Опубліковано: Понеділок 3. жовтня , 2005      
ООН розглядає справу про переслідування професора У Сяохуа

Справа професора У Сяохуа (Wu Xiaohua), що представлена Робочою групою Фалуньгун з прав людини, привернуло міжнародну увагу. Справу професора У була також взята під контроль Робочою групою ООН з Безпідставних арештів. Професор У була однією з жертв, у яких Робоча група прагнула взяти інтерв'ю під час свого візиту в Китай у вересні минулого року. Однак, Китайська Народна Республіка (КНР) припиняла всі спроби, не надавала інформацію, що стосується ситуації пані У в той час, і не дозволяла контакт між Робочою групою ООН і пані У.

Звіт Робочої групи Організації Об'єднаних Націй щодо професора У Сяохуа:

У Сяохуа, 47 років, ад'юнкт-професор відділу екології Цивільного Будівельно-Інженерного Коледжу Аньхуей у місті Хефей, області Аньхуей, відповідно до повідомлень, була поміщена під домашній арешт у жовтні 2001, під час проходження Азіатсько-Тихоокеанської економічної зустрічі про співробітництво на вищому рівні, що проходила в Шанхаї. Пізніше, її відправили в жіночий Трудовий табір. У таборі вона піддавалась різним знущанням, включаючи знущання й катування, коли її рот набивали ганчірками й серветками, просоченими сечею й кров'ю. У середині жовтня 2001, на десятий день голодування, що вона розпочала в знак протесту проти її затримання, вона була відправлена в народну лікарню № 4 міста Хефей, області Аньхуей. У лікарні з неї зірвали одяг і піддали катуванням із застосуванням електричних голок і електричних кийків по всьому тілу.

Доктор Лі, лікар, мучив її таким чином, поки вона не знепритомніла. Їй також насильно робили ін'єкції й вводили наркотики. Далі повідомлялося, що професор У була спочатку арештована в грудні 1999 за те, що вона звернулася в Пекіні до уряду з вимогою зупинити переслідування Фалуньгун. Також вона піддавалася катуванням в Аньхуейській жіночій виправній установі в області Аньхуей. Пізніше вона була передана в народну лікарню № 4 міста Хефей, де вона також переслідувалася, включаючи її перебування протягом однієї ночі в приміщенні лазні, яка була наповнена комарами. Наприкінці квітня 2001 вона була знову арештована.

Комуністична партія Китаю (КПК) продовжувала переслідувати пані У. Наприкінці квітня 2003, пані У Сяохуа відбула свій 18-місячний строк у примусовому Трудовому таборі. Оскільки вона відмовилася кинути практикувати Фалуньгун, її строк був продовжений ще на два місяці. У знак протесту проти продовження строку, пані У оголосила голодування, і поліція наказала, щоб інші ув'язнені примусово годували її. Щоб домогтися цього, у неї були вирвані чотири зуби. У примусовому Трудовому таборі й у психіатричній лікарні вона піддалася звірячим катуванням, що змусило її боротися за виживання, і кілька разів вона була на краю смерті.

Довгострокове жорстоке переслідування зробило її волосся майже повністю білим, і вона дуже ослабла. В результаті, 13 травня 2003 пані У була умовно звільнена.

Після її звільнення, вона продовжувала додавати всі зусилля, викриваючи факти переслідування. Двічі вона була арештована в інших містах після того, як люди повідомляли владі про її дії. Щоразу її негайно звільняли. У ніч на 16 листопада 2003, пані У була арештована після того, як хтось знову повідомив, що вона викриває факти; під час арешту її рука була поранена. Вона була поміщена в Центр затримання №2 міста Хефей області Аньхуей.

Відразу після того, як її відправили в Трудовий табір, вона була пристебнута наручниками до великої дошки на дев'ять днів. У знак протесту проти затримки й переслідування, пані У оголосила голодування. Протягом більше ніж 50-ти днів вона нічого не їла, і її тіло перетворилося в шкіру й кістки. До моменту, коли вона була нарешті випущена із Трудового табору на поруки, вона була сильно ослаблена.

