Нова книга викриває криваві злочини КПК: вилучення органів у живих людей

Послідовники Фалуньгун всього світу продовжують проводити заходи, приурочені 13-тій річниці безперервних зусиль, спрямованих на припинення переслідування, розв'язаного компартією Китаю (КПК) 20 липня 1999 року.

В то же самий час була опублікована і вийшла в продаж нова книга під назвою «Державні органи» («State Organs»). Книга викриває криваві злочини КПК: широкомасштабне вилучення органів у живих послідовників Фалуньгун. Це ще одне приголомшливе розслідування, що було проведено після публікації попередньої книги «Криваве вилучення органів», і яке допоможе громадськості дізнатися про злочини КПК.

Обкладинка нової книги «Державні органи»

Книга «Державні органи» написана авторами, які проживають в 7-ми країнах на території чотирьох континентів, фахівцями різних професій. Вона складена з декількох частин, в яких з різних точок зору дається оцінка зловживань в області пересадки органів і порушує етичні норми поставки органів у Китаї. Ця книга включає узагальнення розповідей свідків, офіційна інформація, хронологія подій і глибокий аналіз ситуації в Китаї. Автори також піднімають питання способів боротьби зі зловживаннями в сфері трансплантації органів у Китаї.

Д-р Торстен Трей: «КПК має секретне джерело органів»

Доктор Торстен Трей, спікер організації «Лікарі проти примусового вилучення органів» (Doctors Against Forced Organ Harvesting, DAFON), розповідає у своїй частині, що «зазвичай донори погоджуються пожертвувати органи добровільно. Проте в Китаї за офіційними даними понад 90% органів надходять від страчених в'язнів. Це вже є порушенням західних медичних етичних стандартів, але навіть у відповідності з цими офіційними даними кожного року в Китаї проводять від 2000 до 8000 страт, що повинно забезпечувати органами від 10 до 20 тисяч трансплантацій на рік. Враховуючи обмежувальні фактори, такі як вік, стан здоров'я, інфекційні хвороби серед ув'язнених, тип крові, фактори сумісності тканин і короткий час очікування, офіційне пояснення виглядає недостатнім для проведення такого великого числа трансплантацій. Це дає підстави припускати, що існує інше джерело органів. В умовах відсутності ефективної публічної програми пожертвування органів у Китаї вищенаведені факти вказують на існування іншого секретного джерела органів».

Доктор Трей пише: «З урахуванням того, що під час ув'язнення практикуючих Фалуньгун проводяться обстеження їхнього здоров'я (включаючи дорогу діагностику, взяття зразків крові, тестування сечі, перевірка ультразвуком і рентгеном), і в той же час їх піддають тортурам, виникає питання про мету таких діагностичних процедур. За результатами розслідування, проведеного Девідом Мейтасом і Девідом Кілгуром і опублікованого в книзі «Криваве вилучення органів», можна припустити, що послідовники духовної практики Фалуньгун є цим секретним джерелом органів».

«Вбивства людей заради їх органів з метою пересадки органів іншим ... ведуть трансплантаційну медицину, а також медицину в цілому до повного абсурду», - зазначає у своїй частині доктор Трей.

Директор університету США: «КПК засуджує ув'язнених до смерті з метою вилучення у них органів»

Доктор Артур Каплан, директор центру біоетики Пенсильванського університету, обговорив у своєму нарисі феномен трансплантаційного туризму і питання торгівлі органів в цілому. Він підкреслив, що вільний вибір добровільно пожертвуваних органів є «вирішальним», і зробив висновок, що практика вилучення органів у страчених ув'язнених і інших в'язнів в Китаї не відповідає етичним міжнародним стандартам. Ситуація в КНР створює ризик того, що ув'язнених будуть засуджувати до смерті з метою вилучення у них органів.

Доктор Каплан закликав покласти край практиці поставки органів, яка існує в даний час в Китаї, а також звернувся до світової громадськості із закликом «зайняти більш жорстку позицію щодо цього неприйнятного джерела органів».

«Сьогоднішня система отримання органів у страчених ув'язнених має бути змінена. Але вона не може змінюватися протягом наступних трьох або п'яти років. Вона має бути змінена протягом наступних трьох або п'яти хвилин», - заявив доктор Каплан у своїй частині.

Глава відділення нефрології з Малайзії: «Люди приїжджають до Китаю для отримання органів»

Газалі Ахмад, глава відділення нефрології клініки міста Куала-Лумпур, описує трансплантаційний туризм в азіатському регіоні і перехід донорських регіонів з Індії в Китай. Він представив документи, які показують, як громадяни Малайзії поверталися з Китаю з пересадженими органами. Доктор Ахмад зазначає, що пацієнти в терміновому порядку відправлялися з Китаю, при цьому, як правило, документаційне оформлення післяопераційної виписки було недостатнім, а після 2006 року ця документація повністю зникла, і пацієнти поверталися до Малайзії без будь-яких медичних документів. Саме в 2006 році з'явилися перші заяви про те, що органи вилучалися у живих практикуючих Фалуньгун, і тоді ж був опублікований звіт про розслідування, проведене Мейтасом і Кілгуром.

