| Опубліковано: Вівторок 14. листопада , 2006 |
|
Практикуючий Фалунь Дафа з провінції Хебей
Практикуюча Фалунь Дафа Ван Ляньжун була мешканкою села Цаньфаньін поблизу селища Бейсиньбао округу Хуайлай міста Чжанцзякоу провінції Хебей. Вона померла у вигнанні об 11 ранку 4 серпня 2006 р. Четверо із шести членів сім'ї пані Ван Ляньжун, включаючи її саму, загинули внаслідок переслідування.
Троє із чотирьох дітей Ван Ляньжун загинули внаслідок переслідування. Старший син Чень Айчжун був замучений до смерті в трудовому таборі Хехуакен у місті Таншань 20 вересня 2001 р. Її молодшій доньці Чень Хунпін тюремні охоронці зламали обидві ноги, а потім замучили до смерті в трудовому таборі Гаоян 5 березня 2003 р. Молодший син Чень Айлі був замучений до смерті у в'язниці Цзідун в окрузі Феннань, місто Тоншань. Він помер 5 листопада 2004 р. Старша донька Чень Шулань і досі перебуває у в'язниці. Коли Ван Ляньжун померла, поряд із нею був тільки її чоловік, практикуючий Дафа Чень Юньчуань.
Чень Юньчуань і Ван Ляньжун пройшли через сім років переслідування. Посадовці комуністичної партії неодноразово затримували їх, жорстоко били та катували. Чоловіка та синів Ван Ляньжун катували в неї на очах. Вона була свідком того, як її донька померла, втративши здоров'я через переслідування. Літня пара вирішила жити у вигнанні. Півтора року вони регулярно переїздили з місця на місце. Ван Ляньжун була дуже слабка й була прикута до ліжка до самої смерті.
Нижче наведено опис трагічного життя Чень Юньчуаню, Ван Ляньжун та їхніх дітей. Цю сім'ю репресували щоб зламати їхню віру в Істину, Доброту, Терпіння - принципи Фалунь Дафа.
1. Жорстоке переслідування сім'ї
Чень Юньчуань почав займатися Фалунь Дафа в липні 1997 р., і завдяки практиці його хронічно хворі спина та ноги зцілилися. Чень Юньчуань сказав своїм дітям, що це Великий Закон про який говорив йому батько. Коли Чень Юньчуань був підлітком, його батько сказав йому перед смертю: "В майбутньому Будда поширюватиме Великий Закон. Ви чекатимете 50-т років. Не пропустіть це!"
Згодом, обидва сини Чень Юньчуаня - Чень Айчжун та Чень Айлі, обидві доньки - Чень Хунпін та Чень Шулань, а також внучка Лі Інь, почали займатися Фалунь Дафа. Дружина Ченя - Ван Ляньжун, приєдналася до них у 1999 р. Артрит і астма, які мучили її більше тридцяти років, були дивним чином вилікувані, а її характер став значно кращим.
Чень Юньчуань, Ван Ляньжун та їхні сини 25 квітня 1999 р. пішли в Управління пошти та телефонних переговорів у Пекіні, щоб роз'яснити правду про Фалуньгун. Обидві доньки та внучка Ченя, також прийшли туди з вимогами звільнити незаконно затриманих у місті Тяньцзіне практикуючих Фалуньгун. Вони сподівалися, що уряд пом'якшить їхнє утримання, щоб вони могли жити у відповідності зі своєю вірою.
Після того як Цзян Цземінь офіційно оголосив переслідування Фалунь Дафа 20 липня 1999 р., Чень Юньчуань, Ван Ляньжун, Чень Айчжун, Чень Айлі та інші практикуючі Фалунь Дафа знову відправилися до Пекіна, щоб закликати до правосуддя. На півдорозі їх схопили поліцейські на чолі з Лю Юйфеном, головою відділення поліції містечка Бейсиньбао округу Хуайлай. Вони жорстоко побили затриманих та почали вимагати в них 2 000 юанів.
