| Опубліковано: П’ятниця 22. грудня , 2006 |
|
Досвід, прочитаний на Європейській конференції Фалунь Дафа 2006 р. з обміну досвідом у Санкт-Петербурзі
Практикуючий Дафа з Північної Америки
Здрастуйте, поважаний Учитель!
Здрастуйте друзі-практикуючі!
Хочу поділитися досвідом розповсюдження «Дев'яти коментарів» і роз'ясненням правди про Фалунь Дафа серед китайців. Спочатку для мене це було зовсім непросто через невпевненість та мовний бар'єр. Але одного разу усе вирішилося. Якось, коли я виконував вправи в парку, дощ примусив мене робити п'яту вправу під навісом, де розташовувалися столики для пікніка. Незабаром я почув кроки, дзвін посуду й китайську мову. Розмова була притишена, прагнули мене не турбувати.
Це була група китайських робітників із Мічіганского університету, які із цікавістю познайомилися з матеріалами про практику Фалунь Дафа та про репресії застосовувані КПК до практикуючих Фалунь Дафа в Китаї. Один із робітників став голосно оспорювати факти, викладені в матеріалах, але інші його швидко заспокоїли. Так відбулося моє знайомство з китайцями.
Незабаром я виявив, що поряд знаходився будинок для літніх людей на 300 місць, половина мешканців якого були китайці. Впродовж двох років, щодня, на майданчику біля цього будинку я роблю вправи, пропоную китайцям «Дев'ять коментарів», розношу в місця відпочинку газети "Велика Епоха"; налагоджую ближчі контакти, співаю пісні на святкуванні китайського Нового Року, організовую перегляд новорічного гала-концерту. Незабаром, в іншій частині міста, знайшовся ще один аналогічний будинок із китайцями, якими я також став опікуватися.
Усе почалося із дзвінка практикуючої, яка повідомила, що росіяни продовжують здійснювати проект розповсюдження «Дев'яти коментарів» на території Далекого Сходу вздовж кордону з Китаєм. Цього було достатньо, щоб я почав розмірковувати в цьому напрямку й готуватися в дорогу. Важливість цієї справи розуміє кожен практикуючий, а 18-річний досвід мого життя в Східному Сибіру вселив у мене повну впевненість, що це якраз для мене.
Якось відправляючи праведні думки о 6 годині ранку, я почув стук у вікно і подумав, що це, напевно, через погану погоду гілка дерева стукає у вікно..., і заснув. Наступного дня в той же час - знову стук. Я розплющив очі: сірий птах розміром зі шпака з усієї сили бився в отвір вікна. Розбігався й бився знову кілька разів. Так продовжувалося майже впродовж тижня, іноді птах бився у вікно вдень, а в останній ранок, о 6 годині, він бився 9 разів. Після того як я замовив квитки на літак, птах прилетів удень, дуже поспішав, тюкнув у скло 3 рази й весело відлетів, а я полетів до Владивостока... Він стукав у моє вікно, неначе ще раз хотів сказати мені про невідкладність порятунку людей, які чекають на мене.
З перших днів, як тільки я став готуватися до поїздки, виникли численні перешкоди:
- електронна пошта перестала приймати листи;
- комп'ютер і принтер працювали нестабільно;
- 2-х касетний магнітофон «відмовився» робити копії аудіокасет;
- за 4 дні до відльоту дізнаюся, що у візі час перебування в Росії на 1 день менший, ніж в авіаквитках і тому потрібна нова віза;
- документ про легальність Фалунь Дафа в Росії, замовлений наперед, був отриманий тільки за кілька годин до вильоту.
Тільки допомога практикуючих, їхня жива участь у вирішенні цих проблем допомогли мені справитися із цими перешкодами. Відчуття єдиного тіла учнів Дафа й надалі постійно допомагало мені у важких ситуаціях.
Москва зустріла мене непривітним митним оглядом багажу в присутності чергового офіцера. Перевірили все, що могли, склали акт (пізніше з'ясувалося, що це робилося за підказкою ФСБ). Забігаючи наперед, скажу, що невсипуще око цієї служби я відчував повсякденно, але ми завжди розглядали це, як можливість для роз'яснення правди про Фалунь Дафа й репресії КПК. Зробивши пересадку з аеропорту "Шереметьево-2 " у "Шереметьево-1" дізнаюся, що вага багажу, яку включено у вартість квитка, скорочена до 30 кг у порівнянні з 46 кг, як це було раніше.
