| Опубліковано: Неділя 7. жовтня , 2007 |
|
Практикуюча Фалунь Дафа. пані Гун Хуадун, народилася в селі Шифенъюй міста Чанлу округу Меньїнь провінції Шаньдун. Їй 56 років, до виходу на пенсію вона працювала в корпорації Хенчан округу Меньінь. Вона і її родина страждали від антигуманних переслідувань із тих пор, як вони почалися в 1999 р.
У квітні 2000 р. пані Гун змусили відвідувати курс «промивання мозків», що перебуває у веденні корпорації Хенчан. Цей курс був організований з ініціативи «Офісу 610» округу Меньінь. Адміністратор корпорації Хенчан Ван Фапу завідував цим курсом, що вели компанії, що служать, Лі Цяньшен (житель села Наньбаоде), Ван Чжиго, Ню Шичжун і Хань Хунъи. Крім пані Гун, Ван Сяньїн і Лю Юйай, двоє інших практикуючих, що також працювали в корпорації, змушені були відвідувати цей курс «промивання мозків». Після п'ятнадцяти днів занять жодна із трьох практикуючих не відреклася від своєї віри у Фалунь Дафа, тоді Ван Фапу замкнув практикуючих в офісі, де їм довелося спати на бетонній підлозі.
Ян Міньтун, чоловік пані Гун, озлившись із цього приводу на свою дружину, вилив на неї свій гнів. Він бив Гун ременем доти, поки ремінь не порвався. Тільки тоді Ван Фапу відпустив пані Гун додому.
Тому що троє практикуючих відмовилися «перетворюватися», 30 червня їх помістили в центр «промивання мозків» при «Офісі 610» округу Меньінь.
Одним із самих лютих службовців центра «промивання мозків» був Фан Симинь із міста Дуочжуан. Він був дуже порочним. По ранках він наказував практикуючої бігати й викрикувати образливі гасла. Тому що пані Гун і інші практикуючі відмовлялися підкорятися, він жорстоко бив їх. Від побоїв Фана обличчя практикуючої Лю Юаньцзе опухло, а шкіра стала синьо-чорною.
Лі Чжиє, секретар комітету політики й права округу Меньінь, і Лей Яньчен, керуючий центра «промивання мозків» при «Офісі 610», також винаходили способи психологічного впливу на практикуючим. Вони читали практикуючої статті, що ганьблять Фалунь Дафа, і змушували їхньої звістки конспекти. Пані Гун була неписьменною, і Лі Чжиє в якості, так званого, «покарання» змушував її більше години стояти під пекучим полуденним сонцем.
Тому що пані Гун відмовлялася ганьбити ім'я Вчителя, Фан Сімінь і інші змушували її три ночі сидіти навпочіпках у каналізаційному стоці. Було літо, і там навколо стоку була безліч мух і москітів. Пані Гун часто наказували подовгу стояти або сидіти навпочіпках.
Щоб «перетворити» Гун, Лей Яньчен доставив її 78-літнього батька в центр «промивання мозків» у надії, що той «перетворить» її. Після того, як батько залишив центр, Фан Сімінь розлютувався, тому що цей візит зовсім не змінив свідомість пані Гун. Фан знову по-звірячому побив Гун, заявивши, що він дав їй урок замість батька.
Лэй Яньчэн навіть змусив дочку Гун, що вчилася в школі в місті Цзинань, повернутися й залишатися в центрі з матір'ю протягом тижня. Вона також страждала там від укусів москітів.
Один раз уночі Фан Симинь наказав п'яному охоронцеві бити практикуючих по черзі, одного за іншим. Після побиття обличчя Гун покрилося синцями.
28 квітня 2001 р. пані Гун, перебуваючи на території заводу, написала: «Фалунь Дафа несе добро», тоді Ши Куан, начальник поліцейської ділянки районного керування поліції округу Меньінь, наказав керуючим заводу заарештувати Гун. 29 квітня її доставили в центр висновку округу Меньінь.
Поліцейський Ван Вей і інші обшукали будинок г-жи Гун. Ян Миньтун, чоловік пані Гун, відмовився впустити їх, і вони заарештували г-на Яна й тримали під арештом два тижні в центрі висновку округу Меньінь.
Після місяця висновку в центрі Меньінь 29 травня їі знову перевели в центр «промивання мозків» «Офісу 610». Фан Симинь наказав охороні прикувати Гун наручниками до ліжка. Коли вони били інших практикуючих, пані Гун зажадала, щоб вони припинили. Тоді вони прив'язали її до стовпа лінії електропередач.
Поліцейський з «Офісу 610 на прізвище Чжао (проживає в селі Наньвейцзи, ім'я батька Чжао Цзесю) наказав батькові Гун прийти в «Офіс 610» у дощовий день. У результаті тривог і впливу холодного дощу старий, повернувшись додому, занедужав і кілька місяців через у листопаді 2001 р. умер.
Пані Гун присудили до двох років висновку у виправно-трудовому таборі. 26 червня 2001 р. її помістили в першу жіночу в'язницю провінції Шаньдун. Поліцейські округи Меньінь, що супроводжували її у в'язницю, привласнили собі 500 юанів, які були в неї. У в'язниці пані Гун перетерпіла страждання, як від фізичних, так і психологічних катувань.
У період з 1999 р. по 26 березня 2003 г, коли пані Гун була звільнена із трудового табору, «Офіс 610» вилучив її пенсію, що склала приблизно 10 000 юанів. Потім, починаючи з липня 2004 р. протягом 9-ти місяців, вони знову утримали її пенсію, що склало приблизно 5 400 юанів.
Опівночі 17 лютого 2005 р. поліцейський з «Офісу 610» Ван Вей з іншими поліцейськими ввірвалися в будинок пані Гун і почали випитувати в неї, не вона чи розвісила транспаранти на мосту Веньхе. Вона заперечувала це. Поліція обшукала будинок. Її чоловік Ян Міньтун був страшно наляканий. Хоча поліцейські не знайшли те, що шукали, але забрали коштовності й банківські книжки. Вони також заарештували Гун. Після того, як підтвердилося, що це не вона розвісила транспаранти, неї звільнили приблизно в 10 вечори 18 лютого.
Поки пані Гун перебувала у в'язниці, її чоловік пан Міньтун переніс щиросердечну травму. Через депресію він багато пив. Іноді, напившись, він спав біля будівлі офісу корпорації Хенчан. Іноді, у дощові дні, він приходив у центр «промивання мозків» «Офісу 610» і плакав, запитуючи, чому вони забрали його дружину, хоча вона не зробила нічого дурного.
Не дуже давно йому діагностували рак стравоходу, і він умер через три місяці після встановлення діагнозу. Не виключено, що його смерть з'явилася наслідком переслідування.
Ви можете роздруковувати та використовувати весь список статтей, що опубліковані на сайті Clearharmony, але будь-ласка вказуйте джерело.