Уранці 10 вересня 1999 р. Чень Хунпін виконувала вправи Фалунь Дафа в парку Чанпін у Пекіні. Місцева поліція заарештувала та затримала її на п'ятнадцять діб. Хань Цзяньхуа, заступник керівника відділення поліції містечка Бейсиньбао разом зі Цзян Хуейцзюнь із Загального адміністративного управління, забрали її в містечко Бейсиньбао та вимагали в неї 2 000 юанів, запевняючи: "Це ще не багато". Колишній мер міста Чан разом із секретарем партії Ван Шенхуай жорстоко побили Чень Хунпін.
Лю Юйфен, голова відділення поліції містечка Бейсиньбао, та Цзян Хуейцзюнь із Загального адміністративного управління привели із собою більше двох десятків головорізів. 25 вересня 1999 р. вони викликали молодшого сина Чень Юньчуаня - Чень Айлі, у місцеве відділення поліції. Вони били його ногами, кулаками й палицями. Побиття розпочалося близько восьмої години ранку, і продовжувалося до шостої години вечора. Потім його звільнили. Обличчя Чень Айлі було залите кров'ю, а тіло вкрите ранами. Він не міг рухатися, у нього страшенно болів живіт, він навіть не міг їсти. Посадовці почали вимагати в сім'ї Чень Айлі 3 000 юанів.
13 жовтня 1999 р. у будинок Чень Юньчуаня ввірвалося близько семи посадовців. Вони забрали 9 000 юанів і відвезли Чень Юньчуаня, його дружину Ван Ляньжун та їхнього старшого сина Чень Айчжуна у відділення поліції, і там жорстоко їх побили. Серед нападників були Лю Вейфен із відділення поліції містечка Бейсиньбао, Цзянь Хуейцзюнь із Загального адміністративного управління, секретар партії Ван та колишній мер містечка Чзан.
Пізніше вони заарештували їхню доньку Чень Хунпін. Секретар партії Ван Шенхуай конфіскував у неї більше 3 100 юанів готівкою. Посадовці вимагали виказати місцезнаходження молодшого сина Чень Айлі. Вони були украй жорстокі, б'ючи матір, а батька й сина, примушуючи спостерігати. Потім били батька на очах у сина й дружини, а після цього катували сина на очах у батьків.
У кінці грудня 1999 р. Чень Юньчуань та його сім'я знову поїхали з апеляцією в Пекін. Чень Юньчуань був арештований і відправлений у Центр ув‘язнення округу Хуайлай на п'ятнадцять діб. Термін був продовжений на невизначений час. Він знаходився там впродовж десяти місяців і був звільнений 14 жовтня 2000 р. Старша донька Чень Шулань протягом місяця утримувалася в центрі затримання Чанпін.
2. Уся сім'я апелювала в Пекіні й зазнала жорстоких тортур
Через десять днів після звільнення батька 24 жовтня 2000 р., уся сім'я Чень Юньчуаня знову поїхала у Пекін апелювати. Щоб уникнути поліцейські заслони, вони йшли через гори. Шістдесятирічна Ван Ляньжун змогла пройти цей шлях лише за допомогою синів, оскільки після голодування у в'язниці її ноги розпухнули. Вони спали в дикій місцевості, і йшли три дні, перш ніж дістатися до Пекіна. Родина Чень дісталася до столиці вранці 27 жовтня 2000 р.
Поліцейський на площі Тяньаньмень схопив Чень Хунпін за руку і запитав: "Ви практикуєте Фалуньгун?" Уся сім'я закричала: "Фалунь Дафа хао! Фалунь Дафа - праведний Закон!" Поліція затягнула їх в поліцейський автомобіль і відвезла в центр ув‘язнення району Сюаньу, де їх жорстоко катували.
