| Опубліковано: Вівторок 12. вересня , 2006 |
|
Лі Бінь (Li Bin), практикуюча Фалунь Дафа з Північної Америки
Останнім часом практикуючі Фалуньгун викривають злочини комуністичної партії Китаю (КПК), яка видаляє органи у живих практикуючих. Як практикуюча Фалуньгун, що піддавалася переслідуванням на материковому Китаї, я хотіла б узагальнити свій особистий досвід і те, що я бачила на власні очі, щоб підтвердити існування самого жорстоко переслідування в історії, і існування секретних концентраційних таборів.
Коли я перебувала в ув’язненні в психіатричних госпіталях і трудових таборах через приналежність практиці Фалуньгун, я була дуже слабка психологічно через тривале переслідування. Шість чоловік, яких я знала, загинули в результаті переслідування. Багато хто з моїх друзів були відправлені в трудові табори або в'язниці. Величезне число моїх друзів були звільнені з роботи, піддавалися погрозам з боку поліції й були відправлені в центри «промивання мозку» за те, що вони займалися Фалуньгун.
Із квітня 2000 року по квітень 2001 року я перебувала в Центрі ув’язнення Дунчен (Dongcheng) у Пекіні, розподільному дивізіоні Туаньхе (Tuanhe) у Пекіні й жіночому трудовому таборі Сінь Ань (Xin'an) у Пекіні. Більше 50% людей в центрі ув’язнення були практикуючими Фалуньгун. У трудових таборах більше 95% були практикуючими Фалуньгун. КПК використовувала свою державну машину, щоб здійснювати геноцид проти Фалуньгун по всій країні.
Під час мого звільнення із трудового табору більше 1000 практикуючих Фалуньгун були в ув’язненні там. Самому молодшому було 8 років, самим літнім було за 70 років. Поліцейські довільно били й ображали практикуючих, тому що могли робити це безкарно з дозволу КПК. Катування мали багато форм - брудні словесні образи, побиття, насильницька годівля, побиття еклектичними кийками й важка рабська праця. Практикуючих позбавляли сну й змушували стояти обличчям до стіни. Іноді вони повинні були виготовляти светра в темряві. Якщо практикуючі відмовлялися залишити свої переконання, їх поміщали в одиночні камери, які були темними й були розміром 4 квадратних фути. Катування доводили людей до психологічного зриву й знищували їхні душі. Людською мовою важко описати жорстокість злочинів КПК.
У вересні 1999 року я відвідала безпрецедентну прес-конференцію Фалунь Дафа в Пекіні. Практикуючі розповідали правду про переслідування перед міжнародними ЗМІ. Після цього Цзян Цземінь віддав наказ: «Не дати жодному з них вислизнути». Всі 30 практикуючих, які були присутні на прес-конференції, були арештовані й ув’язнені. Двоє практикуючих, Дін Янь (Ding Yan) і Цай Мінтао (Cai Mingtao) уже загинули від переслідування. На щастя, мені вдалося втекти, і я відвідала міжнародну конференцію Фалунь Дафа в Гуанчжоу (Guangzhou), проведену в листопаді 1999 року. Я була арештована за відвідування цієї конференції й відправлена в Центр ув’язнення Дуншань у Гуанчжоу. Майже 100 практикуючих були арештовані й ув’язнені. Пізніше я була відправлена в психіатричний госпіталь Сіпін (Siping) у Цзиліні (Jilin), де мене змушували приймати сильні психотропні ліки й піддавали електрошку протягом місяця. Через ці катування я частково втратила пам'ять більш ніж на два роки.
У квітні 2001 року я була арештована за те, що розгорнула плакат на площі Тяньаньмень. Тисячі практикуючих Фалуньгун щодня приїжджали на площу Тяньаньмень, щоб апелювати в захист Фалуньгун. КПК створила спеціальну поліцейську ділянку на цій площі, щоб заарештовувати практикуючих Фалуньгун. Поліцейська ділянка мала багато окремих камер з металевими клітками. Багато практикуючих Фалуньгун з усієї країни були ув’язнені там. Я бачила, як поліцейський у цій ділянці бив по обличчю своїм черевиком практикуючу Фалуньгун, що сильно налякало її 4-літню дитину.
Коли я незаконно утримувалась в центрі ув’язнення Дунчен (Dongcheng), я бачила практикуючих, котрих щодня заарештовували й відправляли в центр ув’язнення.
Так як КПК переслідувала родини практикуючих і чинила тиск на робочі місця всіх практикуючих, багато практикуючих відмовлялися називати свої імена, місце проживання й адресу, коли їх заарештовували в Пекіні, щоб не втягувати в це свій місцевий уряд і робітників колективу. Практикуючим привласнювали номери й відправляли в центри ув’язнення, які і так були переповнені.
