| Опубліковано: Понеділок 4. вересня , 2006 |
|
Досвід, представлений на конференції у Вашингтоні ОК, 2006
Здрастуйте шановний Вчителю! Здрастуйте друзі-практикуючі!
Я практикуюча Фалуньгун з Вашингтона. Протягом останніх років я подолала багато випробувань і позбулася багатьох своїх недоліків. Я хотіла б поділитися своїм досвідом, і сподіваюся, що ми зможемо вчитися один у одного. Я так само сподіваюся, що ми зможемо разом підвищуватися і ставати стараннішими.
1. Позбутися низької самооцінки, добре грати роль феї
Телебачення Нова Династія Тан (ТВНДТВ) запланувало в 2006 році в Нью-Йорку три новорічних гала-концерти. Протягом двох місяців було необхідно продати п'ятнадцять тисяч квитків.
Щоб здійснити це, нам не вистачало людей. Тому я вирішила залишитися в Нью-Йорку і продавати квитки. Я не дуже добре розмовляю англійською, але я думала, що зможу приєднатися до друзів-практикуючих, які були одягнені в костюми китайських фей. Я могла б носити їх сумки, щоб вони могли розповсюджувати листівки. Я б подавала їм листівки, коли з'являлася б необхідність.
Коли я прибула на перший збір «групи фей», я чекала побачити багато молодих красивих дівчат-практикуючих. Але я була здивована, коли побачила, що тільки дві дівчини накладали на обличчя косметику. Я запитала: «Де всі? Я запізнилася? Вони вже пішли, щоб рекламувати концерт? Координатор сказала мені: «Нас тільки троє. Чом би тобі не одягнути костюм феї?»
Я припускала, що «виконавець ролі феї» повинен бути віком 18-20 років, повинен бути вищим та стрункішим. Як така немолода і повна жінка як я можу грати фею? Я виставлю себе на посміховисько. Я не думала виконувати ролі феї. Я прийшла сюди, щоб допомагати носити сумки з листівками. Окрім цього, я, напевно, не зможу надіти таке маленьке плаття.
Координатор сказала мені: «Це плаття скроєне широким в талії. Воно повинне підійти тобі. Нас тільки троє. Не турбуйся. Просто одягни його». Я подумала: «Це правда. Немає часу, щоб знайти більше практикуючих. Незліченні живі істоти чекають на нас. Двох фей недостатньо.
Що як мені просто спробувати?» Я наділа плаття і пояс. Боже! Пояс був на п'ять сантиметрів коротшим і мусив триматися на шпильці. Короткий зелений пояс на тлі червоного плаття, виглядав безглуздо. Подивившись в дзеркало, я побачила досить повну «маму-фею». Як я могла вийти на вулицю у такому вигляді? Я відчувала себе так ніяково, що у мене на очах виступили сльози. Я подумала: «Якби не ради порятунку живих істот, я ніколи не одягнула б нічого, що б підкреслювало мою повну фігуру». Координатор намагалася заспокоїти мене: «Ми носитимемо пальто, і ніхто не зможе побачити цього». Так, це так. Я трохи заспокоїлася. Я одягла своє пальто. Зараз ніхто не помітить проблему з поясом.
Ми зробили макіяж і зачіски в стилі династії Тан. Нас було четверо. Кожна з нас несла по великій сумці, в якій лежав портативний комп'ютер та листівки про гала-концерт. У ту хвилину, коли ми вийшли на вулицю, хтось попросив у нас листівку про гала-концерт. Куди б ми не йшли, люди скрізь дивилися на нас з цікавістю, радісно вітали нас і просили листівки про гала-концерт.
У Нью-Йорку в листопаді було дуже холодно. Ми дісталися до 34-ої вулиці Манхеттену. Це був час різдвяних покупок, тому вулиці були переповнені покупцями. Майже всі дивилися на нас. Ми так сильно відрізнялися від всіх інших! Всі відчували цікавість, коли брали листівки про гала-концерт. Виглядало так, як ніби вони виграли в лотерею. Ми розповсюдили всі листівки протягом двох годин. Ми змерзли. Коли я відчула успіх в розповсюдженні листівок про гала-концерт, граючи «маму-фею», я вирішила спробувати зробити це знову.
