Історія Сунь Симяо. Медицина, шлях удосконалення й доброчесність (частина 3)

Сунь Симяо був не лише чудовим лікарем. Займаючись духовним вдосконаленням, він також був наділений високими моральними якостями. Тому серед його пацієнтів були не лише люди, про що оповідає безліч дивовижних історій.

Ліки для дракона

Одного разу вночі хтось постукав у двері хатини Суня в горах. Він відкрив двері й побачив ученого, одягненого в біле. На вулиці періщив дощ, у небі гриміло й близкало. Однак гість абсолютно не змок. Сунь запитав: «Ви чимось хворі і прийшли, щоб я оглянув вас?» Той кивнув.

Дослідивши пульс свого пацієнта, Сунь запитав: «Ви ж не людина, чи не так?»

Відвідувач здивувався, але одразу запитав: «Чому так гадаєте?»

Усміхаючись Сунь відповів: «Ваш прихід супроводжував грім, блискавка та злива, які відразу припинилися, тільки-но ви увійшли. Проте ваш одяг зовсім сухий. До того ж ваш пульс дуже незвичайний. Якщо я не помиляюся, ви правитель підводного царства — священний дракон, вірно?»

Чоловік кивнув і сказав: «Не дивно, що ви відомі, як той, хто знає Небо й Землю. Бачу, це дійсно так!»

Потім дракон розповів про свою проблему. Кілька днів тому він раптом дуже зголоднів і став швидко їсти все, що потрапляло під руку. І щось застрягло в його стравоході. Уже кілька днів він не може нічого їсти, а лише п'є суп, щоб не померти з голоду.

Уважно вислухавши розповідь, Сунь попросив служка принести відерце з трав'яним супом і велів дракону випити суп залпом без зупинки, сказавши, що в іншому разі вилікувати його недуг буде дуже важко.

Гість узяв відро й випив одним махом. У його шлунку почало щось вирувати, у горлі відчувався сильний дискомфорт. Він опустив голову і виблював у відро. Заглянувши у відро, він побачив, що там лежить довга змія.

«Красно дякую за чудові ліки, які зцілило мене!» — мовив із вдячністю дракон.

«Це не ліки, а просто напій із часником, змішаний з оцтом. Змія не витримала такого сильного кислого й гострого смаку», — відповів Сунь, усміхаючись.

Трохи помовчавши, він додав: «Хоча корінь вашої хвороби видалено, та життєвий дух ще не відновлено. Дозвольте, я зроблю вам укол, і все налагодиться». Дракон в образі людини погодився.

Сунь зайшов йому за спину, дістав довгу голку й різко увіткнув її у верхню частину голови пацієнта. Кричачи від болю, людина прийняла свій первинний вигляд, перетворившись на великого дракона, покритого сріблястою лускою. Скрутившись він упав на підлогу, не маючи сил поворухнутися. Лише великі очі пильно дивилися на Суня.

Звертаючись до нього, Сунь сказав: «Зараз я витягну голку, будь ласка, відразу ж дуже швидко біжіть до цієї кам'яної стіни, що прилягає до кручі. Якщо ви зможете пройти через неї і злетіти вгору, ваша життєва сила повністю відновиться».

Потім він витягнув голку й голосно крикнув: «Поспішайте!»

Дракон вигнув тіло й кинувся до стіни. Він швидко зник, залишивши за собою широку і глибоку борозну.

Через деякий час із неба долинув голос: «Спасибі, що рятуєте не лише людей і подаєте гарний приклад навіть безсмертним. Повернувшись до свого царства, я завжди допомагатиму людям, не допускаючи засух і повеней».

Сунь відкрив двері й визирнув. У небі спалахнула блискавка, і фігура дракона зникла у хмарах.

Допомогти тигру

Одного разу Сунь повертався додому в гори із села, де він лікував людей, як раптом із кущів вистрибнув грізний тигр і перегородив йому дорогу. Хоч навіть, удосконалюючись за Дао, Сунь спокійно ставився до питання життя і смерті, але все сталося так раптово, що він закляк на місці.

Тигр, мабуть, здогадався, що Сунь неправильно зрозумів його наміри, тому зупинився за метр від лікаря, сховав пазурі і припав до землі, ніби кланяючись.

Суню все це здалося дивним, і він подумав, що, можливо, цей владика гір просить, щоб його вилікували. Він запитав у тигра: «Невже ти чимось захворів і просиш у мене допомоги?» Тигр тричі підняв і опустив голову, ніби киваючи.

Сунь подумав про себе: «Дракони належать божествам, а тигри — злі й люті, вони їдять людей, і якщо я його вилікую, то хіба не зроблю поганий вчинок?»

Вголос він сказав: «У мене є один принцип, якого я дотримуюся все життя. Я не лікую лиходіїв, перевертнів і тих, хто жорстоко поводиться з людьми. Ти лютий хижак, полюєш на всіх, зокрема й на людей. Якщо я вилікую тебе, то хіба не допоможу тобі в цьому лиходійстві?» Сказавши це, він пішов далі.

Тигр ішов за ним, муркочучи й обережно смикаючи його зубами за поли одягу. З його очей котилися сльози. Сунь був милосердним і врешті-решт, його серце розчулилося, він зупинився і строго сказав: «Гаразд, якщо ти так наполягаєш, щоб я вилікував тебе, то маєш пообіцяти, що надалі незавдаватимеш шкоди живим істотам». Тигр відпустив поли одягу Суня, сів і з покірно кивнув.

Сунь вів далі: «Нинішні люди часто не дотримуються своїх обіцянок. Не знаю, чи, може, й ти такий самий. Тому маєш щодня приходити до мене, я буду перевіряти твої зуби, щоби переконатися, що ти нікого не з'їв». Тигр знов догідливо кивнув.

Потім тигр роззявив рота, Сунь заглянув і побачив застряглу в горлі кістку. Він дістав мідний дзвіночок і поклав його між зубів тигра, щоби звір, бува, не прикусив йому руку. Потім засунув руку в тигрову пащу й із силою потягнув за кістку. Тигр відчув гострий біль і прикусив дзвіночок, але не пошкодив руку Суня. Кістку витягли, і з тигром стало все в гаразд.

Так Сунь допоміг хижаку, і тигр дотримав обіцянки. Він завжди супроводжував Суня, коли той ходив у гори збирати лікарські трави. Коли Сунь вирушав лікувати людей, тигр ніс його коробку з ліками чи віз його на собі.

У стародавні часи китайські лікарі ходили вулицями з дзвіночком, сповіщаючи так людей про те, що прийшов лікар. Після цієї історії із Сунем дзвіночок лікарів стали називати «дзвіночком тигра».

(Далі буде)

Джерело

Ви можете роздруковувати та використовувати всі статті, що опубліковані на сайті Clearharmony, але будь-ласка вказуйте джерело.