Традиційна китайська культура. Синівська шанобливість Частина 5. Різнокольоровий одяг Лао Лай-цзи)

Понад 2000 років тому в царстві Чу жив чоловік Лао Лай-цзи, який відрізнявся неабиякою синівською шанобливістю. У книзі «Ши цзи» («Історичні записи») говориться, що, можливо, це було одне з імен легендарного Лао-цзи, але жодних доказів цьому немає.

Старанно виконуючи свій синівський обов'язок, Лао Лай-цзи забезпечував своїх батьків найкращою їжею, одягом та предметами першої необхідності. Але він також мав легку і грайливу натуру й був досить творчим у своїх способах турботи про батьків. Таке хороше серце принесло радість і злагоду в дім.

Хоч навіть Лао Лай-цзи було понад 70 років, він не називав себе «старим» — особливо перед батьками. Вони обоє набагато старші за нього, і якби він сказав, що сам старий, то чи не вважали вони себе справді старими й такими, що доходіть до кінця своєї життєвої стежини?

Лай-цзи також знав, що діти завжди будуть дітьми, в очах батьків.

Батьки Лао Лайзі, зважаючи на їхній вік, мали проблеми зі слухом, і їм було важко ходити самостійно. Вони почали думати, що їхнє життя було простим і нудним. Тож Лао Лайзі прийняв рішення бути членом сім’ї, який розвіюватиме важкі думки сміхом і радістю.

Якось у день народження батька, він узяв шматок барвистої тканини й обгорнувшись ним як малюк, грайливо стрибав і по-дитячому танцював перед батьками. Це видовище їх вельми потішило.

Іншим разом Лао Лай-цзи ніс на коромислі два відра з водою. Підходячи до будинку й побачивши, що батьки дивляться на нього, він раптово удав, що втрачає рівновагу. Він потішно йшов, петляючи, хитаючись і розбризкуючи навсібіч воду. Батько й мати радісно усміхалися, кажучи: «Нічого із цією дитиною не поробиш».

Ще був випадок, коли Лао Лай-цзи йшов двором і побачив виводок молодих курчат. Краєм ока він помітив, що батьки дивляться на нього, й одразу прикинувся яструбом, який хоче піймати курча. Курчата жваво розбігалися по всьому двору, а рухи «яструба» навмисне були кутастими й незграбними. Усе це видовище було дуже комічним. Батьки Лай-цзи аж за животи хапалися від сміху.

У книзі «Лі цзи» («Книга обрядів») говориться, що шанобливим дітям не належить називати себе старими перед своїми батьками. Щоб батьки могли жити щасливо, Лао Лайзі намагався усіляко втішити їх. Перед батьками він був жвавим і милим, як дитина.

Тисячі років ця щаслива родина викликає захоплення.

Ви можете роздруковувати та використовувати всі статті, що опубліковані на сайті Clearharmony, але будь-ласка вказуйте джерело.