Щоб рекламувати гала-концерт, практикуючі з Тайваню виконували простий танець. Декілька жінок-практикуючих в костюмах виконували танець біля Мьюзік Холу Радіо Сіті перед нью-йоркським новорічним гала-концертом 2006. Люди з ентузіазмом аплодували їх виступу. Я пішла в костюмі до Мьюзік Холу Радіо Сіті, щоб поширювати листівки про гала-концерт. Одна практикуюча порадила, щоб я зняла своє пальто, щоб показати красиве плаття феї, яке було під ним. Але як я могла зняти своє пальто безпеки? Моє пальто приховувало проблему з поясом. Врешті-решт, я погодилася зняти пальто, хоча я відчувала себе незручно і соромилася. Я вирішила перетнути вулицю і стати спиною до стіни, щоб ніхто не міг бачити мене із спини. Але одна практикуюча підбігла і голосно крикнула: «Ей! Твій пояс розкрився!» Боже! Як незручно! Того вечора я була поглинена страхом. Що мені робити завтра? Чи буду я носити своє чорне пальто? Якщо я не носитиму його, то всі побачать, що пояс був дуже малий для моєї талії. Потім я вирішила: «Я не повинна створювати перешкод своїм зусиллям по порятунку живих істот через свою фігуру. Оскільки я погодилася грати роль феї, я повинна носити костюм феї». Коли я виправила свої думки, у мене з'явилася ідея. Я могла заповнити простір між кінцями поясу великою квіткою, і одночасно, щоб це виглядало як прикраса.
Протягом двох місяців, проведених в Нью-Йорку, я щодня носила костюм феї з великою квіткою на поясі. Я щодня розповсюджувала з друзями-практикуючими листівки про гала-концерт. Ми ходили в багато місць, включаючи станції метро, ділові райони, входи в театри і площі. Люди фотографувалися з нами, включаючи поліцейських Нью-Йорка. Ми були неначе відомими людьми або зірками. Багато людей питали, чи буду я брати участь у виступах гала-концерту і обіцяли подивитися наше шоу. Після участі в рекламуванні гала-концерту в Нью-Йорку, я повернулася до Вашингтона, щоб рекламувати гала-концерт у Вашингтоні. Я навіть не помітила, що мені не потрібна була квітка, я схуднула і могла застебнути пояс.
Досвід розповсюдження квитків на гала-концерт в Нью-Йорку допоміг мені усвідомити, що ми грали багато різних ролей в нашій тривалій історії. Наша мета полягала в тому, щоб побудувати підгрунтя для того, щоб сьогоднішні люди отримали Закон. Для того, щоб врятувати живі істоти, ми знову граємо різні ролі в супільстві людей. Все, що ми робимо, має одну мету: допомагати Вчителеві у Виправленні Законом і порятунку живих істот. Це безпрецедентна честь. Чому я відчуваю незручність через те, як я виглядаю? Я відчувала себе незручно за свою фігуру, тому що я думала як звичайна людина. Я думала егоїстично і піклувалася про свій образ. Людина, яка гасить пожежу, не піклується про те, як виглядає її відро з водою, коли вона гасить пожежу. Наша місія полягає в порятунку живих істот. Я повинна залишити прихильність до себе. Коли ситуація вимагає, щоб я грала роль феї, я повинна носити костюм феї. Коли вимагається, щоб я одягнулася і виглядала красиво, я повинна одягнутися і грати свою роль.
