| Опубліковано: Четвер 6. жовтня , 2005 |
|
Практикуючий із Італії
Я практикуючий Фалунь Дафа із Італії. Мені 57 років і я інженер на пенсії.
В 1990 році я працював у Китаї й був відповідальним за італійську частину проекту спільного підприємства між італійською, німецькою й китайською компаніями по будівництву великої фабрики з виготовлення сталі, розташованої приблизно за 20 км на схід від Тяньцзина, 120 км на схід Пекіна.
На роботі я горював, маючи справу з моїми китайськими колегами. Вони завжди посміхалися таким чином, який мені здавався дуже провокаційним і замість того, щоб намагатися вирішувати проблеми, більшість часу вони були зайняті пошуком винних. Мені знадобився деякий час, щоб зрозуміти, що я не міг говорити їм, що робити, але замість цього я повинен був знайти шлях дати їм можливість прийняти рішення самостійно.
Тим часом я намагався зрозуміти китайських людей і їхні звичаї. Я довідався, що, зрештою, вони не були поганими людьми, і крім цього їхня їжа була чудовою! Багато речей були усе ще дуже дивними для мене, наприклад чоловіки й жінки, що збираються разом вранці для публічних занять різними видами навчань. Люди танцювали танго й вальс, займалися аеробікою і прийомами військового мистецтва (тайцзицянь (taijiquan) і ушу (wushu), як я потім довідався) і деякими повільними вправами, які називали Цигун. З подивом я часто спостерігав за старими чоловіками й жінками, що розтягуються так, що мені було б важко це зробити в мої двадцять років.
Поворотний момент трапився одного разу увечері після роботи. Я відпочивав, сидячи на лавці в маленькому парку, розташованому на правом березі річки біля мого готелю. Був час обіду, і майже нікого не було навколо. У сутінках я побачив високого, худого старого, одягненого в солдатську шинель, принаймні, на три розміри більше його. Його волосся були сивими, і він стояв спиною до мене. Через мить я зрозумів, що він задкував до мене спиною, рухаючись стійко по кривій доріжці саду (тоді я не знав нічого про феншуй (feng shui) і про те, чому жодна суспільна доріжка саду не була рівною). Я подумав: "Він, мабуть, дуже п'яний!" Коли він проходив повз мене, на мить я піймав його очі й ... на мій подив його очі були живими, яскравими й молодими. Я не міг вимовити ні слова. Старий посміхнувся мені, імовірно здивований моїм виразом обличчя й продовжував задкувати назад. У цю мить, я зрозумів, що, мабуть, є щось ще в китайській культурі, що варто знайти й вивчити. Переді мною був новий невивчений світ, нова подорож, і я тоді не знав, куди вона мене приведе.
Однак тоді я працював занадто багато, курив занадто багато і їв занадто багато. Я зловживав усім. Я попрохав одного з моїх перекладачів, доброго парубка за ім'ям Лін, знайти мені цілителя - одного з тих відомих майстрів Цигун, про якого всі говорили, що зміг би мені допомогти поліпшити моє здоров'я.
Через кілька днів увечері я, Лін, мій водій і моя дружина (яка приїхала мене відвідати) взяли автомобіль і виїхали в невідомому напрямку. Лін і водій виглядали нервово й недовірливо. Те, що вони робили з іноземцями, не дозволялося китайським законом. Було вже темно й вулиці спорожніли. Після довгого об'їзду ми опинилися нагорі вузьких грубих цементних сходів у двокімнатній квартирі, переповненій людьми. У середині кімнати на стільці сидів міцний парубок з густим чорним волоссям, одягнений у свого роду золотаво-жовтий костюм бойового мистецтва. Він молодо виглядав, і я був розчарований, тому що я очікував побачити старого з білою бородою. Чоловік і Лін коротко переговорили китайською і він люб'язно кивнув мені, вказуючи на стілець, що стояв перед ним на відстані приблизно в три метри. Він закрив очі і я негайно відчув, як свого роду вогненне лезо пробігло повільно від моєї голови вниз до мого живота. Приблизно через двадцять секунд все закінчилося. Я був... у зніяковінні й навіть не міг думати. Парубок знову коротко переговорив з Лін, і він перевів для мене. Це був точний опис мого стану здоров'я, фізичного й морального.
Потім парубок зробив теж саме моїй дружині, указавши на проблему в лівій частині її живота, те, що виявилося потім було дійсно вірним. Це все що трапилося. Усі мовчали. Я намагався подякувати йому й запитав, скільки я був йому винен. Ніхто не відповів, і парубок посміхнувся. Ми пішли з нелегким почуттям на душі. Через роки я зрозумів, що я навіть не запитав, як кличуть парубка.