У день прибуття дізнався в Овірі про порядок реєстрації іноземців, які проживають на квартирах. Але господиня квартири, де мешкали практикуючі, виїхала до Москви, та й після приїзду вона не виявила бажання реєструвати іноземця. Невеличкий готель для реєстрації я знайшов на тихій вулиці. Адміністратор із прибиральницею спостерігали за мною у вікно, і як тільки я зайшов повідомили, що за мною йшло двоє чоловіків (можна здогадатися, хто це міг бути...), і, що вони чекають на мене, сховавшись за кущами, і, що у мене мабуть багато грошей, і вони хочуть мене тюкнути і пограбувати, і, що якщо я хочу, то можу скористатися запасним виходом. У реєстрації мені відмовили, оскільки цим у місті дозволено займатися тільки крупним готелям. Зі словами подяки я вийшов через запасний вихід на іншу вулицю й був такий. Зареєструвався в готелі " Приморська", але на одну добу, оскільки платити по 1000 крб. за добу впродовж місяця в мене не було грошей.
У перший же день патрульний міліціонер попросив нас проїхати в Ленінське відділення міліції, щоб "начальство могло познайомитися з нашою діяльністю". Нас було троє, ми не протестували, вирішивши використати факт затримання для роз'яснення правди про Дафа. Нас записали в журнал, акт затримання не складали, оскільки не було порушень. Слідчий ФСБ приділив нам більше 2-х годин, намагаючись звинуватити нас у розповсюдженні пропагандистських матеріалів проти Китаю - країни з якою Росія має угоду, за Статтею №8 якої, Росія не може дозволяти на своїй території діяльність різних організацій, заборонених у Китаї. Вони також говорили про те, що турист не має права займатися пропагандою, і що ми явно порушуємо закон, і порадив мені, аби уникнути подальших неприємностей, і ускладнень, краще тихо залишити Росію.
Промайнула думка: "Учитель, допоможи... ". Ми роз'яснили слідчому правду про Фалунь Дафа, розповіли про переслідування практикуючих Фалунь Дафа компартією Китаю. Я прямо заявив, що я ніколи не зміню своїх переконань щодо Фалунь Дафа, що займатимуся цим, незалежно від мого місцезнаходження. Якщо ж я буду депортований із країни, то цей факт порушення прав людини відразу ж стане відомий через пікети біля російських Посольств в усьому світі, як факт того, що Росія підтримує компартію Китаю в її репресіях проти Фалунь Дафа й кричущих порушеннях прав людини. Під впливом праведних думок вислови слідчого незабаром стали змінюватися, він перейшов на неофіційну розмову від імені простої людини, голос його потеплішав... Під кінець він попередив, що нашу безпеку в місті він не може гарантувати.
У Владивостоці в цю пору року багато китайців, чимало молоді, у людних місцях вивіски й реклама дубльовані китайською мовою. У першій половині дня китайські туристи з континентального Китаю зазвичай відвідують місце, де розташований музей-підводний човен, Вічний вогонь та інші історичні пам'ятники й визначні пам'ятки, де ми щодня поширювали китайцям «Дев'ять коментарів» з інструкцією про вихід із компартії, надаючи їм шанс для порятунку.
Щодня приїжджало 6 -7 великих автобусів, у вихідні й святкові дні - до 10. Як ставилися до нас китайці? Більшість із них були явно здивовані, що ми вільно, інколи, перебуваючи поряд із патрульною машиною міліції або ДАІ, відкрито пропонуємо їм «Дев'ять коментарів». Більше половини китайців, найбільш отруєні комуністичною ідеологією, відмовлялася брати матеріали, деколи супроводжуючи це негативними жестами. У цьому випадку ми спокійно говорили: "Фалунь Дафа - хао". Ті, що брали матеріали, починали жадібно читати, не піднімаючи голови, стоячи або сівши де прийдеться. Їхня справжня природа прокидалася, відчуваючи бажання дізнатися правду, яку приховували від них так багато років. Дехто з туристів, привітно посміхаючись, дякував нам. Іноді тиснули руки, знайомилися, фотографували нас. Іноді російською мовою говорили: "Молодці!", ставили запитання ( і англійською мовою теж), навіть успішно допомагали поширювати матеріали серед туристів. Але іноді траплялися й вороже налаштовані люди, які жестами загрожували нам, але робили вони це не відкрито, а, особисто підходячи до когось із нас. Ми відмітили на практиці, що від нашої підготовки, чистоти й сили наших праведних думок, спрямованих на порятунок людей у цьому світі, залежить ефективність і ентузіазм, з яким китайці беруть «Дев'ять коментарів».
Розповсюдження «Дев'яти коментарів» здійснювалося й в інших місцях міста: поблизу фунікулера, на базарах і овочевих базах. Практикуючі організували фотовиставку "У світі Фалунь Дафа" у виставковому залі в центрі міста, проводили заняття з вивчення п'яти вправ і колективного читання Чжуань Фалунь у залі спортклубу "Спартак ", а також організували рекламу "рухомий рядок" на телебаченні. Крім того, «Дев'ять коментарів» доставлялися в парникові господарства за межами міст Владивостока, Уссурійська, Находки за допомогою мопедів. Нас попереджали, що наші розмови в квартирі, де ми жили, прослуховуються, та ми й самі в цьому переконалися, коли дістали відмову (із посиланням на заборонний лист ФСБ) за договорами, що вже були підписані, на оренду виставкового залу, а також проведення телепередачі.
