Свідоцтва сили Дафа

У 1995 році я почав практикувати Фалунь Дафа (або Фалуньгун). Великий Закон* змінив не лише мене, а й людей навколо мене.

*Слово «Дафа» перекладається як «Великий Закон».

Вивчаючи Закон, я навчився бути хорошою людиною. Я дивлюся в себе, а стикаючись із конфліктами, щонайперше, думаю про інтереси інших, не сперечаюся, коли мова стосується моїх особистих інтересів, і завжди дотримуюся принципів Дафа: «Істина, Доброта, Терпіння».

Я практикую майже 24 роки, і в період особистого вдосконалення, коли лише почав практикувати, і з того часу, як в 1999 році почалися репресії, я дотримуюся принципів Закону, намагаючись бути справжнім практикувальником.

Багатий врожай демонструє людям силу Дафа

У 1997 році моїй родині відвели необроблену ділянку землі розміром 12 соток для вирощування рису. Ми взяли в оренду бульдозер і цілий день вирівнювали свою ділянку.

На початку минулої зими кілька фермерів з іншого берега річки, без будь-якого повідомлення, проклали через наше поле ґрунтову дорогу завдовжки 30 метрів і завширшки 3 метри.

Посягання на чужу ділянку землі, як, наприклад, це, розглядається як порушення закону. Так вчиняють із тими, кого вважають слабкими й некомпетентними. Раніше в селі мене вважали сильним і знали, що я можу постояти за себе.

Однак, будучи практикувальником, я став терпимим: не вступав у суперечки та відмовився від боротьби. Хоча мені пропонували компенсацію за використання моєї ділянки, я відмовився.

Я просто сказав фермерам, що краще б вони не чіпали моє поле. Але я не вимагав від них прибрати дорогу. Якщо задуматися, то якби я не вивчав Фалунь Дафа, то безумовно почав би з ними боротися.
Після того як навесні 1998 року ми висадили розсаду рису на поле, її листя стало темно-зеленим, сама ж розсада піднялася набагато вище, ніж на прилеглих ділянках. Усі сільські фермери приходили на неї подивитися. Деякі цікавилися, яким насінням і добривами я користувався.

Я відповідав, що добрива в мене такі ж, як у всіх, і насіння я купив у місцевому сільськогосподарському науково-дослідному інституті, як і всі інші. Те, що рис зріс небувало добре, я пояснював моїм вдосконалюванням за Фалунь Дафа, і тим, що дозволив прокласти дорогу своїм полем. Потім сказав, що, можливо, це відплата за добру справу.

Коли восени дозрів урожай, то грона стиглих золотих зерен рису звисали під власною вагою, а вітер перекочував верхівки рослин, ніби золоті хвилі. Це приваблювало людей, вони зупинялися й милувалися моїм полем.

Того року не було ні порожніх, ні напівпорожніх зерен рису. Зазвичай одна людина справляється з прийманням зерна після обмолоту, а торік знадобилися двоє, бо кожне гроно мало більше зерен, і кожне зерно визріло повністю. Я десятиліттями працював на рисових полях, але ніколи не бачив такого гарного врожаю. Ми продали понад дві тонни рису, що було дійсно безпрецедентним.

Усі фермери обговорювали цю ситуацію: «Бачите, він практикує Фалунь Дафа й дозволив прокласти дорогу через своє поле. Він отримав урожай майже вдвічі більший, ніж ми з поля такого ж розміру. Фалунь Дафа дійсно хороша школа. Практикуймо Фалунь Дафа!»

Багато людей почали вивчати Дафа. Вони також побачили зміни, що відбулися з моєю сім'єю.
Нас перестали мучити проблеми із серцем, зникли шкірні захворювання. Ми стали доброзичливішими та не боролися за особисті вигоди. Усі знали, що Фалунь Дафа несе добро! Фалунь Дафа — дійсно хороша практика!

Партійний секретар селища зрозумів правду про Дафа

У 1999 році Цзян Цземінь, колишній голова комуністичного режиму, ініціював переслідування Фалуньгун. У середині жовтня того ж року адміністрація селища й місцева поліція створили «Офіс із підтримки стабільності», щоб практикувальники не їздили до Пекіна виступати за справедливе ставлення до Фалуньгун.

Під керівництвом партійного секретаря селища вони стежили за практикувальниками та штрафували всіх, хто прямував до Пекіна, а потім відправляли їх у виправно-трудовий табір.

Я вирішив, що мені слід поговорити з партійним секретарем і роз'яснити йому, чому ми практикуємо Фалуньгун і хочемо виступити на його захист, що ми прагнемо бути хорошими людьми. Мені просто хотілося, щоб нас не вважали ворогами та не забороняли нам обстоювати своє право практикувати Фалуньгун.

21 жовтня 1999 року я поїхав на велосипеді в селищну адміністрацію й постукав у двері секретаря. Він сказав: «Заходьте. А я як раз збирався вас знайти й поговорити з вами». Коли я сів, він люб'язно поділився зі мною чашкою чаю й запитав про причини мого приходу.

Потім я показав йому пачку квитанцій з 1995 року й понині. Вони підтверджували, що я продавав зерно державі та виконав усі відрахування в державний фонд. Він запитав, чому я все це показую. Я відповів: «Квитанції свідчать, що мій моральний рівень підвищився з тієї миті, як я почав практикувати Фалунь Дафа».

Потім зізнався, що в 1995 році вперто відмовлявся здійснювати виплати до державного фонду. Цим я створював труднощі селищним службовцям, які збирали внески в державний фонд.

