|
||
|
Перенесення втрати – це благословення
Сьогоднішні люди бояться всіх втрат, що приносять страждання й вони воліли б передати іншим людям цей тягар, аніж самим зустрітися із цим безпосередньо. Однак люди похилого віку Китаю часто намагаються розповідати дітям і онукам, що перенесення втрати не є поганою справою. У ході історії, було багато доброчесних людей, які вимагали від себе бути здатними переносити втрати, і вони навчали своїх дітей і онуків поводитись в такий же спосіб. Перенесення втрати, що не є легким для людини, вимагає великодушності, щоб бути здатним терпіти. Це включає здатність терпіти приниження й пристосовуватися до несприятливих ситуацій. У стародавні часи жив Шаншу [офіційний чин у давні часи], на ім’я Лін Туйшай. Він мав як гарну удачу, так і чесноту, і його будинок був повний дітей і онуків. Перед тим, як він помер, його нащадки стали на коліна перед ним і попросили напуття. Лін Туйшай сказав їм: "мені не потрібно про це багато говорити. Поки ви вчитеся помірності цього досить. Здавна було безліч героїв, які зазнавали невдачі в багатьох речах тільки тому, що вони не могли переносити втрату! У стародавні часи також було багато героїв, які досягли чимало тільки тому, що вони могли переносити сором і страждання від втрати! Наприклад, Хан Сінь переніс приниження, коли проповз між ніг одного негідника, але пізніше він зміг стати великим генералом і йому присудили звання Короля Санькі Лю, у той час, як хлопець із Хуайінь, що образив його в минулому, став його підлеглим". |
||