|
||
|
Самовідданість літніх практикуючих, які доставляють матеріали, що роз'яснюють правду в сільські райони
На захід від міста Ланьчжоу в північно-західному Китаї гори високі, а долини глибокі. Зв'язок і транспорт є великою проблемою. У вітряні дні повітря наповнене піском і гряззю. У дощові дні дороги стають слизькими і брудними. Коли ллє проливний дощ, інколи відбуваються повені і гірські зсуви. Дві літні жінки-практикуючі живуть там, обом за 60-ят. З серпня 2004 року вони ходять в гірські села кожного тижня, доставляючи матеріали, які роз'яснюють правду, щоб рятувати людей. Вони продовжують це робити і в свята, і в погану погоду. Якщо вони пропускають тиждень, вони доставляють матеріали в села двічі наступного тижня. Говорять, що "легко піднятися вгору по горі, ніж спуститися з гори". Я запитав їх: " Чи буває вам страшно? Що, якщо Ви впадете з гори? Що, якщо за Вами поженуться собаки і покусають Вас, що, якщо Ви заблудитесь або хто-небудь повідомить про Вас поліції?" Вони засміялися і сказали: "Під захистом Вчителя і слідуючи Фа, ми нічого не боїмося; порятунок людей – це термінова справа!" Вони також розповіли мені декілька зворушливих історій, які я записав і хотів би поділитися ними з друзями-практикуючими. Села в північно-західному Китаї розкидані; кожне село розташоване вельми далеко від іншого. По вузьких брудних дорогах в горах дуже важко ходити, і тому йти в села кожного тижня протягом такого довгого часу - це дуже важка місія для цих жінок. Інколи їх ноги і ступні опухають і дуже болять від ходьби в цих умовах. Вони сказали собі: "Ноги і ступні, будь ласка, допоможіть нам зробити все, що в наших силах як найкраще. Ми рятуємо людей, це сама священна справа". Після цього їх ноги і ступні припинили боліти. Інколи вони стикалися з людьми, які нападали на них і проклинали їх. Вони говорили Вчителеві в своєму серці: "Ці люди проклинають нас і дають нам свою Де, але ми не хочемо їх Де, ми хочемо, щоб вони зрозуміли правду і були врятовані. Це наша щира надія". Після цих думок все довкола мінялося, і люди припиняли лаятися. Коли практикуючі давали їм інформаційні матеріали і роз'яснювали правду, вони були дуже сприйнятливі до них. Одного дня в дощовий день після того, як вони закінчили роздавати матеріали, дорогу затопило. Вони не могли пересікти її і повністю промокли, хотіли їсти і змерзли. Темніло. Саме у цей час під'їхав трактор з ферми. Водій трактора закричав їм: "Зачекайте. Я під'їду до вас і підвезу". Вони відчули вдячність і знали, що це Вчитель допомагав їм. Іншим разом вони узяли з собою одного зі своїх внуків, щоб він допоміг доставити матеріали. На дорозі назад вони загубилися і пішли в неправильному напрямку. У той час, як вони розгубилися і не знали куди йти, невідомо звідки з'явився маленький хлопчик. Хлопчик сказав: "Бабусі, слідуйте за мною". Захист Вчителя допоміг їм вийти з цієї важкої ситуації. Завдяки цьому інциденту вони знайшли нове місце для поширення матеріалів. Я запропонував цим двом практикучим: "Ви обидві у літньому віці. Наступного разу хай наші молодші практикуючі підуть поширювати матеріали в тих селах". Вони сказали: "Ми не можемо так робити. Підтвердження Фа є нашою місією і відповідальністю. Ті сільські жителі і фермери дуже бідні, і їх умови життя дуже важкі. У сільських районах необхідна велика кількість матеріалів роз'яснення правди. Коли літній пастух узяв наші матеріали, він негайно сів на землю і став їх читати. Він був настільки занурений в них, що навіть забув про своїх овець. У іншому випадку людина, що несла овочі, узяла наші матеріали, які були поміщені на дереві. Він повісив свою корзину з овочами на дерево, потім стояв і читав їх. Минулого тижня після того, як ми закінчили поширювати матеріали в селі і збиралися вирушати, до нас дуже швидко під’їхав трактор з ферми, щоб наздогнати нас. На дорозі піднявся пил, і ми не могли ясно розгледіти, хто це був, і думали, що це міг бути чиновник комуністичної партії Китаю (КПК). Коли трактор зупинився біля нас, ми впізнали, що це був фермер на тракторі. Він поглянув на нас і сказав: ''Будь ласка, дайте мені ще ваших хороших матеріалів''. Ми не знали його наміру, тому й запитали його, що він мав на увазі під ''хорошими матеріалами''. Фермер сказав: ''Я прочитав матеріали, які Ви принесли. Вони дуже хороші, але у мене їх мало''. Почувши це, ми дали йому додаткові матеріали. Одна з нас роз'яснила йому правду. Незабаром після цього, фермер вийшов з КПК і пов'язаних з нею організацій." Літні практикуючі додали: "Зазвичай, люди розбирають наші матеріали кожного тижня. Кадри КПК в селах зазвичай корумповані й грубі. Ці фермери живуть у дуже важкій ситуації. Вони прагнуть дізнатися правду". У цих літніх жінок-практикуючих немає хорошої освіти і, можливо, вони не вміють красиво говорити, але вони докладають всі зусилля, щоб розповсюдити матеріали роз'яснення правди, щоб врятувати людей. Я сподіваюся, що молодші практикуючі візьмуть на себе відповідальність поширювати правду у тих віддалених районах, і допоможуть більшій кількості людей дізнатися правду. Почувши розповіді про справи цих літніх практикуючих, я побачив свої недоліки на дорозі вдосконалення. У них, можливо, немає прекрасних досягнень або хоробрих слів, але те, що вони скромно роблять, як практикуючі, протягом всіх цих років досить величне, щоб викликати нашу пошану. Джерело |
||