Я забув цей епізод майже негайно, і в 1992 році я виїхав з Китаю. Моє життя тривало зі звичайними сходженнями й падіннями, роботою й сімейними неприємностями, хворобами й безліччю невдач, головним чином завдяки моєму нетерплячому характеру. У мене знайшли діабет, у мене стало не вистачати енергії, і я повинен був піти на пенсію. Тим часом, я продовжував вивчати китайське мистецтво. Я вивчав феншуй, тайцзицян, іцзин (Yijing), Цигун, чарівництво даосизму й пророкування. Я читав багато класичної літератури про китайську історію, медицину, літературу й філософії, з Даочжана (Daozang) і даосизму (Daoism), внутрішньої й сексуальної алхімії. Я почав займатися якоюсь Даоською медитацією, особливо, так званою "медитацією внутрішньої посмішки", і я домігся деяких гарних результатів. Але я так ніколи й не придбав спокою.
Одного разу у вересні 1999 року мені наснився сон. Я був знову в тій кімнаті в Тяньцзіні, і одягнений у жовте парубок говорив із мною, але я не зміг його зрозуміти. Я прокинувся трохи засмученим, задаючись питанням, що міг значити цей сон. Через кілька днів я побачив новини по телебаченню про Фалуньгун. ФАЛУНЬГУН, ФАЛУНЬГУН... Ця назва була мені зовсім невідома. Я був впевнений, що знав кожну сучасну Даоську групу, але я ніколи не чув про Фалуньгун. Я поспішно сів за свій комп'ютер у пошуках вебсайту Фалуньгун. Я знайшов вебсайт, що, як я пізніше довідався, виявився головним вебсайтом Фалуньгун. Я вирішив подивитися на фотографію засновника й побачив портрет з образом чоловіка очевидно років тридцяти. Я ледь зміг повірити своїм очам. Я покликав дружину для підтвердження, так це був той парубок, якого ми зустріли того вечора в Тяньцзіні приблизно 9 років тому. Це був також чоловік з мого сну.
Раптове тепле почуття щастя заповнило мою душу й серце. Я був спокійний і збуджений у той же час. Це знак, я подумав, нарешті, мені показують шлях, що я так запекло шукав довгий час. Це не могло бути випадковістю. Це повинне було бути зумовленістю. У мене не було сумніву, і з того моменту мій шлях по Фалунь Дафа почався. Я почав вивчати Закон, завантажив книги й канони Вчителя Лі на свій комп'ютер, самостійно повільно вивчив комплекс 5-ти вправ.
Я змінився. Очевидно, я залишився такою ж самою людиною, але мій підхід до людей, проблемам, політиці, релігіям був інший. Моя дружина помітила, що я перестав бути злим, нетерплячим, важкою людиною, якою я завжди був. Я сказав, що це відбулося через Фалунь Дафа, так що вона вирішила прочитати Чжуань Фалунь і стала ученицею Дафа без мого тиску. Через кілька місяців я ввійшов у контакт із деякими італійськими практикуючими й зокрема я познайомився з однією дуже гарною людиною мого віку. Ми стали близькими друзями й звичайно ділилися досвідом у самовдосконаленні, і нам це дуже допомагало.
У моєму щоденному житті я намагаюся виконувати ті три речі, які Вчитель наставляє нас робити. Я вивчаю Закон так багато, як тільки можу, відправляю праведні думки час від часу й по можливості говорю з багатьма людьми про переслідування. Я навчив багатьох людей вправам Фалуньгун і в такий спосіб ознайомив їх з Дафа, книгою Чжуань Фалунь і самовдосконаленням, скориставшись можливістю і роз'яснивши правду про переслідування. Деякі із цих людей стали практикуючими, і я щасливий за них. Я рідко роблю вправи тому, що часто лінуюся, і я не намагаюся схрестити ноги в позиції подвійного лотоса. У мене все ще є діабет, але він не заважає моїй практиці, тому я не сильно хвилююся. Я не очікую бути вилікуваним Дафа, я очікую, що Дафа забере мене в те місце, якому я належу.
Страхи, пристрасті й лінощі все ще присутні, але Дафа дає мені віру в те, що я зможу позбутися них.
Версія китайською: http://www.clearwisdom.net/emh/articles/2005/9/8/64704.html
Ви можете роздруковувати та використовувати весь список статтей, що опубліковані на сайті Clearharmony, але будь-ласка вказуйте джерело.