У центрі ув‘язнення району Сюаньу Чень Айчжуна допитували три групи поліцейських. Вони намагалися дізнатися його ім'я, але Чень Айчжун відмовився співробітничати з ними. Його люто ображали, пхали в лице брудний віник, били по ногах дерев'яною палицею й кидали його на землю. Один офіцер сказав: "Цей хлопець - міцний горішок! Я не можу нічого від нього добитися, як би я його не бив ". Інший офіцер сказав: "Я просто не вірю, що не можу розправитися з ним. Залиште його мені". Він був ще жорстокішим, ніж перший офіцер. Донька Чень Хунпін чинила опір переслідуванню й відмовилася фотографуватися. Двоє ув‘язнених волочили її по підлозі за комір. Після чого її ноги були подряпані й кровоточили, вона ледве дихала . На нозі в Чень Хунпін з'явилася велика рана, вона була заліплена брудом.
Разом із родиною Чень, у центрі ув‘язнення опинився практикуючий Фалунь Дафа, 57-ми річний Ян Гуйбао, який теж апелював у Пекіні. Він не зміг витримати тортури, і назвав своє ім'я. У ту ж саму ніч його відправили в центр ув‘язнення Хуайлай. Де його жорстоко побили до смерті 14 січня 2001 р.
Чень Юньчуаня та його сім'ю також відправили до центру ув‘язнення Хуайлай. Тринадцять днів потому, Чень Хунпін почала рвати, вона мочилася кров'ю, у неї була задишка, а пульсу майже не було. Її відправили до лікарні в реанімацію. У Чень Айлі після знущань також ледве відчувався пульс, і був надзвичайно низький кров'яний тиск. Він був на межі смерті. Чень Юньчуань ледве дихав. Власті боялися, що сім'я помре у в'язниці та звільнили їх.
Близько 9 ранку 28 листопада 2000 р. Ціла група людей намагалася потрапити в будинок Чень Юньчуаня. Вони стріляли у двері та кричали. Поліцейські піднялися по стінах, і перескочили в задній двір Чень Юньчуаня. Вони сказали, що хочуть забрати кілька чоловік і відправити їх на примусову роботу. Нападників очолював Чень Цзян, заступник начальника відділу поліції округу. Безпосередню участь у вторгненні приймала жінка-чиновник з окружного Комітету з політики й закону. Також із ними були п'ятеро озброєних поліцейських та близько п'ятнадцяти посадовців із мерії містечка. Ще були працівники центру ув‘язнення охоронниця Сін Фан, та доктор Чжао Ян.
Сім'я Чень Юньчуаня використала гучномовець, щоб роз'яснити правду людям, що зібралися. Вони викривали злочини Цзян Цземіня та його спільників. Вони кричали: "Фалунь Дафа хао! Фалунь Дафа - праведний Закон!" Деякі люди в натовпі плакали і кричати: "Вони не порушували ніяких законів, залишаючись удома, та все ж режим робить таке з ними". Урешті-решт, партійні головорізи пішли.
3. Чень Айчжун постраждав від тортур і помер від варварського примусового годування
У січні 2001 р. усі шість членів сім'ї Чень Юньчуаня та їхня дев'ятирічна внучка Лі Інь знову поїхали апелювати до Пекіна.
Чень Юньчуаня затримали на чотири доби у відділенні поліції в Пекіні в закритій підвальній кімнаті площею менше 6 метрів, де він ледь не помер. Пізніше його відправили до центру ув‘язнення району Хайдянь у Пекіні, де охоронці продовжували переслідувати його. Вони наказали кільком ув‘язненим повністю роздягнути Чень Юньчуаня. У холодну зиму він більше двох годин був вимушений стояти перед вентилятором, який обдував його крижаним повітрям із вулиці. На той час він провів п'ятиденну голодовку й був дуже слабкий. Чень Юньчуань ледь стояв на ногах, через деякий час він знепритомнів і впав на землю. Троє ув‘язнених підняли його, та ще з півгодини били.