Науковий працівник дослідного центру: «Репресії, що здійснюються в Китаї, - це злочин проти людства»

Етан Гутман, колишній науковий працівник американського дослідницького центру і автор книги «Втрачений новий Китай» обговорює у своїй роботі недавні політичні зміни в Китаї, що стосуються Бо Сілая і Ван Ліцзюня, членів КПК, які, очевидно, були інформовані про вилучення органів у послідовників Фалуньгун або навіть брали участь в ньому. Гутман оцінив число практикуючих Фалуньгун, у яких були вилучені органи, і привів цитати зі свідчень приблизно 40 свідків, які говорили з ним про вилучення органів. Він також обговорює переслідування Фалуньгун.

За словами Гутмана, «те, що відбувається [в Китаї] - це злочин проти всього людства ... Найголовніше, жодна західна організація не має морального права дозволити [КПК] піддати забуттю історію геноциду в обмін на обіцянки реформ у сфері медицини».

Чжан Ерпін: «КПК широкомасштабно вилучає органи у живих послідовників Фалуньгун»

Чжан Ерпін, спікер Фалуньгун, глибоко висвітлив аспекти китайської культури і китайські закони про трансплантацію. Перший закон, що дозволяє вилучати органи у страчених ув'язнених, відноситься до 1984 року. Тоді в Китаї була нестача органів, так як конфуціанська традиція вимагає залишати тіло недоторканим після смерті, що також пояснює відсутність публічної програми пожертвування органів у Китаї.

Далі Чжан Ерпін описує різні форми зловживань, що допускаються в Китаї при пересадці органів, включаючи і масове вилучення органів у живих послідовників Фалуньгун.

Він пише в своєму дослідженні: «Недостатня прозорість щодо джерела органів, а також число страт, які відбуваються щороку в Китаї, викликають серйозне занепокоєння: хто ці ув'язнені і за які злочини вони були страчені?»

Девід Мейтас: «Число трансплантацій, про які говорить КПК, неправдоподібно»

Відомий канадський адвокат з питань захисту прав людини Девід Мейтас вивчив кількість трансплантацій та інші дані, надані китайськими джерелами. За результатами його дослідження кількість трансплантацій, про які говорила китайська влада, здебільшого неправдоподібно. Потім він визначив, скільки послідовників Фалуньгун могли бути піддані вилученню органів.

Девід Кілгур: «Для припинення кривавих злочинів вилучення органів у живих людей мають бути прийняті рішучі заходи»

Співавтори Девід Кілгур, колишній Держсекретар Канади по Азіатсько-тихоокеанському регіону Латинській Америці і Африці, і канадський викладач Ян Харві пояснили, чому Фалуньгун піддається переслідуванню, і навели приклади історій репресованих послідовників Фалуньгун, у яких були вилучені органи.

Вони також представили графік вилучення органів у Китаї та висловили свої пропозиції про те, як люди можуть відреагувати на отриману інформацію.

Вони вказують: «Немає дій, які можна було б назвати надмірними для запобігання цієї варварської практики, яка порушує як основу людської гідності - повагу до людського тіла, - так і фундаментальні моральні стандарти, визнані в медичній науці».

Експерт з Ізраїлю: «Жителі Ізраїлю більше не їдуть до Китаю для пересадки органів»

Доктор Якоб Лаві, кардіохірург з Ізраїлю, розповів про особистий досвід лікування пацієнта, який їздив до Китаю для пересадки серця всього через два тижні після попереднього запиту. Доктор Лаві провів своє власне розслідування, в результаті якого дізнався про вилучення в Китаї органів в ув'язнених. Потім доктор Лаві описав, як він ініціював припинення трансплантаційного туризму, відмовляючи пацієнтів від участі в ньому, і одночасно вживав заходи по реалізації нового трансплантаційного закону, завдяки якому пожертвування органів в Ізраїлі зросли за один рік на 60%. У його роботі висвітлено вражаючий приклад протидії порочній практиці шляхом реалізації особистих ініціатив.

Доктор Лаві вказав у своїй роботі: «Підхід, який застосовується в ізраїльській правовій системі, дозволяє успішно виключити жителів Ізраїлю з числа реципієнтів органів у Китаї».

