|
||||
|
ЄІЦФГ (EFGIC): Наймолодші жертви
Приймаються зусилля по спасінню осиротівших в результаті переслідувань китайських дітей. Європейський Інформаційний Центр Фалуньгун, 21 грудня 2004 року.
ЛОНДОН (ЄІЦФГ) – Маленька Цзінью, восьми років від народження, тихо і перелякано лежить на холодній бетонній підлозі тюремного табору Цзюсянь. Події чередою відбуваються перед нею. Вона бачила свого батька. Вона була впевнена, що це він, але це був вже не той сильний і веселий батько, якого вона знала. Час так все змінив. Батько зігнувся і корчився від болю. Години мук залишили одну тінь від нього. Міліція змусила Цзінью дивитись на це. Біль і переживання були для маленької дівчинки занадто великими навіть після того, як їх з матір’ю звільнили з ув’язнення. Травма була такою глибокою, що Цзінью невдовзі почала харкати кров’ю і рвати. Менше чим через місяць вона померла. Інші діти, такі як 8-річний Чжан Хаонань, продовжували жити з біллю; його єдиного батька міліція задушила до смерті два роки тому назад. Інші, так само, як і він, живуть в постійному страху, всі – самі, в самотності. Деякі – ховаючись, деякі – на вулицях. Ще не все втрачено для цих дітей. Можливо, історії Цзін Ю и Хаонань, подібні історіям багатьох інших дівчат і хлопчиків в Китаї, - це найбільш сумна (і найменш відома) частина масштабної кризи прав людини, що обрушилась на країну. Вони – безмовні, незлічені жертви переслідувань Фалуньгун правлінням. По відношенню до них приймаються серйозні міри , і великі надії покладаються на святковий період, під час якого можна буде переправити їх в США, безпечне місце, де вони могли б знайти притулок. “Все втрачено” Діти, на всій території Китаю (можливо, як кажуть деякі, число їх досягає мільйона) відчувають себе жахливо в умовах всенаціональної програми подавлення релігій. Коли в липні 1999 року глава компартії Китаю Цзян Цземінь розв’язав кампанію насилля, пропаганди і арештів проти популярної медитативної групи Фалуньгун, тільки деякі розуміли, наскільки далеко можуть зайти наслідки цього. Кампанія, що проводиться від імені власне китайської конституції і міжнародних законів закликала до «знищення» практики Фалуньгун і навіть тих, якщо необхідно, хто займається нею. Тюрми і, ув’язнення невдовзі отримали законне положення, санкціонуючи насилля і тортури. Близько 2 мільйонів людей ув’язнені в примусові трудові табори. Існує більше 1000 документально підтверджених смертей в ув’язнені, що сталися в основному, внаслідок тортур. «Ці діти втратили все»,- говорить доктор Елізабет Ван, директор Глобальної Місії по Спасінню Переслідуємих Практикуючих Фалуньгун. Багато з них бачать, як міліція насильно забирає їхніх батьків. Батьки інших були вбиті. В найгірших випадках, дітей самих заключали в тюрму і навіть принижували. Не дивлячись на те, що у деяких були великі сім’ї, спроможні про них подбати, вони йшли, щоб самі про себе піклуватися. В результаті демонізації Фалуньгун правлінням Китаю, багато з цих дітей опинились в ситуації відчуження. Сусіди чи навіть сім’ї, які можуть подбати про них, ризикують розсердити пекінський режим. Такі «симпатії» к дітям можуть коштувати їм роботи, дому чи свободи. «Ці діти втратили свою гідність»,- говорить Ван. «Вони піддаються великій дискримінації і наклепу – в суспільстві, школі і навіть дитячих садках. Їм приклеїли ярлик «погані діти» чи «діти поганих людей». Часто від них всі відвертаються.» «Більшість з них занадто маленькі, щоб розуміти, що відбувається, чи знати, що робити.» Навчання у школі проходило невдало Діти, причетні до Фалуньгун, відчувають жало переслідування, особливо в системі шкільної освіти. Багато дітей змушені відвідувати в школах політичні заняття, так