Другу доньку Чень Хунпін, 2 січня 2001 р. відправили до центру ув‘язнення Хуайжоу. Вона відмовилася назвати своє ім'я. Карні злочинці роздягнули її та лили на неї холодну воду. Вони примусили її стояти босоніж на снігу. Дівчина провела одинадцятиденну голодовку, протестуючи проти переслідування. Після чого її звільнили із центру ув‘язнення.
Чень Айчжун - старший син Чень Юньчуаня, був арештований і відправлений до центру затримання Дунбейван у Пекіні на сім діб. Щоб примусити його назвати своє ім'я та домашню адресу, поліцейські роздягли його догола та прикували наручниками до дерева у внутрішньому дворі. Простоявши в снігу більше години в крижану погоду, він ледь не обмерз. Сніг під його ногами розтанув, і утворилося дві калюжі. Від холоду він не відчував кінцівок. Терплячі такі жорстокі тортури, Чень Айчжун продовжував відмовлятися назвати своє ім'я та адресу. Його катували протягом семи днів: його били гумовими та електрошоковими палицями, били кулаками й ногами, позбавляли сну. Жорстокі поліцейські тривалий час спрямовували електричні розряди в найчутливіші ділянки тіла. Кілька разів Чень Айчжун непритомнів. На тілі практикуючого, в уражених струмам місцях, з‘явилися великі пухирі. Ноги Чень Айчжуна набрякли й були вкриті синцями, він був не в змозі піднятися.
Через кілька днів катувань, поліцейські так і не змогли отримати від Чень Айчжуна ніякої інформації. Вони відправили його в центр затримання району Хайдянь у Пекіні. Незважаючи на те що все тіло Чень Айчжуна було вкрите шрами від тортур, жорстокі охоронці центру ув‘язнення продовжували мучити його, щоб отримати від нього інформацію. Вони підмовляли карних злочинців мучити його. Злочинці роздягнули Чень Айчжуна догола, витягнули його у внутрішній дворик і закопали в снігу, залишивши його там на три чи чотири години.
Поліцейські підмовили кількох ув‘язнених застосувати до нього тортуру під назвою "відкрити замок". Один ув'язнений міцно здавив два його пальці разом, тоді як інший втиснув між ними зубну щітку й почав обертати її. Пальці відразу ж були роздерті, кров і плоть змішалися. Такі звірячі тортури серйозно пошкодили ноги й руки Чень Айчжуна.
9 січня 2001 р. Чень Айчжуна відправили назад у центр ув‘язнення округу Хуайлай, що в провінції Хебей. Охоронець Дун Юйфу знову почав катувати його струмом високої напруги.
27 серпня 2001 р. Чень Юньчуань та його другий син Чень Айлі були засуджені до двох років ув'язнення. Чень Юньчуаня відправили до в'язниці № 4 міста Шицзячжуан. Чень Айлі у своїй кінцевій заяві в суді сказав тільки одне: "Добро відплатиться добром, а зло буде покаране. Це абсолютна істина Всесвіту".
12 вересня 2001 р. Чень Айчжун був засуджений до трьох років примусових робіт, і його таємно відправили до відділення №6 трудового табору Хехуакен. Охоронці у відділенні №6 продовжували мучити його, щоб примусити відмовитися від його віри. Охоронець Ван Юйлінь, карний злочинець Лю Чжунхуа та інші по черзі жорстоко били його, катували струмом і зв'язували. Чень Айчжун розпочав голодування, протестуючи проти переслідування.
Охоронець Ван Юйлінь і ще кілька ув‘язнених почали примусово годувати його на сьомий день голодування. На той час Чень Айчжун сильно схуднув і ослаб, залишилися тільки шкіра та кістки. На дев'ятий день голодування, та третій день примусового годування, близько 15:30 серце Чень Айчжуна зупинилося під час варварського примусового годування. Пульс не відчувався, зіниці були розширені. Чень Айчжун був убитий у примусовому трудовому таборі Хехуакен у місті Тоншань, коли йому виповнилося 33 роки - 20 вересня 2001 р.