Я навіть намагався побити цих людей. Чиновники до смерті боялися стягувати з мене заборгованість.

Я вимагав призначити меншу суму, інакше погрожував, що не заплачу взагалі. Однак, почавши практикувати Фалунь Дафа, я дотримувався принципів Дафа і вчиняв правильно. Щороку я з власної ініціативи робив виплати до державного фонду. Усе зерно, яке я продавав державі, було високої якості, я сам ретельно його перевіряв.

Ці квитанції підтверджують мої слова. Я також згадав дорогу, прокладену через мою ділянку, за яку я не зажадав компенсації. І ще про те, що допомагав ремонтувати міську дорогу, яка опинилася в зоні затоплення, і завжди виконував свою роботу добре.

Я сказав: «Ви можете запитати працівників адміністрації нашого села. Вони говорили: "Якби половина жителів села практикувала Фалунь Дафа, то нам працювалося б дуже легко". Ми не прикидаємося хорошими. Ми дійсно хороші люди!»

Я запитав його: «Чи правильно переслідувати Фалунь Дафа й заборонити нам обстоювати своє право на практику?»

Він швидко відповів: «Це неправильно, це неправильно! Я дещо знаю про Фалунь Дафа. Однак таке рішення керівництва, і я мушу виконувати накази».

Я розповів йому про свою сім'ю. Моя дитина і дружина страждали від невиліковних хвороб — так сказали в лікарні. Але практикуючи Фалунь Дафа, вони відновили своє здоров'я.

Ми вдячні Вчителю й Дафа і вважаємо, що мусимо щось зробити, коли Вчителя та Дафа злісно переслідують. Я запитав партійного секретаря: «Чи повинні ми висловити слова на захист нашого Вчителя чи ні?» Він відповів: «Ви повинні! Мусите висловитися!»

Тоді я сказав про свій намір поїхати до Пекіна та особисто виступити на захист Фалунь Дафа, зробити це прямо і благородно, не намагаючись залишитися непоміченим.

До цього часу співрозмовник весь спітнів, він встав і почав ходити взад-уперед. Зрештою, він сказав: «Ця практика приносить користь вам і вашій родині. Практикуйте, але в себе вдома. Тоді я можу гарантувати, що вас не заарештують».

Я сказав: «З огляду на нинішню ситуацію, хіба це не егоїзм — практикувати, не виходячи з власного будинку?» Він безпорадно додав: «Більшого я зробити не можу. Сподіваюся, ви самі подбаєте про себе».
Через три дні після цієї розмови ми поїхали до Пекіна, щоб виступити на захист Дафа. Нас заарештували в Пекіні й супроводили додому. Керівник місцевого «Офісу 610» наполягав на тому, щоб мене відправили у виправно-трудовий табір. Партійний секретар селища протестував проти такого рішення.

В розпалі сварки, яка розгорілася, керівник «Офісу 610» звинуватив партійного секретаря в тому, що практикувальник (він мав на увазі мене) «промив» йому мізки.

Пізніше партійного секретаря підвищили на посаді та перевели працювати в районну адміністрацію. Коли ми пізніше випадково зустрілися, він попередив, що мені треба бути обережним, бо переслідування Фалунь Дафа триває. Очевидно, що він зрозумів правду про Фалунь Дафа.

Поліціянт приголомшений: «Це зробив Бог!»

Мене заарештували 28 грудня 2002 року коли я йшов додому після розклеювання плакатів, що роз'яснюють правду про Дафа.

Мене відвели в порожню кімнату місцевого відділення поліції і прив'язали до «лави тигра» — пристрій для катувань. Поліцай Сінь накинув мені на голову капюшон мого пуховика й міцно притиснув до обличчя. Я відчував сильний біль і почав задихатися. Водночас кілька поліцаїв били мене по голові палицями. Моя голова нахилилася вперед, і я втратив свідомість.

Раптом потужна обертальна сила кинула «лаву тигра» на підлогу. Я побачив своє тіло, що лежить під нею, і спостерігав як відлетіли поліціянти.

Насправді, на все це я дивився з висоти, зі стелі. Старший поліцай зняв фіксацію на лаві тигра й наручники, які утримували мої руки за спиною.

Я нічого не відчував. Він натиснув на мою точку Женьчжун і облив мене гарячою водою. Раптово потужна сила штовхнула мене назад у фізичне тіло. Я повільно розплющив очі. Здавалося, те що щойно трапилося, відбулося давно.

Побачивши, що я живий, старший поліційний запитав: «Що за сила перевернула «лаву тигра» і скинула тебе з лави? Вона настільки важка, що одна людина не змогла б цього зробити. Чи не Бог прийшов тебе врятувати?»

Я відповів: «Так, це робить Бог! Це Учитель Фалунь Дафа прийшов врятувати свого учня. І врятувати не лише мене, а й вас усіх.

Хіба не знаєте, що катувати людей незаконно, і вам доведеться за це відповідати? Хіба вам не соромно за жахливі вчинки, скоєні вами щодо хорошої людини, яка не відповідає ударом на удар і лайкою на лайку?

Відпустіть мене, якщо у вас залишилося ще хоч трохи совісті. У трьох футах над нашими головами знаходяться Боги, справжні Боги. Адже ви бачили, що зараз відбулося, чи не так? Добро винагороджується добром, а за зло слідує покарання.

Причина, по якій вас ще не спіткала відплата, у тому, щоб надати вам можливість пробудити свою совість».

Джерело

Ви можете роздруковувати та використовувати всі статті, що опубліковані на сайті Clearharmony, але будь-ласка вказуйте джерело.