Практикувальниця з Росії 17 років шукала істинний духовний шлях. «Шановний Учителю, спасибі за те, що я знайшла праведний Закон і стала Вашою ученицею!»

«17 років я шукала духовну практику, дотримуючись якої могла б піднятися на вищий духовний рівень», — сказала Світлана з Москви.

Зараз їй 48 років. У пошуках сенсу життя вона їздила в монастирі, вивчала психологію та йогу й намагалася знайти справжніх вчителів в Індії. Але, попри активний пошук, Світлана не знаходила відповідей на свої запитання, відчувала тривогу й розгубленість.

Нарешті, у 2009 році, Світлана зустріла Фалуньгун. «Це було саме те, що я шукала», — сказала вона.

Світлана — практикувальниця Фалуньгун із Росії

Оскільки вона намагалася удосконалювати своє серце і свідомість відповідно до принципів Фалуньгун, її характер дуже змінився. Вона знайшла умиротворення і щастя. «Фалунь Дафа — це моя віра, моє серце», — каже Світлана.

Вона вважає, що такий довгий і важкий шлях пошуку Великого Закону того вартий.

Труднощі нещасливого шлюбу і звернення до духовного

Світлана народилася в Росії. Її мати працювала інженером, а батько — у галузі будівництва. Вона була звичайною дівчиною, яка любила життя і свою сім'ю. У 19 років вона вийшла заміж, та цей шлюб був нещасливим.
Її чоловік, ветеран війни в Афганістані, страждав від посттравматичного стресового розладу. Тож часто проявляв жорстокість і роздратованість. Світлана страждала від його спалахів гніву.

Попри складні стосунки, вона старанно допомагала чоловікові в його малому бізнесі, намагалася знизити тиск, який він відчував. Була його особистим секретарем, бухгалтером. Чим більше вона допомагала йому, тим більше вимог він висував. До того ж, вона втратила двох ненароджених дітей, майже одного за іншим, тому перебувала в депресії. У такому душевному стані, Світлана почала замислюватися про свою долю і звернулася до духовності.

«Відчувши, що наші стосунки з чоловіком зайшли в глухий кут, я почала обмірковувати відхід у монастир. Звернувшись до християнства, я почала вивчати Біблію», — згадує вона.

У надії отримати Божественний захист і полегшення душевних страждань вона вирішила увійти в релігійні кола.

Світлана їздила в монастир, вивчала Біблію, щовихідних ходила до церкви на сповідь і намагалася слідувати християнським заповідям, як їх розуміла. Вона вклала серце у вивчення, але, на жаль, її стан не покращився.

Вона згадує: «Я була дуже боязкою й постійно непокоїлась. Іноді я відчувала певний стан доброти в церкві, але незабаром відчула, що духовна суть, що стоїть за церемоніями й обрядами вислизає від мене».

Хоча вона багато часу присвячувала вивченню релігії, її серце мовчало, і вона не почула відповіді на свої молитви. Вона постійно думала, у чому причина її страждань, у чому корінна причина? Оскільки, попри всі старання нічого не змінювалося в її житті, вона вирішила зайнятися психологією. Чоловік був проти, але Світлана мала рішучість. Вона пішла від нього, чим і завершився їхній шлюб.

Світлана поступила в Російську академію освіти на платне відділення. Вдень вона працювала вихователем у дитячому саду, а вечорами вчилася на психолога.

На початку 90-х років минулого століття в західних країнах почала поширюватися східна філософія, що надихнуло людей шукати інші форми духовності. Східні практики, такі як медитація, йога, тай-цзи, цігун, захоплювали молодь повсюдно. Розуміння віри більш не обмежувалося лише традиційними формами релігії. «Я почала вивчати йогу. Прочитала багато книг і почала вивчати Махабхарату...» — розповідає Світлана.

Махабхарата — це давньоіндійський епос, твір, який дуже вплинув на сучасну індійську філософію й релігію.