Мати Чень Айчжуна сказала: "Востаннє я бачила мого старшого сина 1 січня 2001 р. Уся моя сім'я поїхала до Пекіна, щоб апелювати за Фалуньгун, сказати справедливе слово. Після того як усі ми були арештовані на площі Тяньаньмень, я більше ніколи не бачила мого сина. Я знаю, він дуже страждав! Його втримували в багатьох місцях у Пекіні та провінції Хубей, і він переніс багато жорстоких тортур. Кати використовували різні підлі методи, щоб примусити його відмовитися від своєї віри, проте мій син не відмовився від Фалунь Дафа аж до самої смерті! Востаннє його відправили до примусового трудового табору Хехуакен у місті Таншань, провінція Хебей. Там, на восьмий день перебування, він був замучений до смерті. Мій син Чень Айчжун залишив мене назавжди 20 вересня 2001 р., через вісім днів після того, як був відправлений до трудового табору. Він зазнав стільки знущань! Йому було всього 33 роки, коли він помер".
4. Чень Хунпін замучена до смерті місцевою поліцією й охоронцями в трудовому таборі Гаоян
Чень Хунпін та її старша сестра Чень Шулань були арештовані офіцерами з відділення поліції Дунхуаюань округу Хуайлай 9 червня 2001 р. підчас роз'яснення правди. Їх прикували наручниками до лави тигра. Удень поліцейські допитали їх, намагаючись дізнатися їхні імена та адреси, але сестри відмовилися говорити. Близько 18:00 Чень Хунпін витягнула руки з наручників і втекла. На її пошук відправили дев‘ятьох поліцейських, вони знайшли Чень Хунпін і закували наручниками за спиною. Поліцейські також зв'язали її руки мотузкою, і підвісили до перекладини. Декілька поліцейських постійно трясли її за наручники.
Чень Хунпін кричала: "Фалунь Дафа хао! Фалунь Дафа – праведний Закон!" Чень Шулань теж кричала це. Пізніше Чень Хунпін знепритомніла, будучи підвішеною. Чень Шулань все бачила, але не могла допомогти їй.
О 23:00 обох сестер відправили до центру ув‘язнення Хуайлай. Руки Чень Хунпін розпухнули; її тіло було покрите ранами. Частина її волосся внаслідок катувань була вирвана, залишивши голий скальп. Її рвало кров'ю.
Вранці 11 червня Чень Хунпін відправили до трудового табору Гаоян в провінції Хебей, тоді як Чень Шулань через переслідування була на краю смерті. Влада центру ув‘язнення зажадала, щоб місцеве відділення поліції Чанпін забрало її, але поліція відмовилася, тому що вони бачили, що вона була в жахливому стані. Центр ув‘язнення звільнив її, щоб уникнути відповідальності. Чень Шулань, шатаючись, вийшла з центру ув‘язнення.
У трудовому таборі Чень Хунпін постійно загрожували та жорстоко били. Багато людей по черзі намагалися «промити їй мозок». Вона протягом півтора років страждала в примусовому трудовому таборі. Від Чень Хунпін залишилися шкіра та кістки, вона знаходилася на краю смерті. Її вага знизилася з 55 кг приблизно до 25 кг. 29 січня 2003 року керівництву трудового табору Гаоян довелося відправити її до лікарні. Лікарня відмовилася прийняти Чень Хунпін, побоюючись, що вона помре. Боячись відповідальності за її смерть, злодії з трудового табору негайно відправили Чень Хунпін додому. Вони навіть не одягнули її перед тим, як відвезти з лікарні.
У Чень Хунпін постійно була висока температура, яка не знижувалася, і вона продовжувала кашляти. Її очі потьмяніли, а серце ослабіло. Вона не могла їсти. Чень Хунпін померла на руках брата 5 березня 2002 р. у віці 33-х років. Навіть на останньому подиху вона продовжувала вмовляти членів своєї сім'ї бути стійкими в своїй вірі.