Пізніше практикуючих відправляли в інші місця. Відповідно до політики КПК, кожна людина, яка була ув’язнена, повинна була бути відправлена у свою місцеву в'язницю або трудовий табір. Але практикуючі, які приїжджали в Пекін для апеляції й були арештовані, часто відправлялися в жіночий трудовий табір Сінь Ань у Пекіні. Деяких з них відправляли в північно-східний Китай та інші місця. Зараз я усвідомила, що причина, чому КПК не відправляла їх у рідні міста полягала в тому, що, так як члени їхніх родин не знали де вони перебувають, КПК легко могла вирізати їх органи.
Поліцейські, які вчиняли над практикуючими незаконні суди, говорили: «Ми відправимо вас у пустелю. Убити вас - це те ж саме, що вбити мураху». З того, що вони говорили, разом з показаннями свідків, можна припустити, що існування секретних концентраційних таборів досить імовірне. Цілком можливо, що по всій країні існує багато концентраційних таборів таких як Суцзятунь.
Із центра ув’язнення на автобусах нас відправляли по трудових таборах. По дорозі туди двоє практикуючих сковувалися наручниками разом. Нас змушували стати на коліна обличчям до сидіння, з руками за головою. Ззовні здавалося, що автобуси були порожніми, але насправді вони були заповнені практикуючими Фалуньгун.
Всіх практикуючих, які перший раз відправлялися в трудові табори, спочатку відправляли в дивізіон району Туаньхе. У цьому дивізіоні, створеному подібно до нацистських концентраційних таборів, практикуючих було піддано жорстоким катуванням. Злочинці зазвичай утримувались в цьому таборі протягом одного місяця, перед тим як їх відправляли у трудові табори. Але 11 практикуючих, які жили не в Пекіні, які назвали свої імена, утримувалися там більше шести місяців. Деякі практикуючі провели там навіть більше року. Вперше вони потрапили туди в середині січня 2000 року. Вони були відправлені в трудові табори тільки в грудні 2000 року. Тому що на них був зимовий одяг, коли їх заарештували, улітку вони були змушені відрізати колоші своїх штанів, щоб зробити з них шорти.
Більше 95% людей, яких утримували в розподільному дивізіоні Туаньхе, були практикуючими Фалуньгун. Кожного практикуючі окремо поліцейські відводили в темні одиночні камери. Двоє поліцейських, озброєних електричними кийками, змушували практикуючих визнати свою «провину» і написати «гарантійні заяви» з обіцянкою відмовитися від Фалуньгун. Якщо практикуючі відмовлялися кооперувати, їх катували електричними кийками. Мене мучили в такий спосіб більше 30 хвилин. Моя спина була в опіках, а голова була поранена. Опіки були такими сильними, що я не могла лежати на спині під час сну. У денний час нас змушували кланятися якнайнижче, руки при цьому перебували за головою. Нам давали тільки по десять хвилин, щоб умитися зранку і ввечері, і нам не давали можливості прийняти душ. Нас змушували виконувати рабську працю - загортати палички для їжі. Нас змушували загортати палички папером з написом «стерильно». Щодня нам потрібно було виконати певну норму, інакше нам не дозволяли спати.
КПК використовувала різні методи в дивізіоні, щоб «промивати нам мозок». Вони призначали злочинців, щоб фізично й психологічно катувати нас. Вони також намагалися змусити нас відмовитися від Фалуньгун, спокушаючи нас фінансовими вигодами. Тривалі психологічні й фізичні катування майже змусили мене втратити мою свідомість. Я поступово розгубила нормальні думки й достоїнство людини.
Якщо відвідувачі, супроводжувані агентами КПК, прибували в трудовий табір, вони бачили гарні галявини, квіти й басейни з рибками. Все це є трюками КПК для обману людей. Навіть практикуючий міг сказати відвідувачеві, що КПК «врятувала» його. З мого досвіду я можу сказати вам, що після таких тривалих страждань, викликаних психологічними й фізичними катуваннями, здійснюваними агентами КПК, дух людини міг бути вбитий, і тому вона могла відчувати вдячність до КПК тільки за те, що КПК не вбила її. Злостивість КПК перевищує уяву нормальних людей.
Геноцид, здійснюваний КПК, є самим нелюдським переслідуванням в історії. Він повинен бути негайно зупинений. Ми просимо провести розслідування в Китаї. З огляду на всю неправду, що поширює КПК, ми просимо провести незалежне розслідування. Це розслідування злочинів КПК, вчинених під час переслідування Фалуньгун, не повинне бути заздалегідь підготовленим або піддаватися втручанням КПК.
Джерело: http://minghui.ca/mh/articles/2006/5/13/127598.html
Ви можете роздруковувати та використовувати весь список статтей, що опубліковані на сайті Clearharmony, але будь-ласка вказуйте джерело.