Світлана полюбила східну культуру, тому почала вивчати східну філософію і слідувати їй.

«Відвідавши кілька православних монастирів, я вирішила більше нікуди не ходити. Я побачила, що деякі релігії не дуже хороші й навіть схильні до корупції. У снах я бачила, як священники в церквах підраховують доходи від обрядів та продажу церковного начиння. Я також бачила, що земля наповнена токсичними газами й нікуди ступити, щоб не забруднитися й не отруїтися. Я бачила також, що серед людей ходять дивні істоти, схожі на інопланетян», — говорить вона.

Світлана відчувала речі, недоступні для більшості людей. Їй відкривалося те, про існування чого багато людей і гадки не мають. Це спонукало її шукати нові способи підвищення духовності. Вона почала відвідувати тренінги особистісного росту і звернулася до східних духовних практик. Ці тренінги застосовували східні духовні практики, зокрема медитацію і спостереження за собою. Вона на собі випробувала, що таке східна віра, потрапивши у хвилю нових східних езотеричних шкіл. Навчаючись у них кілька років, вона виявила, що це шлях у нікуди.

Світлана мала порівняно стабільну роботу бізнес-тренера. Вона проводила тренінги для співробітників компаній і менеджерів, у неї був хороший дохід. Але її духовні пошуки не припинилися.

«Я часто думала, що не знайшла найвищий метод практики й найвищого вчителя. Та не втрачала надію і знала, що обов'язково знайду свій шлях», — згадує Світлана.

Після першої подорожі до Індії у 2007 році, вона через два роки знову вирушила в цю країну.

Подорож до Індії

Ще до поїздки в Індію Світлана почала вивчати одну зі шкіл йоги. «У пошуках майстра високого рівня я почала вивчати йогу і взяла участь у семінарах відомого вчителя. Зрештою, я стала інструктором йоги», — розповідає Світлана.

Вивчаючи йогу як у Росії, так і в Індії, вона також вивчала релігію, що стоїть за нею. Вона брала участь у різних семінарах, які пропонували відомі майстри і вчителі йоги. Та її знову чекало розчарування.

«Я побачила, що вони звертають увагу на репутацію, прагнуть до задоволення особистих інтересів і заробляння грошей, і відчула, що все це помилково.

У душі я розуміла, що ті, хто шукають духовності, не повинні надавати великого значення грошам. Відчувала розгубленість і розчарування», — згадує Світлана.

Індія, де зародився буддизм, приваблює безліч людей із різних країн світу, які шукають духовності. Світлана не знайшла там того, що хотіла. Вона прагнула знайти спокійне місце, але усвідомила, що, можливо, намагається чогось уникнути.

Набуття Фалуньгун

Духовний пошук Світлани тривав. Тоді вона працювала викладачем йоги і проводила семінари в Єгипті й Туреччині, вела заняття з навчання йоги у Федерації Йоги.

Участь у семінарах Кундаліні-йоги вимагає брати плату, і таке правило в цих колах. Будучи учителем йоги, вона запитувала себе, куди вона може вести учнів, якщо сама не знає відповідей на важливі запитання?

«Я розривалася на частини. Одна практика заважала іншій. Моє життя йде не так, як треба», — думала Світлана.

Коли ж її пограбували в Індії у 2009 році, вона зовсім занепала духом. Її гроші, паспорт і зворотний квиток на літак вкрали. Вона відчула, що це натяк. Того ж дня Світлана повернулася в Нью-Делі без грошей і документів. Вона пішла в центральний парк і там побачила духовий оркестр із Тайваню, який виконував різні музичні твори. Музика її привабила. Вона також побачила, що учасники оркестру виконують своєрідні вправи, і відчула спокійне, милосердне поле, що йде від них. Ця сцена запам'яталася їй і пізніше вона дізналася, що це був оркестр «Тянь Го» (Божественна земля).