2. Дивитися всередину без всяких умов
Одного разу практикуючі Вашингтона проводили зустріч. Мій чоловік і я повинні були принести деякі речі. Ми планували вийти рано, але кожного разу, коли ми збиралися вийти, дзвонив телефон, і нас просили принести ще одну річ. Врешті-решт, ми привезли дюжину різних предметів. Але ми запізнилися на десять хвилин. Я чекала, що люди нас вітатимуть усмішками і дякуватимуть за те, що ми привезли це. Але як тільки я увійшла до дверей, практикуюча підійшла до мене з незадоволеним обличчям. «Ви живете неподалік, але ви прийшли найостаннішими. Що ви робили? Чому ви не вийшли з будинку раніше?» Я розгубилася і втратила дар мови. Я не відповіла на це. Я просто не змогла знайти відповідних слів. Протягом декількох днів я почувала себе засмученою. Ми запізнилися не по своїй провині. Нас постійно просили принести ще якісь предмети в останню хвилину. Як я могла не запізнитися? Я відчувала, що мене несправедливо звинуватили і неправильно до мене ставляться. Я весь час думала про те, як мені потрібно було відповісти на це. Було надто пізно. Я не досить розумна і не вмію говорити. Я думала, що можливо, мені слід було б підготувати декілька різких відповідей, коли зазнавала критики або несправедливих звинувачень. Моя голова була наповнена різною боротьбою й насмішками. Два дні потому я нарешті заспокоїлася. Про що я думала протягом двох останніх днів? Я дивилася на помилки іншої практикуючої, і повністю забула про те, щоб подивитися всередину себе, щоб визначити свої прихильності. Це не ті думки, які повинні бути у практикуючих. Врешті-решт, вона піклувалася про всіх практикуючих Вашингтона. Вона не думала про себе, але я тільки шукала її недоліки. Я несподівано пригадала слова Вчителя з «Чжуань Фалунь»:
«Їсти м'ясо або відмовитися від нього – це не мета. Треба вхопитися за ключовий момент питання – зжити цю пристрасть». (Сьома лекція «Питання живлення м'ясом»).
Я несподівано зрозуміла, що не має значення, чия була провина. Ключ в тому, щоб визначити і усунути мою прихильність, яка викликала конфлікт. Вчитель сказав:
«Коли виникає суперечність, кожна сторона повинна шукати причину в собі незалежно від того, хто винен в даному випадку. Запам'ятай мої слова: «Незалежно від того, чи винен ти в цьому випадку, тобі потрібно шукати в собі». Ти неодмінно знайдеш проблему». («Проповідь Закону на конференції в Європі»).
Заспокоївшись, я усвідомила, що я чекала, що мене похвалять і подякують за те, що я зробила або чим я пожертвувала. Я підтверджувала себе, а не Закон. Я пішла на зустріч, сподіваючись на винагороду. З цієї причини я зустрілася з конфліктом. Цей конфлікт вказав на мою проблему. У незалежності від того, скільки ми зробили, ми тільки виконуємо наші обов'язки.
Робити щось, сподіваючись на винагороду, є людською прихильністю. Як я зможу забрати цю людську думку на Небеса? Хіба це не стіна, яка перешкоджає мені йти по моєму шляху?
3. Ставити Закон на перше місце в усьому
Одного разу я не лягала спати, виготовляючи плакати для виставки проти тортур, яка повинна була відбутися наступного дня. Я повинна була вести машину до будинку практикуючого серед ночі, щоб заламінувати плакати. Координатор виставки подзвонила мені і сказала, що вони збираються в парк для проведення виставки о 6 годині ранку, але ключ був закритий усередині вантажівки з пристосуваннями для виставки. Їй потрібний був мій запасний ключ, і вона попросила його привезти прямо зараз. Судячи з її тону, я відчувала, що вона засуджувала мене, і що це було мені покаранням – доставити ключ прямо зараз. Я була незадоволена. Вона повинна була сказати мені про це раніше або забрати ключ минулого вечора. Але вона подзвонила мені о 6.05 ранку і сказала, що всі приїхали о 6 годині ранку і чекали, щоб я привезла ключ. Якщо немає пробок, то щоб туди добратися, необхідно 30 хвилин. Я дуже не хотіла везти ключ. Я відчувала, що це було б визнанням своєї провини. Я намагалася знайти різні виправдання, щоб не їхати туди самій.
