| Опубліковано: Вівторок 7. березня , 2006 |
|
Тао Мін (Tao Ming), практикуючий з провінції Шаньдун (Shandong), Китай
Коли я був молодий, я був дуже розумним і трохи егоїстичним. Я напружено і сумлінно вчився в школі і завжди одержував дуже гарні оцінки, за які мене хвалили вчителі і студенти. Тому я виробив поняття, що завжди мав рацію. Я навіть не помітив, що приніс це поняття в своє самовдосконалення. Тільки після того, як нещодавно дещо відбулося, я почав аналізувати себе.
Позавчора, місцевий практикуючий був незаконно заарештований і відправлений до центру «промивання мозку». Я пішов повідомити інших практикуючих, щоб відправити праведні думки. Коли я прийшов додому до практикуючої, як тільки я закінчив говорити, вона почала довго балакати без упину. Те, що вона сказала, було правильним, але це звучало ніби-то вона повчала мене. В той момент у мене були інтенсивні відчуття неприязні до неї. Я подумав, що прийшов сюди, щоб просто повідомити її про те, що трапилося і попросити відправити праведні думки. Звідки взялася ця лекція?
Тоді я пригадав інший випадок. Влітку минулого року я вперше зустрів цю практикуючу. Тоді я не знав її дуже добре. Проте, коли ми зустрілися, вона почала нескінченно базікати. Вона попередила мене не слухати колишніх практикуючих, які встали на шлях зла. Я не міг звести кінці з кінцями і лише задався питанням, чому вона «читає мені лекцію» коли ми вперше бачимо один одного. Хоча я не показував цього, але я не сприйняв це добре. Після повернення додому я сказав своїй дочці (також практикуючій) про це. Вона сказала, що незалежно від того, що інші сказали, якщо я відчуваю себе ніяково, це означає, що зачеплена моя пристрасть, так що я повинен шукати причину в собі.
Я зрозумів, що моя дочка мала рацію. Минуло менше, ніж шість місяців і ця практикуюча двічі "прочитала мені лекцію". Чи було це випадковістю? На поверхні здавалося, що я не зробив нічого неправильного. Проте, як практикуючі ми не повинні тільки дивитися на явища з поверхневого рівня. Вчитель сказав в (Проповіді Фа на конференції в Європі) в 1998 році:
"Коли виникає суперечка, кожна сторона повинна шукати причину в собі незалежно від того, хто винуватий в даному випадку. Запам'ятай мої слова: «Незалежно від того, чи винуватий ти в цьому випадку, тобі потрібно шукати в собі». Ти неодмінно знайдеш проблему. Якщо дана справа абсолютно ні в чому з тобою не пов'язана, не маєш таку пристрасть, яку потрібно усунути, то така подія маловірогідно трапиться з тобою. Якщо у тебе немає такої пристрасті, то така суперечка не може з'явитися перед тобою, ми ж брали відповідальність за твоє самовдосконалення. Всі суперечності, які трапляються з тобою, ті, що проявилися тут, виникли між вами, цілком імовірно пов'язані з тобою. Існують речі, які тобі явно потрібно усунути, незалежно від того, чи винуватий ти в цій справі. Коли моє Тіло Закону усуває твою пристрасть, воно не звертає увагу на те, чи винуватий ти в цій справі.."
Коли я зпівставив ці дві речі, не звертаючи увагу на поверхню, то знайшов пристрасть, яка була прихована не дуже глибоко в моєму серці. Мене заарештовували двічі в 2001 році і також в 2002 році я був змушений відмовитися від практики Фалуньгун двічі. Проте, після того, як я був звільнений, я знову вступав у процес Виправлення Законом. Деякі практикуючі при зустрічі кидали підозрілий і недружній погляд на мене. Можливо, вони нічого не мали на увазі, але я тоді так це сприймав. Проте, кожного разу я був дуже нещасним і нерішучим. Я думав: "Після того, як почалося зле переслідування, ви не наважилися поїхати до Пекіна, щоб заступитися за Вчителя і Дафа, а ховалися вдома. Звичайно, зло не переслідувало вас. Тепер ви думаєте, що ви чудові. Якби ви поїхали до Пекіна і зло б не переслідувало вас, тоді я б захоплювався вами і думав би, що ви добре самовдосконалюєтеся". Ця думка таїлася глибоко в моїй свідомості протягом дуже тривалого періоду часу. Я знав, що це мислення було не правильним, але не хотів торкатися цього, по-людськи створивши злих демонів.