Той рік був важким. Світлана багато плакала, її серце сповнювали біль і смуток. Вона багато думала, але їй ні з ким було цим поділитися. Молода жінка весь час думала, чому досі не зустріла справжнього вчителя. Повернувшись до Росії через деякий час, вона зустріла ченця з надприродними здібностями. Поруч із ним вона відчувала його чисте поле енергії.

«Я побачила, як від нього йде блакитне сяйво. Це мене зацікавило. Він запросив мене до розмови», — згадує Світлана.

Він був ведичним ченцем. Монастир, де він жив, розташовувався поруч із Нижнім Новгородом. Світлана поїхала туди, він показав їй монастир і представив їй гуру. Але Світлану це не зацікавило.

«Ви знаєте справжнього вчителя на цій Землі?» — запитала ченця Світлана, тільки-но випала така нагода.

Він був дуже обережний, подивився на неї, кивнув головою й тихо сказав: «Я знаю одного. Немає нікого вищого за нього. Він справжній Учитель. Його рівень мені не відомий. Він безмежний Учитель».

«Хто ж це?» — запитала Світлана.

Чернець сказав: «Лі Хунчжи».

Світлана ніколи не чула цього імені раніше. Вона його записала.
Чернець сказав, що є Книга «Чжуань Фалунь».

Несподівано Світлана дізналася, що цей монах секретно практикує Фалунь Дафа. Навіть його гуру не знав про це. Він також розповів Світлані, що в цьому монастирі ченці змішують багато індійських практик і читають книги різних шкіл. Він також зазначив, що хоча чув багато про методи вдосконалювання в Індії й даоські методи, але розумів, що жоден із цих методів уже не є хорошим. Жодна релігія не може врятувати людей. Є лише один шлях — Фалунь Дафа. Його слова її потрясли.

Повернувшись додому, Світлана почала шукати інформацію в інтернеті і знайшла Книгу «Чжуань Фалунь». Виявилося, що Книгу перекладено приблизно 40 мовами, і її можна завантажити абсолютно безкоштовно.

Її здивувало, що вчення Фалунь Дафа поширюється безоплатно, і що в інтернеті також можна знайти безкоштовні навчальні відео.

Прочитавши Книгу, Світлана відчула надзвичайне натхнення. Вона знайшла відповіді на всі свої питання.

«Це те, що я шукала! — подумала вона. — Я витратила сімнадцять років, щоб знайти цей шлях вдосконалювання!»

Сімнадцять років життя вона різними шляхами прагнула знайти свій духовний шлях. І тепер, нарешті, знайшла Фалунь Дафа і зрозуміла причину своїх страждань. Вона також зрозуміла, як треба вдосконалюватися.

Порівнюючи свою поведінку й думки з вимогами вчення Фалунь Дафа, вона знайшла свої помилки.

«У процесі вдосконалювання я виявила в себе чимало пристрастей і помилкових уявлень. Зрозуміла, що була досить егоїстичною, схильною до суперництва, дратівливою, нетерплячою, образливою, і мала сильні сексуальні пристрасті. Якось я виписала те, що виявила в собі, і кількість пристрастей сягнула 80—90. Так багато мала вдосконалити», — каже Світлана.

Вона зрозуміла, що процес вдосконалювання має відбуватися постійно в повсякденному житті. Лише дотримуючись принципів «Істина, Доброта, Терпіння», вона зможе досягти більш високого стану свідомості.

Світлана також зрозуміла сенс принципу вдосконалювання «відданість лише одній школі», про який ідеться у «Чжуань Фалунь». Вона очистила свою свідомість від усього, чого навчалася раніше. Хоча це було важко зробити, але вона рішуче припинила давати уроки йоги.