Плакати потрібні були пополудні, тому мені потрібно було поїхати додому в цю ж хвилину, щоб розрізати заламіновані плакати. Але у мене не було іншого виходу, як відвезти ключ, оскільки ранішня виставка залежала від цього. Врешті-решт, я вирішила попросити свого чоловіка відвезти ключ. Хоча мій чоловік погодився зробити це, у мене було неспокійно на серці. До мого будинку було вже близько. Моєму чоловікові знадобилося б щонайменше 20 хвилин, щоб забрати запасний ключ. Більш важливо, що я уникала конфліктів Сіньсін. Я не хотіла проходити тест. Вчитель сказав:
«Учень Дафа повинен ставити Фа на перше місце в усьому, що б він не робив. Коли ти оцінюєш що-небудь, ти повинен спочатку подумати про Закон». («Проповідь Закону на конференції Дафа в місті Бостоні, 2002»).
Я запитала себе: «Чому її ставлення так сильно турбує мене? Таке враження, що я не кооперуватиму з нею добре, якщо вона добре не ставитиметься до мене. Хіба я відмовлюся кооперувати з нею, якщо вона злиться? Чи знаходяться мої думки в Законі? Якщо я зможу привезти ключ прямо зараз, друзі-практикуючі зможуть почати виставку прямо зараз. Не залежно від того, чия ця провина, найголовніше - це порятунок живих істот. Для кого я це роблю? Для координатора? Якщо я відмовлюся привезти запасний ключ або приїду туди пізніше, хто зазнає втрат?
Закон зазнає втрат. Хто буде радий цим втратам? Демони радітимуть. Я підсилила свою головну свідомість й очистила свої думки. Я поїхала прямо в парк. Я відчула себе спокійно, і неспокій випарувався. Коли я приїхала в парк, координатор підійшла до мене з широкою усмішкою на обличчі, неначе нічого не сталося.
4. Пробудження совісті людей при спілкуванні по Інтернету
Протягом останніх декількох років я роз'яснюю правду китайцям через інтернет. Це один з методів прямого роз'яснення правди китайцям. Я багато роз'яснюю правду особисто. Важче роз'яснювати правду групі людей, що знаходяться в одній кімнаті в Інтернеті. У групі кожен різною мірою отруєний наклепом Комуністичної партії Китаю (КПК). Вони знають правду про Фалуньгун у різній мірі. Окрім цього, кімнати наповнені китайськими поліцейськими Інтернету.
Вперше я вибрала кімнату, в якій обговорювалася демократія і тиранія. Я припустила, що розпад КПК і вихід з КПК принесе демократію в Китаї. Одна людина в кімнаті протистояла моїй думці. Творець кімнати відправив мені текстове повідомлення: «Не сидіть просто так. Деякі з них мають невірне розуміння або вони не знають правди.
Будь ласка, розкажіть їм правду». Я не знала його, але я знала, що це був натяк. Проте я відчувала, що моя голова була порожньою. Я не знала з чого почати або як змінити тему на Фалуньгун. Хвилювання спустошило мій мозок. Я відразу ж подзвонила одному практикуючому й попросила його зайти в Інтернет. Проте його не було вдома, і він сказав, що зможе туди повернутися тільки через 30 хвилин. Я була сама! Я подивилася на екран: «Будь ласка, розкажіть їм правду». Я могла відчути, що ці життя чекали, щоб почути правду.
Я пригадала слова Вчителя. Вчитель сказав:
«Тобто, в прагненні роз'яснити правду, не зволікайте, не покладайтеся на інших і не сподівайтеся на зміну зовнішніх чинників». («До всіх учасників Скандинавської Конференциі Дафа» з Суті старанного самовдосконалення 2).
«Ви - Просвітлені, саме ви є майбутніми владиками різних Всесвітів, так на кого ви покладаєте надії? Всі живі істоти покладають надії на вас!» «Лекція Закону на Конференції 2002 р. з обміну досвідом у Філадельфії, США».
