| Опубліковано: Субота 16. вересня , 2006 |
|
Практикуючий Фалунь Дафа з міста Ухань
Пройшло сім років, а всі події, які відбулись в липні 1999 року, живі в моїй пам'яті, начебто це було вчора. 20 липня 1999 року місцева поліція міста Ухань незаконно заарештувала декількох практикуючих Фалуньгун. Близько 7 вечора, коли я переглядав Інтернет, я виявив, що всі вебсайти, які мали відношення до Фалуньгун, були заблоковані. Я зміг вийти на інші вебсайти, тільки використовуючи особистий вебсайт мого друга-практикуючого зі Стенфордського університету в Сполучених Штатах. Я з жахом довідався, що рано ранком 20 липня 1999 року всі асистенти в центрах практики Фалуньгун по всьому Китаю були арештовані. За таких обставин 21 липня 1999 року багато практикуючих невеликими групами направилися до будинків місцевого уряду, щоб роз'яснити правду.
Коли ми групами по два-три чоловіка підійшли до будинку місцевих органів уряду, без будь-яких команд уздовж краю тротуару утворилася довга шеренга. Практикуючі стояли дуже спокійно вздовж тротуару так, щоб пішоходи могли проходити повз. Скрізь, де стояли практикуючі, було чисто й охайно; ніде не було залишено сміття або недопалків. Як і вчив нас Учитель, у всьому, що вони робили, практикуючі додержувались принципів: "Істина, Доброта, Терпіння".
Близько 4 години дня до цього місця прибуло багато повністю озброєних поліцейських і військових, призначених для придушення бунтів. На них були шоломи, і вони тримали щити й кийки. Вулиця з обох кінців блоку була перекрита, і проїзд машинам був заборонений. На вулиці було мало пішоходів. Тільки фургон з гучномовцем продовжував об'їжджати блок, наказуючи практикуючим розійтися. Незважаючи на все це залякування, всі практикуючі залишалися на місці, таким чином, демонструючи честь і достоїнство практикуючих Дафа як єдиного тіла, а також велич " Істини, Доброти й Терпіння".
Ухань відомий своєю спекою влітку. Незважаючи на те, що практикуючі стояли на сонці декілька годин жарким липневим днем, оточені повністю озброєною воєнізованою поліцією й солдатами, ніхто із практикуючих не відступив. Близько 5 години вечора прибуло багато автобусів, які були явно прислані урядом. У цей час деякі практикуючі стали турбуватися про літніх практикуючих старше 60-70 років, які нічого не їли й не пили щонайменше п'ять годин. Вони купили кілька ящиків мінеральної води для літніх практикуючих, але ніхто її не брав. Замість цього вони віддали воду водіям автобусів, воєнізованій поліції й солдатам. Деякі солдати були так розчулені, що в них на очах були сльози. Вони щиро нам дякували. У таких важких обставинах саме практикуючі Дафа найбільше піклувалися про них. Солдати говорили: "Ви, практикуючі Дафа, - дійсно гарні люди!"
Велике милосердя практикуючих Дафа, їхня терпимість і самовідданість торкнула душу всіх, хто там був. Деякі солдати не хотіли заподіювати шкоди цим добрим неозброєним громадянам. Деякі члени воєнізованої поліції пішли зі своїх постів у будинок навпроти. Вони спостерігали за практикуючими через вікна. Їх до глибини душі зворушила краса Фалуньгун. Навіть пішоходи, що проходили повз, говорили: "Фалуньгун дійсно гарний!"
Фургон з гучномовцями кілька разів об'їхав нас, але ніхто не пішов. Тоді великій кількості молодих солдатів було наказано утворити перед практикуючими стіну, таким чином, намагаючись розділити практикуючих на маленькі групи, щоб можна було заарештувати їх. Практикуючі зрозуміли, що вони хотіли зробити, і взялися за руки, щоб сформувати єдине тіло. Один практикуючий запропонував переказувати статті й поеми Вчителя, такі, як Лунь Юй, а також «Вей Де», «Небуття» і «Допомогти Фа» (зі збірника Хунь Ін). Молоді солдати сказали нам, що вони тільки що повернулися з дамби, де боролися з повінню. Вони не спали протягом декількох днів, а тепер повинні були мати справу з нами, у них не було часу навіть відпочити. Ми знали, що вони були обдурені владою, тому ми роз'яснили їм правду.
У цей час шеренга практикуючих Дафа була поступово розірвана й практикуючих помістили в автобуси, припарковані біля дороги. Як тільки автобус був заповнений, він від'їжджав. Нас теж заштовхнули в автобус. Двоє поліцейських поїхали в автобусі з нами. В автобусі ми хотіли купити квитки, але поліція не дозволила водієві брати в нас гроші. Ми самі зібрали оплату за проїзд і поклали гроші поруч із водієм, у той же час роз'ясняючи правду водієві й поліції.
Автобус приїхав до школи. На той час було вже темно. Кілька автобусів перебувало в різних кутках шкільного двору. Всі фари автобусів були включені й спрямовані на дитячий майданчик. Людина з гучномовцем оголосила, що всі повинні зареєструватися. Ми сказали, що ми не зробили нічого поганого й відмовилися реєструватися. Замість цього ми роз'яснили правду й попросили, щоб вони не переслідували Фалуньгун. Ми не створювали ніякого хаосу й тільки просили, щоб вони відпустили затриманих практикуючих Фалуньгун. Вони обіцяли направити наші прохання своєму начальству. Коли ми їхали, поліцейські продовжували махати нам руками «до побачення». Деякі практикуючі також показали поліції матеріали з роз'ясненням правди, які вони принесли. Коли нас везли в автобусі додому, ми знову поклали біля водія гроші, сплативши за свій проїзд.
Це те, що трапилося із мною 20 і 21 липня 1999 року.
Джерело: http://minghui.ca/mh/articles/2006/7/22/133684.html
Ви можете роздруковувати та використовувати весь список статтей, що опубліковані на сайті Clearharmony, але будь-ласка вказуйте джерело.