«Щоб увійти в Дафа, мала дійсно відкинути всі свої пристрасті, і найголовніше, позбутися прагнення до слави, вигоди й почуттів. Зараз я вважаю це найважливішим кроком і рішенням у своєму житті. Відтоді я почала відчувати духовний підйом, а моє тіло стало неймовірно легким», — каже Світлана.

Почавши практикувати Фалуньгун із чистим серцем, вона відчула надприродні речі.

«Я відчувала обертання Фалунь у животі й обертання Фалунь в інших частинах тіла й побачила, як Учитель видалив чорну речовину з мого живота. Одного разу я відчула, як стали на місце хребці в спині, і побачила, як золота енергія побігла по хребту», — згадує Світлана.

Знищення карми й очищення тіла під час практики Фалунь Дафа

Світлана відчула прояви хвороботворної карми на початку практики, коли в неї з'явилися сильні головні болі і блювота. Вона ясно усвідомлювала, що Учитель дбає про неї. Світлана розуміла, що її свідомість була забруднена й наповнена безліччю речей з інших шкіл.

«Тоді блювала всю ніч, — згадує вона. — Я не могла стояти, бо дуже паморочилося в голові. Коли я намагалася встати, кімната розпливалася й оберталася й після цього я провалилася в сон. Через добу стан поступово поліпшився, я вже могла трохи попити й поїсти. А ще через день відчула таку легкість і ясність. Добре знала: Учитель очистив мої внутрішні органи».

Завдяки практиці здоров'я Світлани кардинально покращилося, а свідомість розширилася. Її родичі і друзі теж це помітили. Вони сказали, що вона стала добрішою, спокійнішою, терплячішою і дбайливішою. Дізнавшись про переслідування Фалуньгун, вони підписали петицію проти насильницького вилучення органів у практикувальників Фалуньгун у Китаї.

У 2010 році, через 9 місяців після початку практики, вона поїхала до Нью-Йорку на міжнародну Конференцію Фалунь Дафа з обміну досвідом вдосконалювання. Світлана вперше взяла участь у такій великій Конференції. Понад 6000 практикувальників зібралися разом. Це справило на неї незабутнє враження.

«Добре пам'ятаю ту Конференцію. Слухаючи історії інших практикувальників, я раптово відчула величезне милосердя, і сльози самі полилися з моїх очей, серце розширилося. Через п'ять хвилин на сцену вийшов Учитель. Весь зал устав. Нарешті, я побачила нашого Великого Вчителя. Учитель прочитав Проповідь, сльози безперестанку текли з моїх очей», — схвильовано говорила Світлана.

«Відтоді мені пощастило бачити Вчителя багато разів. Кожну зустріч з Учителем я добре пам'ятаю і зберігаю у своєму серці як найдорогоцінніші спогади мого життя. Відчуваю безмежне милосердя Вчителя. Хочу від усього серця подякувати Йому за те, що Він врятував мене з пекла. Дякую, шановний Учителю, за те, що я отримала праведний Закон і стала Вашою ученицею. Я постараюся старанно вдосконалюватися й виконати свою клятву», — ці слова виходили із глибини її серця.

Свідомість і думки Світлани стають дедалі чистішими. У її роботу входить щоденне спілкування з дітьми. У цій непростій роботі вона проявляє терпіння, доброту й любов, і вихованці також відповідають їй щирою любов'ю. Її м'якість і доброта завоювали довіру й у батьків дітей. Середовище її сім'ї теж стало гармонійнішим. Завдяки зусиллям Світлани, її роз'ясненню правди і прагненню жити за принципами «Істина—Доброта—Терпіння» в родичів і друзів сформувалося добре ставлення до Фалунь Дафа.

Світлана почувається щасливою, бо знайшла духовний шлях, який так довго й важко шукала, і який дає їй змогу й далі підвищуватися в духовному розвитку й повернутися до свого справжнього «я».

Джерело

Ви можете роздруковувати та використовувати всі статті, що опубліковані на сайті Clearharmony, але будь-ласка вказуйте джерело.