Чиновник стародавнього Китаю Лян Фу вирішив пожертвувати собою заради свого народу

У стародавньому Китаї люди вірили, що природні лиха послані їм в покарання за порушення небесних законів. Правитель часто брав на себе відповідальність за помилки, вчинені ним при управлінні країною. Він звертався до Небес з проханням покарати його, замість його підлеглих. В особливих випадках глава держави був готовий пожертвувати власним життям, щоб позбавити свій народ від страждань.

Один незнатний чиновник стародавнього Китаю зробив те, що зазвичай робив імператор, коли країні загрожувала небезпека. Лян Фу був керуючим справ губернатора повіту Гуанхань за часів династії Хань (202 до н.е.– 220 н.е.). Він був чесною людиною, який справедливо вирішував як великі, так і маленькі питання. Говорили, що жителі Гуанхань дуже поважали його.

Одного разу в Гуанхань настала сильна засуха. Розсада в полях гинула. Кілька днів губернатор стояв під палючим сонцем, благаючи про дощ. Проте, на небі продовжувало сяяти сонце, і дощу не було.

Тоді Лян Фу звернувся до Небес з молитвою: «Моя вина в тому, що я не належним чином виконував обов'язки радника губернатора, тому настала засуха. Наш губернатор щиро намагається змінити ситуацію, звинувачуючи у всьому себе. Я прошу Небеса послати дощ на наші землі і готовий понести відповідальність за свої помилки. Якщо моя щира молитва нічого на змінить, тоді я прошу прийняти моє тіло в якості відшкодування за допущені помилки».

Лян Фу віддав розпорядження зібрати великий постамент з дров і сів на нього зверху. Він планував підпалити себе, принісши своє життя в жертву, якщо до полудня не піде дощ. Наближався полудень. Раптово небо затягли хмари, почувся гуркіт грому. Дощ пролився над повітом Гуанхань, засуха скінчилася. Люди вірять, що щира турбота Лян Фу про жителів Гуанхань зворушила Небеса.

Протягом більшої частини китайської історії всі люди від простолюдинів до імператорів дотримувалися концепції «людина і природа повинні перебувати в гармонії» і п’яти головних чеснот — доброти, праведності, благопристойності, мудрості і вірності. Люди говорили: «Коли хороший правитель може визнати свою провину, земля процвітає, коли правитель перекладає вину на інших, країна занепадає».

На початку правління династії Шан (1600-1046 до н.е.) трапилася семирічна засуха. Багато людей молилися і здійснювали ритуали поклоніння дощу, але все було марно. Верховний жрець держави оголосив, що допомогти може тільки людське жертвоприношення.

Імператор Шантан наказав побудувати платформу, а під нею скласти дрова для багаття. Він обстриг волосся, помився, після чого звернувся з благанням до Небес: «Якщо я робив гріхи, не карайте людей; якщо мій народ здійснював гріхи, це моя провина. Не потрібно заподіювати моїм людям страждання, через те, що я не міг правити з мудрістю». Він спокійно сів на платформу і наказав розпалити вогонь. Писання свідчать, що одразу ж пішов сильний дощ, який загасив полум’я.

Сьогодні люди Китаю живуть в умовах тоталітарного режиму. Лиха і катастрофи як природного, так і техногенного характеру трапляються все частіше, але комуністична партія не признається в скоєних нею злочинах. Замість цього, вона демонструє видимість процвітання. Ми переконані, що справжнє процвітання може наступити тільки після розпаду компартії.

Джерело

Ви можете роздруковувати та використовувати всі статті, що опубліковані на сайті Clearharmony, але будь-ласка вказуйте джерело.