Ван Ляньжун розповідала: "Чоловік на прізвище Ян з містечка Бейсіньбао прийшов 31 січня 2003 р до нас додому близько 18:00. Він сказав нам, що Чень Хунпін повернулася... Моя дочка бачила мене, але її очі були тьмяними, вона ніяк не реагувала на мою присутність, неначе не впізнавала мене, і вона була дуже виснажена. Вона не сказала ні слова після того, як опинилася вдома. Вона стала надзвичайно боязкою, лякалася від щонайменшого звуку, а іноді вона, дивно вглядаючись у моє обличчя, дивилася на мене протягом довгого часу. Вдень і вночі вона боялася залишатися одна, так що кому-небудь постійно доводилося залишатися з нею. Коли вона спала вночі, вона хотіла, щоб я тримала її, як дитину, і боялася спати одна.
Коли брат побачив її такою, він розридався. Ми підозрювали, що поліція вводила їй наркотики, і запитали її: "Вони давали тобі які-небудь ліки?" Вона відповіла: "Так, вони давали мені великі жовті пігулки і робили ін'єкції". Моя 32-річна дочка, найулюбленіша, назавжди закрила очі рано вранці 5 березня 2003 р., знаходячись на руках свого брата. Я не можу описати, яке воно – бачити, як твоя дитина вмирає від болю, і не мати можливості що-небудь зробити, щоб допомогти їй".
5. Молодший син, Чень Айлі, помер внаслідок переслідування
Чень Айлі, отримавши вирок 27 серпня 2001 р., перебував у підрозділі №7 відділення №5 у в'язниці Цзідун міста Таншань. Він страждав від жорстоких тортур. Щоб протестувати проти переслідування, він почав голодовку. Охоронці прив'язали його до стільця більше, ніж на сорок днів і вставили трубку в його стравохід. Коли її вийняли, трубка вже стала чорною. Чень Айлі знаходився у в'язниці два роки. Коли він повернувся додому, його будинок був майже порожнім, тому що під час поліцейських рейдів все його майно було розграбоване. Його брат і сестра померли від переслідування. Він жив з батьками. Коли він публічно роз'яснював правду, місцева поліція ще раз заарештувала його.
Офіцери з кримінального поліцейського відділу відділення поліції Хуайлай і з відділення поліції містечка Бейсіньбао 28 лютого 2004 р. раптово увірвалися в будинок Чень Юньчуаньа і забрали Ван Ляньжун та її сина Чень Айлі. Вони також заарештували Чень Юньчуаня, що повертався додому. Вони відвезли всіх членів родини на територію мерії містечка Бейсіньбао.
Ван Ляньжун розповідала: "Я бачила, як мого сина міцно прив'язали до лави і закували наручниками за спиною, з мотузком від живота до литок. На голову натягнули жовтий поліетиленовий пакет, який утримувався на місці широкою ізоляційною стрічкою, обмотаною навколо його потилиці і через рот. Мій чоловік був прив'язаний до іншої лави таким же чином, його рот був зав'язаний рушником, а на голову надіта в'язана кепка. Його рот був забитий рушником і міцно заклеєний стрічкою.
Поліцейські не дали мені часу відреагувати і відразу ж закрили мою голову в'язаною шерстяною шапкою. Потім вони заклеїли мені стрічкою рот і ніс так, що мені було дуже важко дихати. Вони наділи на мене наручники і прив'язали до лави. Я турбувалася, що Чень Айлі помре від задухи. Через чотири години в такому положенні він все ще був живий. Це було диво! Перші слова його, коли з нього зняли поліетиленовий пакет, були: «Фалунь Дафа Хао!» І його голос був гучним і ясним.