Пішовши в обхід, моє серце не достатньо заспокоїлося, щоб шукати причини в собі як практикуючому. Я приймав переслідування, розглядаючи його з людської точки зору, і думав, що бути переслідуваним за поїздку до Пекіна, щоб підтвердити Закон, було неминучим результатом. З другого боку, я приймав поїздку до Пекіна за медаль честі, дозволяючу мені виражати презирство до інших. Ось, чому кожного разу, коли моєму прихованому серцю кидали виклик, я сердився. Потім я хвалив себе і заперечував труднощі, думаючи: "Хіба я не кращий за свого опонента?"
Хоча я спіткнувся і впав, замість того, щоб дістати урок з гіркого досвіду, я заспокоював себе, використовуючи виправдання, що самовдосконалення в період Виправлення Законом було безпрецедентним, і допущення помилок неминуче. Я також посилався на свою освіту, думаючи, що краще за інших розумів Закон і при обміні досвідом з іншими практикуючими, вони завжди слухали мене. Я рідко слухав досвіди інших практикуючих. Я був одним з тих, хто завжди «читав лекції» іншим, але не дозволяв іншим "читати лекції" мені. Всякий раз, коли були відмінності в розумінні Закону, я завжди наполягав, щоб інші згодилися з моєю точкою зору. Я любив одержувати компліменти. Я був задоволений собою, коли практикуючі говорили мені, що я добре вдосконалююся. Коли я чув про інших практикуючих, які добре вдосконалюються, я зеленів від заздрості. Поступово я занурювався глибше і глибше в болото пристрастей і не міг звільнитися від неправильного розуміння. Милосердя Вчителя спонукало інших практикуючих розбудити мене. Я почав аналізувати «мертвий кут», якого я не бажав торкатися протягом дуже тривалого періоду часу.
Тоді звідки ж узялося це розуміння, що я завжди мав рацію? Чи не сформувалося воно в мої шкільні роки, коли я добре вчився? Не зовсім. Я завжди впливав на інших своєю думкою, бажаючи змінити інших, не змінюючи себе і я дозволяв іншим приймати себе за головного. Кажучи прямо, це підтримувало мої особисті інтереси і мій егоїзм, які є істинною природою старих сил Всесвіту.
Проте я, як практикуючий, повинен змінитися і перестати бути "егоїстичним" і почати "думати про інших людей", дотримуючись принципів " Істина, Доброта, Терпіння". Хіба моя думка про бажання змінити інших, а не себе, не погоджувалася зі старими силами?
На закінчення я хотів би привести слова Вчителя, щоб вчитися разом з товаришами-практикуючими.
" Якщо в глибині душі не змінюєшся, то ти ні на крок не зможеш підвищити себе, це самообман. Тільки тоді, коли ти дійсно підвищуєш свою душу, ти можеш по-справжньому підвищити себе. Тому вам обов'язково треба запам'ятати це. Зустрівши будь-яку справу і проблему, коли ти став не задоволеним, або у тебе з кимось відбувся конфлікт, обов'язково треба копати в собі, шукати причину в собі, тоді ти зможеш знайти причину, чому проблема не розв'язується" (Проповідь Фа на першій конференції в Півн. Америці в 1998 році).
Джерело: http://www.minghui.org/mh/articles/2005/12/14/116434.html
Ви можете роздруковувати та використовувати весь список статтей, що опубліковані на сайті Clearharmony, але будь-ласка вказуйте джерело.