Висновок Робочої групи

У своїй реакції на відповідь уряду, джерело заявляє, що уряд Китаю використовував "порушення громадського порядку" як привід для того, щоб затримати Чжун Бо (Zhong Bo), Лю Лі (Liu Li), У Сяохуа (Wu Xiaohua), Гай Сучжі (Gai Suzhi), Чень Ган (Chen Gang), Цзян Веньфу (Zhang Wenfu), Лю Цзюньхуа (Liu Junhua), Цзян Цзюхай (Zhang Jiuhai) і Чжу Сяофей (Zhu Xiaofei). Відповідно до джерела, уряд був не в змозі назвати певні злочини, в яких обвинуватили цих людей. Джерело відзначає, це трохи дивно, що люди різного віку (від 25 до 62), різних професій (робітники, професори, пенсіонери), і з різних місць, раптово розвивають ту ж саму тенденцію: "порушення громадського порядку", причому багато хто навіть неодноразово. Відповідно до джерела, Чжун Бо, Лю Лі, У Сяохуа, Гай Сучжі, Чень Ган, Цзян Веньфу, Лю Цзюньхуа, Цзян Цзюхай і Чжу Сяофей - всі практикуючі Фалуньгун, і переслідувалися за те, що відстоювали свободу віри, яка гарантується, відповідно до Конституції Китаю. Вони неодноразово затримувалися й піддавалися катуванням для того, щоб змусити їх відмовитися від Фалуньгун.

Робоча група далі зауважує, що уряд не заперечував, що Чень Ган, Цзян Веньфу, У Сяохуа, Лю Цзюньхуа, Цзян Цзюхай і Чжу Сяофей є практикуючими Фалуньгун, або що вони були затримані у зв'язку із практикою цієї дисципліни.
Немає ніяких свідоцтв того, що Фалуньгун є насильницькою або злочинною вірою, і тому доти, поки ці розглянуті випадки викликають стурбованість, ця вільна й відкрита практика повинна бути захищена статтею 18 Про свободу віри й статтею 19 Про свободу думки, затвердженою в Міжнародній Декларації Прав Людини.

Навіть при тому, що міра покарання шляхом перевиховання через працю, як заявляє уряд, є більш сприятливою мірою, пропонуючи кращі можливості обвинувачуваному, ніж тюремний строк, що накладений відповідно до рішення суду, це все ще становить, на думку Робочої групи, адміністративне позбавлення волі, що може бути довільним і необ'єктивним по характеру, як визначено Групою на нараді у квітні 1993 року (див. E/CN.4/1993/24, розділ II).

У звіті, щодо відвідування Китаю (E/CN.4/1998/44/Add.2, параграф 95), Робоча група заявила, що міра перевиховання через працю не повинна бути застосована до жодної людини, яка здійснює її фундаментальні права, що гарантується відповідно до Міжнародної Декларації Прав людини. У даних випадках, висновок дійсно становить примусову міру, розроблену, щоб обмежити волю тих людей прийняти віру, відповідно до їх власного вибору.

Тому Робоча група вважає, що ці люди піддалися переслідуванню й були присуджені до адміністративної міри перевиховання через працю, у такий спосіб втративши свободу і, головним чином через те, що здійснювали свої фундаментальні права, викладені в статтях 18 і 19 Міжнародної Декларації з Прав людини, а саме: право на свободу совісті й релігії (стаття 18) і право на свободу думки і її вираження (стаття 19).

Враховуючи попереднє, Робоча група виражає наступну думку:

Затримка Чень Ган, Цзян Веньфу, У Сяохуа, Лю Цзюньхуа, Цзян Цзюхай і Чжу Сяофей є незаконною, і це затримання порушує статті 18 і 19 Міжнародної Декларації Прав людини, і перебуває в межах категорії II по шкалі категорій, передбачених для випадків, представлених на розгляд Робочій групі.

Отже, Робоча група звертається до уряду з вимогою вжити необхідних заходів до виправлення ситуацій цих людей і привести їхнє положення у відповідність зі стандартами й принципами, сформульованими в Міжнародній Декларації Прав людини, і закликає уряд ратифікувати Міжнародний Пакт про Громадські й Політичні Права.

Версія китайською: http://minghui.ca/mh/articles/2005/7/8/105728.html


Ви можете роздруковувати та використовувати весь список статтей, що опубліковані на сайті Clearharmony, але будь-ласка вказуйте джерело.

  Близькі за темою статті





Email editors: editor@ua.clearharmony.net
© 2004-2007 ClearHarmony Net