Потім їх відправили до юридичної школи. Насправді, це був клас «промивання мозку» в Пяньді Шалінцзи в місті Чжанцзякоу провінції Хебей. У класі «промивання мозку» вони оголосили голодовку, протестуючи проти переслідування. Через два місяці, вага Чень Айлі знизилася приблизно до 25 кг, і він був на межі смерті. Його відправили додому. Чень Юньчуань також був звільнений з класу «промивання мозку». Вони знаходилися під домашнім арештом, проте офіцери з відділення поліції містечка Бейсяньбао відправили людей, щоб стежити за ними день і ніч.
Ван Ляньжун розповідала: "Коли всі ми троє були арештовані і відправлені до класу «промивання мозку», ми почали голодовку, відмовляючись їсти та пити, протестуючи проти їх дикості. Коли 27 квітня 2004 р. життя мого сина опинилося в небезпеці, вони звільнили його і також дозволили моєму чоловікові повернутися, щоб піклуватися про нього. Пізніше чоловік розповів мені, що трапилося. Мій син відчував, що не може залишатися удома, щоб після відпочинку, можливо, бути викраденим знову. Він перестрибнув стіну і покинув будинок 10 липня 2004 р. Через це посадовці містечка знову заарештували мого чоловіка і відправили назад в клас «промивання мозку» Шалінцзи. Після більш ніж шестимісячного затримання в центрі «промивання мозку» у мене з'явилися ознаки лихоманки, кашель і запаморочення. Мене відвезли в інфекційну лікарню міста Чжанцзякоу, де я знаходилася більше місяця. Мій стан погіршав, і я впала в кому. Поліцейським довелося звільнити мене 19 жовтня, коли вони вирішили, що я ось-ось помру. Мій чоловік також був звільнений, щоб піклуватися про мене, оскільки удома нікого не було".
Хоча Чень Айлі успішно уникнув постійного спостереження порочних посадовців, у нього виявилися симптоми серйозних хвороб, які через якийсь час посилилися. Він помер 5 листопада 2004 р. після чотирьох місяців мешкання у вигнанні. Ван Ляньжун говорить: "Через три місяці, увечері 5 листопада, два незнайомці привезли в машині тіло мого сина. Моя свідомість була порожньою. Я не могла прийняти таку жорстоку дійсність". Чень Айлі помер від переслідування у віці 35-ти років.
6. Старша дочка Чень Шулань все ще знаходиться в ув'язненні, юна внучка Лі Інь відправлена до приватної лікарні
Чень Шулань, 40-ка років, почала практикувати Фалунь Дафа одночасно з своєю дочкою Лі Інь. Вся сім'я поїхала до Пекіна, щоб підтверджувати Фалунь Дафа. 25 квітня 1999 р., і ще раз 1 січня 2001 р. Лі Інь була арештована разом з матір'ю 16 вересня 2002 р. Арешт провели офіцери з району Чанпін. Чень Шулань згодом була переведена у відділення №7 Пекінського відділу поліції і засуджена до семи з половиною років ув‘язнення. Вона все ще знаходиться в жіночій в'язниці Тяньтанхе в Пекіні.
Дочка Чень Шулань Лі Інь- багато перенесла для свого юного віку. Її мати, а також бабуся і дідусь були затримані, обидва дядьки і тітка померли від переслідування. «Офіс 610» Пекіна відправив Лі Інь до приватної лікарні Чанпін. Вона жила там більше двох років.
Вранці 17 вересня 2002 р. Десятирічна Лі Інь займалася в центральній початковій школі Ченбей в Чанпіне, Пекін. Викладач викликав її та відвіз її на курорт Чанфенань в Чанпіне, який використовувався як клас «промивання мозку» для переслідування практикуючих Фалуньгун. Лі Інь роповіла, як там вона побачила свою матір: "Вони збиралися відвести мою маму. Я схопила маму за руку і не відпускала. Я намагалася перешкодити будь-кому підійти до мами. Я штовхалася і кричала, борючись з ними всякий раз, коли вони підходили. Я абсолютно не дозволяла їм відводити мою маму". Поліцейські збрехали Лі, вони сказали, що їй дозволять відвідувати матір разів на тиждень, і насильно розлучили їх.
