Я селянин із графства Хуайлай (Huailai) провінції Хебей (Hebei). Через те що я практикую Фалунь Дафа, мене незаконно заарештували й жорстоко побили чиновник «Офісу 610» Лі Чуньбо (Li Chunbo) і начальник міліцейського відділення Сун Юйгуй (Sun Yugui) із селища Сибалі (Xibali). Вони також незаконно заарештували мою доньку й дружину, які не практикують Фалуньгун. З того часу вони постійно тероризують мою родину.

24 травня 2003 року я поїхав у сусіднє село поширювати матеріали, які роз'яснюють правду. Один хуліган побачив, що я роблю, жорстоко побив мене й доставив у житловий комітет. Вони викликали начальника міліцейського відділення Сун Юйгуя, і Лі Чуньбо з комітету політичної безпеки "Офісу 610". Пізніше вони відправили мене в місцеве відділення міліції й допитали, але я не відповідав на їхні питання. Я розповів їм про сфабрикований “інцидент самоспалення” на площі Тяньаньмень (Tiananmen) і про факти, що стосуються Фалунь Дафа. Усі вони мене знали, тому провели обшук у мене в будинку. Вони конфіскували мої книги Дафа, магнітофонні записи вправ і зажадали, щоб я підписався. Після цього вони побили мене, і прикували наручниками до тополі в дворі. Наступного дня вони знову допитували мене. Я відмовився відповідати.

Тоді вони накинулися на мене, використовуючи різні знаряддя катувань. Співробітники відділення міліції з "Офісу 610" чергувалися б'ючи мене. Вони били мене телефонним апаратом, повторюючи: "Ми не віримо, що ти не заговориш. У нас є безліч способів покарати тебе. Хоч ти й упертий, ми не пошкодуємо часу, щоб покарати тебе. Зрештою, ти зізнаєшся".

Вони прикрутили провід телефонного апарата до металевої рами ліжка, і наручниками прикували мене до ліжка. Я попросив Учителя дати мені сили винести нестерпний біль. Раптом я перестав відчувати біль. Пізніше телефон зламався. Вони не змогли його відремонтувати, і вирішили прикувати мене до ліжка. При цьому вони поставили мене на коліна й прив'язали до стільця.

26 травня вони відправили мене в Центр ув'язнення, де я роз'яснював правду злочинцям.

4 липня вони відправили мене в примусовий трудовий табір Гаоян (Gaoyang) і незаконно засудили до півтора років ув'язнення. Ян Цземінь (Yang Zemin), заступник командира бригади спеціального призначення, помічники командира бригади Лян Баоке (Liang Baoke), Ван Чжитай (Wang Zhitai) і Ван Гою (Wang Guoyou) змушували мене відмовитися від моєї віри. Я не погодився. Через десять днів заступник командира бригади, командир бригади й кілька ув'язнених привезли мене до стенда телекомунікацій у саду. Вони заздалегідь підготували два залізних кільця, і одягли на мене наручники. Після цього вони пропускали через моє тіло електричний струм, використовуючи електричний кийок високої напруги.

Коли Лян перестав бити мене електричним кийком, помічник командира бригади почав допитувати мене, а потім вони знову почали катування. Вони сказали, що продовжуватимуть це доти, доки я не відмовлюся від своєї віри. Тоді інструктор Лі знову почав допитувати мене, супроводжуючи допит ударами електричного кийка. Я не міг більше зносити такі муки, і змушений був написати лист про «перевиховання». Я дуже страждав і почував, що підвів Учителя й Дафа. Пізніше я й інші практикуючі написали «заяви гарантії» і передали їх Лян Баоке.

Коли минув строк мого ув'язнення, я був звільнений. Мої рідні розповіли мені, що через три дні після мого арешту міліція обдурила моїх сина й дочку (моя дочка не практикує Фалуньгун) і змусила їх відправити в місцеве відділення міліції наші документи про постійне місце проживання й посвідчення особи, а також поставити свої підписи. Їх просили залишити там реєстраційні документи про постійне місце проживання, а потім зажадали грошей. Міліціонери веліли моєму синові піти додому і принести гроші. Вони утримували мою доньку, як заручницю, доти, поки син не приніс гроші. Дочка запитала їх, чому її затримали, вона сказала їм, що це незаконно. Однак, їй звеліли чекати, а потім відпустили додому.

Але замість дочки вони забрали мою дружину. Дочка намагалася зупинити їх, але її теж відправили у відділення міліції. Міліціонери зажадали, щоб моя дружина написала «гарантійне поручництво». Вони утримували мою дружину й доньку під вартою цілу добу, пізніше їх відпустили.

Після цього міліція часто відвідувала мій будинок, вимагаючи гроші. Як би в нас не було грошей, то вони б забрали майно. Члени моєї родини настільки налякані, що пішли з будинку й ховаються в різних місцях, щоб уникнути постійного переслідування.

Версія китайською мовою: http://minghui.ca/mh/articles/2006/6/15/130469.html


Ви можете роздруковувати та використовувати весь список статтей, що опубліковані на сайті Clearharmony, але будь-ласка вказуйте джерело.
Опубліковано: Четвер 27. липня , 2006