Головний лікар: «Лікарі повинні засудити варварське вилучення органів, здійснюване КПК»

Доктор Габріель Данович, професор клінічної медицини в області нефрології, а також головний лікар програми з пересадки нирок і підшлункової залози, провів розслідування процедур прийняття на публікацію в західних медичних журналах наукових робіт на тему пересадки органів, підготовлених авторами з Китаю. Він відзначив недостатню перевірку, проведену редакціями медичних журналів, які приймають до публікації статті, в яких їх китайські автори говорять про «стандартні методи», коли фактично мається на увазі «постріл в голову». Подібні медичні дослідження не повинні ставати частиною західної медичної науки.

Д-р Данович нагадав читачам, що незважаючи на те, що ми не можемо здійснювати контроль над Китаєм, ми здатні контролювати наші медичні журнали і нам не можна заради наукових досліджень приносити в жертву свої моральні критерії. У своїй роботі доктор Данович пояснив, що лікарі, що працюють у демократичних країнах, мають можливість відкинути й засудити існуючу в Китаї практику. Він запропонував медичним журналам не приймати наукові статті з Китаю на тему трансплантацій. Доктор Данович також запропонував, щоб китайські лікарі не допускалися в якості доповідачів на теми, пов'язані пересадкою органів, на медичних конференціях, за винятком випадків, коли вони недвозначно заявлять про те, що їхні наукові відкриття ніяк не пов'язані з органами страчених в'язнів.

Він пише у своїй частині: «Нам непідконтрольні події, що відбуваються в Китаї, але ми можемо хоча б контролювати зміст наших конференцій та журналів; наша спільна робота приведе до того, що одного разу китайська система трансплантацій займе своє гідне і достойне місце в серед міжнародної трансплантаційної спільноти».

Експерт з прав людини зі Швейцарії: «Пересадку органів потрібно відслідковувати»

Експерт з прав людини зі Швейцарії д-р Арн Шварц детально розповів про фармацевтичні компанії, які проводять клінічні дослідження в Китаї із лікарськими засобами, що застосовуються при трансплантації, наприклад, препаратами, що знижують ризик відторгнення пересадженого органа.

У цих клінічних дослідженнях беруть участь пацієнти, яким були пересаджені органи в Китаї. Оскільки за твердженнями заступника міністра охорони здоров'я 90% органів отримано від страчених в'язнів, доречно припустити, що пацієнтам, які беруть участь в таких клінічних випробуваннях, органи були пересаджені з порушенням етичних норм, що породжує також етичні проблеми, пов'язані з тестуванням лікарських препаратів в ході вищеописаних досліджень, і наступним продажем цих препаратів по всьому світу. Доктор Шварц привів в роботі повний опис декількох компаній і нагадав читачам про основні принципи щодо пересадки клітин, тканин та органів людського тіла, які були схвалені Всесвітньою організацією охорони здоров'я. Вони включають вимоги про відстеження джерела пересадженого органу та забезпечення прозорості для ретельної перевірки. Він закликав організації нести відповідальність за дотримання етичних стандартів.

У своїй частині доктор Шварц зазначив: «За таких обставин надання повноважень на постачання органів корумпованій трансплантаційній системі є безвідповідальним кроком».

Професор медицини: «Захищати тих, кому було завдано шкоди»

Доктор Марія Фіатароне Сингх є професором геріатричної медицини в Сіднейському університеті в Австралії. Вона була приголомшена, почувши про масове видалtння органів у живих практикуючих Фалуньгун в Китаї і, незважаючи на те, що раніше вона не займалася питаннями трансплантаційної медицини, виявила інтерес і активно включилася в роботу організації «Лікарі проти примусового вилучення органів».

Доктор Сінгх розповіла про свою розмову з китайцем, який хотів навчатися в університеті. Він заявив, що масового вилучення органів не було. Потім він також заявив, що не було і кривавої бійні на площі Тяньаньмень в 1989 році.

Асоціація трансплантологів Австралії та Нової Зеландії (Transplantation Society of Australia and New Zealand, TSANZ) постановила, що австралійські навчальні програми з трансплантології не стануть запрошувати китайських хірургів, поки ті не підпишуть письмовий договір про те, що не будуть після повернення в Китай використовувати ув'язнених як джерело органів. Після того як це рішення було прийнято, китайські хірурги-трансплантологи перестали приїжджати в Австралію для участі в подібних заходах.

Доктор Сінгх написала у своїй частині: «Як лікарі ми давали клятву про захист тих, кому було заподіяно шкоду. Як люди ми можемо зробити не менше».

Вона процитувала вислів американського антрополога Маргарет Мід: «Немає жодних сумнівів, що невелика група мислячих, відданих ідеї людей може змінити світ. Насправді, це єдина річ, яка буде існувати завжди».

Джерело

Ви можете роздруковувати та використовувати всі статті, що опубліковані на сайті Clearharmony, але будь-ласка вказуйте джерело.