Але, не зважаючи на ці перешкоди, наші праведні думки й праведні вчинки принесли результат: кількість охочих займатися сягала 17 чоловік, 10 чоловік постійно займалися в новій групі до кінця серпня (5- на пляжі, 5 - у залі) – це була група перших практикуючих
Фалунь Дафа міста Владивостока.
Щодня, з 6-ї до 9-ї години вечора всі практикуючі ( 6-7 чоловік), а також початківці, збиралися на центральному міському пляжі на березі Японського моря на найвиднішому місці в тіні двох могутніх дерев, де розучували й разом виконували комплекс вправ, обмінювалися думками й роз'яснювали правду про Фалунь Дафа. Це місце в той час було дуже відвідуваним, до того ж, весь місяць стояла гарна погода (повітря +28 С, вода +22 С).
Середовище навколо нас дійсно мінялося: у променях сонця, що заходить, під звуки нашої чудової музики Фалунь Дафа й голосу Вчителя до нас підходили китайці континентального Китаю: одні з неприхованим здивуванням довго й мовчки слухали, інші посміхалися, знайомилися, фотографували нас. Одного разу, троє китайських практикуючих зробили разом із нами першу вправу, а один китаєць потиснув мені руку, коли я виконував п'яту вправу. Підходили охочі вчитися практикувати. Двічі до нас приходило кілька дітей, щоб розучувати вправи. Не хотілося від'їжджати..., де ще можна знайти такі умови для роз'яснення правди, для розповсюдження «Дев'яти коментарів»? Це одна із причин, чому все сталося так, що я ще додатково на одну добу затримався у Владивостоці.
Нас в місті уже знали, усі наші маршрути були відстежені, і коли черговий "випадковий" патруль зупинив нас, ми не здивувалися. Унаслідок порушення паспортного режиму нас доставили в те ж відділення міліції, де чергові нас зустрічали, як знайомих. Не зважаючи на пізню годину, було вже за 9 годину вечора, протокол складали в присутності капітана, начальника паспортного столу міста... Мені пропонувалося 17 серпня о 10 годин ранку бути на адміністративній комісії, сплатити штраф і терміново зареєструватися, що я й зробив, отримавши реєстрацію в готелі "Владивосток" з 17 по 24 серпня до дня від'їзду.
Але паспортний контроль на цьому не заспокоївся, потрібно було знайти ще порушення, і вони шукали. 22 серпня біля 9 години ранку двоє співробітників Овіра прийшли до нас на квартиру з перевіркою - чи живу я саме тут, і якщо "так ", то я повинен реєструватися саме в цьому районі міста, що я терміново й зробив - зняв номер у готелі "Острівець " на 23 серпня на сусідній вулиці. Після 10 години вечора 23 серпня знов з'явилися з перевіркою співробітники Овіра, готові скласти акт про порушення, але не вийшло, вибачилися й пішли. Не вийшло й повторно зробити мене порушником паспортного режиму, і на цій основі позбавити мене права відвідин Росії в майбутньому.
Під час реєстрації квитків в аеропорту запропонували персонально поговорити все з тим же капітаном. Але що він ще міг зробити за наявності в моєму паспорті двох реєстрацій на одну й ту ж дату? Квитки мої були в порядку, хоча відлітав я на добу пізніше, кордон перетнув за 2 години до закінчення терміну дії візи, змінивши маршрут польоту на Детройт. Зробити це все було можливо тільки за активної допомоги практикуючих, які проводжали й зустрічали мене в аеропортах Москви й Владивостока, які своїми праведними думками й праведними вчинками допомогли мені в складних ситуаціях самоудосконалення на цьому відрізку мого шляху.
Давайте подумаємо разом про візит сірого птаха, який бився в моє вікно, про який я описав на початку свого досвіду. Думаю, це може стосуватися не тільки мене. Це заклик для практикуючих, які живуть у різних країнах світу за межами континентального Китаю, - відвідати райони Росії, розташовані вздовж кордону з Китаєм, щоб використовувати цей незвичайний шанс для порятунку людей. Настав час ще ширше поширювати «Дев'ять коментарів» і переконувати якомога більше людей виходити з лав злочинної КПК, спонукаючи їхні серця й совість до істини.
Як не пригадати слова Вчителя з канону "Заради блага світу" від 15 червня 2006 року:
Роз'яснюйте правду,
виганяйте гнилу нечисть.
Широко поширюйте Дев'ять коментарів,
І зла партія зникне.
Із праведними думками рятуйте людей у цьому світі.
Я не вірю, що їхню совість безповоротно втрачена.
Спасибі, Учитель!
Спасибі, друзі-практикуючі!
Ви можете роздруковувати та використовувати весь список статтей, що опубліковані на сайті Clearharmony, але будь-ласка вказуйте джерело.