Лі Інь розповіла кореспонденту Мінхуей в 2005 р.: "В класі «промивання мозку» в той же вечір вони по черзі намагалися навчити мене наклепницьким висловам про Фалуньгун і загрожували розправою, якщо я не «перевиховаюся». Мені не давали ходити в школу. Поліцейські були такі підлі! Вони забрали мою маму і не говорили мені, де вона, вони не дозволяли мені піти в школу або піти додому, і примушували мене дивитися відео з наклепом на Фалуньгун. Вони також примусили мене залишитися до 2:00 ранку. Двоє-троє чоловік ходили за мною, куди б я не пішла. Через вісім днів я підписала папір, щоб повернутися в школу. Але навіть після цього вони не дозволили мені повернутися додому. Мені довелося жити в Чанфенань. Щодня шкільний автобус відвозив мене в школу і назад. Я не мала ніякої свободи.
Вранці 9 січня 2003 р. «Офіс 610» відправив мене до приватної лікарні Чанпін без моєї згоди. Лікарня знаходиться у віддаленій області в передгір'ях. Це дуже далеко від школи (приблизно у трьох кілометрах). Мені доводилося ходити в школу щодня, і я дійсно боялася. ( Лі Інь щодня ходить туди і назад.)
Вони брехали мені про все. Я бачила маму тільки раз за два з гаком роки, коли мій дядько Чень Айлі був живий. Він узяв мене, щоб побачити маму. Поліцейські такі підлі, вони весь час брехали мені!
16 лютого 2004 р. я бачила маму в жіночій в'язниці Тяньтаньхе в Пекіні. Мама була засуджена до семи з половиною років ув‘язнення. Її майже неможливо було впізнати через тортури. Її волосся більш ніж наполовину посивіло, і вона виглядала набагато старішою за свій вік. Вона була просто тінню колись молодої і красивої жінки. Мені хотілося плакати, але я не хотіла турбувати її, так що я стримала сльози.
Зустріч продовжувалася всього тридцять хвилин. Я говорила з нею по телефону через скляну перегородку. Я не могла сказати багатьох речей, які хотіла б, тому що охоронець перебував поряд і стежив за мною. Я так хотіла обійняти і поцілувати маму, але це було неможливо.
Я сумую без мами і дуже хочу, щоб це переслідування хороших людей скоріше закінчилося. Я боюся, що вони уб'ють мою маму, точно так, як і вони зробили це з моїми тіткою і двома дядьками".
7. Ван Ляньжун померла
До 5 листопада 2004 р. троє з чотирьох членів сім'ї пані Ван Ляньжун померли внаслідок переслідування. Її старша дочка знаходиться у в'язниці.
Ван Ляньжун та її чоловік Чень Юньчуань жили у вигнанні з початку січня 2005 р., щоб уникнути арешту. Вони жили в п'яти різних місцях і за минулі вісімнадцять місяців пройшли через численні нещастя.
Після семи років злісного переслідування, Ван Ляньжун померла в чужому місці об 11 годині зранку 4 серпня 2006 р. у віці 65-ти років.
Страждання сім'ї Чень Юньчуаня - віддзеркалення мільйонів інших сімей практикуючих Фалуньгун, які також безжально переслідуються комуністичною партією. Прямо зараз десятки тисяч практикуючих Фалуньгун все ще знаходяться у в'язницях, трудових таборах, центрах ув‘язнення, класах «промивання мозку» та секретних концентраційних таборах, де з них вирізають органи.
Джерело: http://www.minghui.org/mh/articles/2006/8/15/135601.html
Ви можете роздруковувати та використовувати весь список статтей, що опубліковані на сайті Clearharmony, але будь-ласка вказуйте джерело.