звані «зібрання». На цих заняттях директора и вчителя говорять речі, які порочать Фалуньгун , засуджуючи його і тих, хто займається ним. В деяких випадках студентів змушують підписувати «покаянну заяву», «зізнання» відмову від практики Фалуньгун і зізнання своєї «вини» . Студенти, як колись в часи бурхливої китайської Культурної революції, повинні були «поривати» з сім’єю чи друзями, через те що вони займались традиційною медитацією. Більше того, правління видало підручники, в яких створило жахливий неправдивий образ Фалуньгун. Проявлення співчуття до пригнічених стало ознакою «відсутності патріотизму». Ті що симпатизують і дотримуються Фалуньгун опиняються перед фактом виключення зі школи. Пригнічення нанесло найсерйозніші рани дому, сім’ї. Дітям довелось пережити травму і емоційну біль втрати своїх батьків, яких забрали просто за те, ким вони є. Долі батьків невідомі. Ця сцена була такою тяжкою, що хлопчик втратив свідомість і його лихоманило. Після цього його голова надовго перетворилась в постійну біль, він не міг нічого робити. Він з трудом їв і спав, слабкість прогресувала. Через декілька місяців він помер. Інші, не набагато старші, за братів Фен Хао и Цзюнь, зуміли пройти через це, не дивлячись на біль. Брати в останній раз бачили свою маму три роки назад, коли їм було 8 и 10 років. Міліція міста Мачен довгий час била їхню матір перед тим як облити її тіло бензином і підпалити. Міліціонери, з ціллю приховати вбивство, в рапорті кваліфікували її смерть як «суїцид». В найгірших випадках китайська влада застосовує насилля проти самих дітей. Жахливий випадок стався з Ван Лісюань і її восьмимісячним сином Мен Хао. Мати і дитину арештували в Пекіні в листопаді 2000 року коли Ван стояла в черзі зі скаргою в правління. Не пожаліли і її дитини Мен Хао. У нього на щиколотках були глибокі синяки, дві синьо-чорні плями на голові і кров запеклась у носі. В рапорті відмічалось, що синяки на щиколотках з’явились через те, що його підвішували доверху ногами. В Китаї міліція і чиновники продовжують заперечувати всі неправильні дії, а деякі, як повідомляється, навіть отримують підвищення за їх насильницькі дії Міжнародна Амністія наголошує: «Оскільки чиновники відповідальні за смерті в ув’язнені, що сталися під час звичайної служби міліції, то можливі розслідування і відкриття судових справ. В Китаї у всіх випадках, де жертвами були практикуючі Фалуньгун, правління заперечує будь-які неправильні дії, навіть перед обличчям багатьох свідчих показань. Кампанія по спасінню Так як насильницьке подавлення все ще відбувається в Китаї, в фокусі уваги все зростаючого числа послідовників і підтримуючих Фалуньгун в США являється спасіння цих дітей. Д-р Ван і Глобальна Місія очолила рух в США по спасінню, направлений на інформування суспільства шляхом проведення багатьох заходів, частина яких складає також розсилку листів. Як багато група очікує досягти? «Це залежить від того, як багато ми зробимо».- говорить Ерканда Буджарі, студентка Колумбійського університету, добровольці якого приймають участь в Місії спасіння. «Я думаю, що можливе чудо.» І якщо казати про початок, то він оптимістичний. Мешканка району Квінс (Queens) Амі Лі, 35-ти років, сьогодні пожинає плоди затрачених зусиль. Після трьох довгих років розлуки, вона нещодавно зустрілась с дочкою завдяки підтримці політиків і місцевих мешканців. «Зусилля людей можуть змінити ситуацію»,- нещодавно сказала Лі. «Нам треба пробувати.» # # # Примітка ДЛЯ ОТРИМАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ЗВЕРТАЙТЕСЬ В ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЦЕНТР ФАЛУНЬ ДАФА: Версія англійською: http://www.clearharmony.net/articles/200412/23867.html |
||||