|
Німеччина: «Культурний фестиваль» у Гамбурзі Цього року Гамбурзі проводився четвертий Культурний фестиваль, і практикуючі Фалуньгун з Гамбургу приймали в ньому участь вчетверте. Наш інформаційний кіоск стояв на так званому «Базарі гріхів». Ми також взяли участь у культурному параді. Одна практикуюча і я були відповідальними за складання паперових квіток лотоса й за поширення матеріалів біля кіоску. У п'ятницю, коли ми в поспіху встановлювали наш кіоск, один парубок підійшов до однієї практикуючої і сказав їй, що нам тут не раді, тому що ми займаємося пропагандою проти комунізму. Задавши кілька питань ми довідалися, що він був єдиною людиною, хто не хотів, щоб ми ставили наш кіоск у цьому місці. Однин практикуючий побажав йому гарного дня, і у нас більше не було ніяких клопотів. Насправді це був єдиний неприємний епізод протягом трьох днів фестивалю.
Після того як ми встановили кіоск і розставили наші декорації, деякі практикуючі почали демонструвати вправи Фалуньгун. Багато відвідувачів виявляли цікавість і зупинялися, щоб подивитися як практикуючі сиділи зі схрещеними ногами в подвійному лотосі, незважаючи на весь шум і голосну музику. Багато хто приходив до нашого павільйону, де ми виставили фото експозицію під назвою «Подорож у світ Фалунь Дафа». Їм подобалася краса Фалунь Дафа, та важко було повірити, що така гарна практика переслідується в Китаї. Їм було важко зрозуміти жорстокість комуністичної партії Китаю (КПК), яка керує переслідуванням своїх співвітчизників. Ми також встановили павільйон, у якому навчали людей складанню паперових квіток лотоса. Цей павільйон був заповнений дітьми та їхніми батьками, з ранку й до пізнього вечора. Думаючи зараз про це, ми вважаємо, що нам потрібно було поставити ще один стіл, щоб більше людей змогли навчитися робити лотоси. Коли я розповідала правду про переслідування, дві дівчини й одна жінка похилого віку сиділи поруч із нами, тихо складаючи лотоси. Я думала, що дуже жаль, що вона здавалась такою байдужою до фактів переслідування, і говорячи їм правду, я почувала деяке розчарування. Потім вона зненацька сказала: «Ви знаєте, що це переслідування в Китаї таке жорстоке, що навіть коли китаєць тут знаходиться як турист, він говорить неправду. Наш гід так сильно боявся, що він тільки шепотів крізь зуби, що він скаже нам щось пізніше, як тільки ми будемо одні. Пізніше він сказав нам, що всі місця, відвідувані туристами, тільки існують заради шоу, тому що більша частина (культурної спадщини) була знищена під час Культурної революції. Однак якщо хтось із його співробітників довідається, що він говорив про корупцію партії й Культурної революції, він не тільки втратить свою роботу, але й може потрапити у в'язницю й втратити своє життя. Він попросив нас більше не задавати ніяких питань про те як це жахливо, тому що всі бояться за своє життя».
Жінка з радістю прийняла «Дев'ять коментарів про комуністичну партію» (серія статей редакції газети «Велика Епоха»), і залишила свою адресу практикуючій, у надії, що вона відправить їй спеціальне видання, присвячене Китаю, яке було опубліковано під час заходів «Час Китаю в Гамбурзі». Одна жінка з Хорватії була дуже рада знайти серед усього шуму місце, де було спокійно. Вона також сказала нам, що її вразила наша рухлива платформа в колоні параду, за допомогою якої описувалося переслідування в Китаї. Вона також виразила свою радість, що усе ще є люди, які не піддаються контролю КПК у Китаї, і викривають її злочини. У п'ятницю ще одна жінка, з якою ми вже зустрічалися під час попередніх заходів, прийшла до нашого кіоску. Вона хотіла більше довідатися про переслідування й сказала нам, що вона хотіла б навчитися вправам. Ця жінка приходила до нашого кіоску щодня протягом трьох днів фестивалю. Увечері другого дня вона прийшла й сказала: «Ви знаєте, що я майже дійшла до будинку, і потім подумала, ні, я повинна прийти до вашого кіоску. Тому я й прийшла». Увечері третього дня ми майже вже закрилися, коли вона знову зненацька з'явилася. Вона присіла й сказала мені, що їй подобається знаходитись тут. Тут все так спокійно, немає ніякої агресії. Чоловіки були такими дружелюбними й ввічливими, таке важко зустріти. Вона знаходилась з нами, поки ми все не впакували. Він хотіла вивчити вправи якомога швидше. Один хлопчик сів за наш стіл і вибрав собі різні різнобарвні смужки паперу для складання лотосів. Моя подруга хотіла взяти папір і навчити його першим крокам складання, коли він подивився на неї й сказав: «Я знаю, як це робити. Це вже моя п'ята квітка лотоса». Я згадала, що він уже був тут рік тому назад. Він ще не забув як це робити. Він почав робити квітки, і з радістю показував їх мені. Він хотів подарувати їх своїй мамі. Цей хлопчик приходив до нас щодня й залишався з нами досить довго. Він переконував мене, що прийде знову. Багато дорослих людей щодня приходили до нас протягом трьох днів, щоб разом з нами складати квітки лотоса. Так як нам не вистачало практикуючих ці жінки навчали початківців складати квітки лотоса, і пояснювали легкий метод складання. У цьому ми побачили силу Фалунь Дафа, тому що кожний думав про іншу людину, і допомагав, коли це було необхідно. Завдяки цьому ми змогли створити гармонічну атмосферу. Ці три чудових дні пролетіли швидко. Багато з людей змогли віднести додому паперові квітки лотоса, зроблені ними самими, але ті, хто тільки спостерігав за цим, також зміг піти із квітками, тому що ми зробили багато квіток заздалегідь. Багато з людей змогли довідатися факти про переслідування в Китаї, і часто говорили, що вони хотіли б навчитися вправам. Багато з людей посміхаючись дякували нам за надану їм інформацію. Спочатку опубліковано німецькою мовою: http://www.clearharmony.de/articles/200609/33860.html |
