| Опубліковано: Понеділок 31. липня , 2006 |
|
3 липня 2006 року шведська газета «Sydsvenska Dagbladet» опублікувала статтю під назвою «Ми не можемо закривати очі на злочини з вилучення органів», написану паном Метсом Карлссоном (Mats Karlsson), віце-президентом Асоціації, що підтримує права людини в Китаї. Нижче наведено уривок із цієї статті, переведений з англійського варіанта:
Система злочинів, деспотизму й нетерпіння - так пан Едвард Макміллан-Скотт, віце-президент Європейського Парламенту, описав китайський комуністичний режим після візиту в Пекін у травні цього року. Після зустрічей з дипломатами й представниками неурядових організацій, і деякими жертвами, які постраждали від жорстокого переслідування китайським комуністичним режимом, пан Макміллан-Скотт сказав, «Не дивлячись на швидкий розвиток китайської економіки, свобода й права людини в цій країні ніколи не підтримувалися».
Для нас, західних людей, можливо, буде складно зрозуміти справжню ситуацію в Китаї, адже ми стали свідками стрімкого розвитку цієї країни; китайські комуністичні лідери вже зняли свої військові форми, і замість цього вони носять костюми; головні міста уже вдосконалені; Китай відкрив свій ринок для заходу, не говорячи вже про його економічний розвиток. На поверхневий погляд, між західними країнами й Китаєм немає ніякої різниці. Однак, що ж ховається під цією величною зовнішністю?
Пан Едвард Макміллан-Скотт сказав журналістові Великої Епохи, «Умови ув'язнених у Китаї усе більше й більше розкриваються, однак тільки кілька місяців назад стало відомо про жорстоке обходження із практикуючими Фалуньгун, зокрема, вилучення в ув’язнених органів для пересадки й трансплантації, що приводить до їхньої смерті. Це геноцид, як зазначено в Статті 2 Конвенції Запобігання й Покарання за Злочин Геноциду».
Під час свого перебування в Пекіні, він зустрівся із двома практикуючими Фалуньгун, які розповіли йому все, що вони знали про злочини з вилучення органів. Один з них одного разу побачив труп практикуючого, у якого були вирізані внутрішні органи. Після зустрічі ці двоє практикуючих були негайно арештовані. Один з них зараз перебуває під домашнім арештом, а інший пропав безвісти.
Під патронатом пана Ліндблада, члена шведського Парламенту, десять членів Європейського Парламенту висунули пропозицію Європейській Комісії провести засідання відносно «Крадіжки Органів у Китаї». Спеціальний доповідач по катуваннях в ООН, пан Манфред Новак (Manfred Nowak), також почав розслідування секретного вилучення органів у живих людей.
Три різних незалежних канали розкрили й підтвердили те, що в Китаї існують концентраційні табори. Свідок підтвердив, що ув’язнені послідовники Фалуньгун розглядаються як ресурсний матеріал здорових органів для трансплантації. Їхні тіла спалюються в кремаційних печах, щоб знищити докази. Один свідок, військовий лікар у відставці, повідомив, що така практика дуже поширена у військових госпіталях.
Всесвітня Організація з Розслідування Переслідування Фалуньгун (ВОРПФ) і Небесні Новини (Sky News) теж провели розслідування. У результаті дзвінків у китайські лікарні, було підтверджено, що пацієнти можуть одержати необхідні печінку й нирки за один або два тижні.
Перед обличчям цієї жорстокої дійсності, що ж робити шведам? Чи має сенс бездіяльність і очікування, поки все не закінчиться? Усвідомивши небезпеку й звірство китайського комуністичного режиму, те, що він промиває мозок й вбиває своїх людей з небувалою жорстокістю, чи потрібно нам усе ще наполягати на дружніх переговорах? Пан Едвард Макміллан-Скотт вважає, що спілкування між Європейськими Співдружностями й Китаєм були неефективними протягом десяти років.
Прем'єр-Міністр Швеції виголосив промову на міжнародній конференції по Геноциду, проведену в Стокгольмі. Якщо геноцид усе ще триває в Китаї, чи може Швеція закрити очі на це?
Нам не можна відвертатися, коли відбувається геноцид або незаконне вилучення органів у живих людей.
Ви можете роздруковувати та використовувати весь список статтей, що опубліковані на сайті Clearharmony, але будь-ласка вказуйте джерело.