|
||
|
Сексуальна наруга над жінками – послідовницями Фалуньгун у Китаї, була оприлюднена на мітингу на підтримку тих, що вийшли з КПК
Пані Чжоу Сюефей виступає з промовою на мітингу на підтримку тих, що вийшли з КПК Пані Чжоу Сюефей піддалась переслідуванню, яке здійснює комуністичний режим Китаю. У жовтні 2004 року вона, нарешті, приїхала в США і зустрілася зі своїм чоловіком. 17 грудня 2005 року пані Чжоу була запрошена до Бірмінгема, столиці штату Алабама, для участі в мітингу, організованому з метою підтримки 6-ти мільйонів чоловік, які вийшли з лав Комуністичній партії Китаю (КПК), і виступити з промовою. Вона використала свій особистий досвід, щоб розповісти про безжальне і жорстоке переслідування злісним режимом КПК. Пані Чжоу розповіла: "Кілька днів тому на вебсайті "Прозріла Мудрість" я прочитала про страшний інцидент, коли дві жінки, послідовниці Фалуньгун були зґвалтовані міліціонером з міста Чжоучжоу провінції Хебей. Міліціонер на ім'я Хе Сюецзянь зґвалтував двох жінок середніх років. 13 грудня, незабаром після цього інциденту, наступного дня після мого Дня народження, я прочитала на сайті "Прозріла Мудрість" статтю про те, що чоловік Хань Юйчжі втратив контакт зі своєю дружиною, яка була зґвалтована. Боячись підступної відплати КПК, чоловік Хань Юйчжі Лю Цзянцзен, ризикуючи своїм життям і прагнучи знайти правду у відділенні міліції, був вимушений піти на компроміс. Він не наважився звернутися за правосуддям для своєї дружини, матері його двох дітей. Хань Юйчжі сказала своєму чоловікові з жалем і обуренням: «Мене зґвалтували». Пізніше вона покинула свій будинок. З тих пір її місцезнаходження невідоме. Як жінка, я розумію як вона страждала залишивши будинок і перетерпівши таке лихо. У червні 2000 року послідовники Фалуньгун у Китаї, знаходячись під безглуздим переслідуванням КПК, не мали ніякого іншого способу апелювати в захист справедливості окрім, як тільки піти в Бюро Апеляцій Державної ради і закликати до правосуддя щодо Фалуньгун. Але міліція охороняла Бюро Апеляцій. Як тільки вони дізнавалися наші імена, то відправляли нас назад в наші рідні міста. Тому я поїхала до Чжуннанхай (місце знаходження Центрального уряду), щоб викласти свої погляди. Міліція забрала мене у відділок . Я запитала, яке це відділення міліції. Вони не відповіли мені. Пізніше, я зуміла дізнатися, що це було те відділення міліції Фуюцзе, яке розташовується в районі, де 25 квітня 1999 року відбулося мирне звернення. Нас заарештували опівдні і залишили там. На вулиці лив дощ, а в міліцейському відділенні вони по черзі допитували мене. Я не називала їм свого імені й адреси. Я не знаю, о котрій годині це відбулося, а тільки пам'ятаю, що маленького зросту худий міліціонер, якому було близько 30-ти років, здавався освіченим, раптово почав мені загрожувати: «Якщо ти не скажеш мені, тоді після півночі побачиш, що я з тобою зроблю!» Як жінка, я зрозуміла сенс його слів, їх загрозливе значення було досить очевидним. Згодом, він загрожував мені кілька разів. Сльози лилися по моєму обличчю. Я відчула, що вони дійсно гідні інструменти злої КПК. Мене також переслідували і ув`язнили в жіночому примусовому трудовому таборі провінції Гуандун. Його адреса - Секція №1, район Саньшуй, місто Фошань. У 2003 році я була затримана в кімнаті 305, відділення №2, у так званій «бригаді спеціального контролю», яка займалася переслідуванням Фалуньгун. Моє ліжко стояло біля балкону. Верхнє ліжко належало молодій жінці, практикуючій Фалуньгун із Чжаньцзян, провінції Гуандун. Практикуюча похилого віку розповіла мені про неї до того, як вона вийшла з трудового табору. Тобто, про це знала тільки ця практикуюча похилого віку. Для того, щоб свідчити про це в майбутньому, вона розповіла мені, що молоду практикучу з Чжаньцзян згвалтували поліцейські у відділенні поліції до того, як відправили її сюди. Вона навіть не була ще заміжньою! Враховуючи, що для молодої дівчини було б соромно, якби про це дізналися інші, вона не розповідала про це. Тобто, такі випадки, які ще не обнародувані існують. Версія китайською: http://www.minghui.org/mh/articles/2005/12/21/117002.html |
||