Живі істоти покладаються на мене. Як я можу покладатись на інших? Окрім цього, хіба я не під'єдналася до кімнати в Інтернеті, щоб розповісти правду? Чи не боялася я говорити публічно, що я маю багато пристрастей, яких я не залишила? Я взяла мікрофон і почала роз'яснювати правду. Я відчувала, неначе я навчала Закону свої живі істоти. Жодна стороння думка не перешкоджала мені. Я почала з пояснення ним корумпованості КПК і її дегенерації. Я сказала, що відновлення людської моральності є єдиним способом вирішення цієї проблеми. Потім я розповіла їм, як Цзян Цземінь знищив моральність і совість людей. Я говорила про переслідування ста мільйонів добросердих людей, які вірять в принципи Фалуньгун, – Істина, Доброта, Терпіння.
«Аплодисменти», «букети квітів» і підписи моїх слухачів весь час надходили на мій комп'ютер. Я знала, що це Вчитель надихав мене. Ведучий послав мені ще одне повідомлення:
«Продовжуйте роз'яснювати правду». Потім я розповіла їм про нескінченні злочини КПК проти практикуючих Фалуньгун, що здійснюються протягом останніх семи років. Я говорила про тортури, зловживання, вбивства і навіть про видалення органів у живих практикуючих Фалуньгун.
Коли я закінчила говорити деякі з них стали на мій бік і почали підтримувати мене. Ведучий послав мені інше повідомлення: «Будь ласка, продовжуйте». Практикуючий, якого я попросила про допомогу, прийшов додому. Він приєднався до кімнати в Інтернеті.
Кожна людина, яку я зустрічаю в кімнаті в Інтернеті, має різні зумовлені відношення зі мною. Багато хто з них не чув про хвилю виходів з КПК або не чули правду про Фалуньгун. Деякі чули про це, але скептично ставилися до цього.
Деякі повністю заперечували. Прямі бесіди з людиною надавали мені можливість торкнутися її сумнівів і розв'язати вузли.
Один поліцейський, який заарештовував практикуючих Фалуньгун, спочатку хотів заарештувати й мене. Він сказав, що якщо люди займаються Фалуньгун, він заарештує їх. Я відчуваю, що багато поліцейських не знають правди. Вони обдурені і нічого не знають про Фалуньгун. Вони зробили багато поганих справ під впливом наклепу КПК. Після того, як я розповіла йому правду, він зрозумів її. Він також добровільно дозволив мені написати за нього заяву про вихід з КПК і всіх інших її організацій. Він змінив своє ім'я користувача в кімнаті на Інтернеті на ім'я «Нове життя». В кінці він сказав: «Я не заарештую тебе. Я запрошу тебе на обід. Я знаю, що практикуючі Фалуньгун хороші люди. Зараз я таємно захищатиму практикуючих Фалуньгун».
Після того, як я проаналізувала злочини КПК в бесіді з шкільним вчителем, він вирішив, що його дочка повинна забрати свою заяву на вступ в КПК.
Одна китайська жінка порахувала, що ця статистика недостовірна, але в кінці вона вийшла з КПК і попросила прислати їй «Чжуань Фалунь».
Після виходу з комсомолу один чоловік допоміг своїй дружині та дітям вийти з КПК. Він не тільки прочитав «Чжуань Фалунь», але також допоміг всій своїй родині отримати Закон. Вони всією сім'єю і зараз вивчають Закон і щодня виконують вправи Фалуньгун. Він навіть почав розповідати правду про Фалуньгун.
Такі історії відбуваються щодня. Одна людина попросила мене передати наступні слова практикуючим Фалуньгун: «Будь ласка, прийміть мою подяку для тих практикуючих Фалуньгун, які роз'яснюють правду про Фалуньгун в Інтернеті, особливо тайванським практикуючим. Ви повинні продовжувати це».
Давайте добре вивчати Закон, добре вдосконалювати себе, допомагати Вчителеві у
Виправленні Законом і порятунку живих істот.
Спасибі Вам, Вчителю! Спасибі всім.
Ви можете роздруковувати та використовувати весь список статтей, що опубліковані на сайті Clearharmony, але будь-ласка вказуйте джерело.