Тітка Го майже осліпла від сліз і горя, вона просить про допомогу

"Будь ласка, врятуйте мою дочку", – просить доведена до розпачу тітка Го. Цій пригніченій горем матері 50 років. Одне її око зовсім нічого не бачить від сліз, зуби випадають від горя.

Тітка Го – мати пані Лі Хуншу (Li Hongshu), яка працювала в Першій народній лікарні міста Паньцзінь (Panjin) і була чудовим дипломованим фахівцем. Її чоловік, пан Лі Шанши (Li Shangshi), двічі був засуджений у цілому до 17,5 років в'язниці за те, що практикував Фалуньгун.

Спочатку в тітки Го була щаслива родина з 4-х чоловік. Однак, коли китайська компартія почала своє жахливе переслідування Фалунь Дафа 20 липня 1999 року, для їхньої родини настали важкі часи. Її чоловіка, пана Лі Шанши, було незаконно засуджено в 1999 р. до 3,5 року в'язниці за те, що той практикував Фалунь Дафа та вірив у "Істину, Доброту, Терпіння". В 2003 році його звільнили, але невдовзі знову засудили до 14 років в'язниці, і з в'язниці Фушунь (Fushun) його перевели у в'язницю Дабей (Dabei). Їхню дочку, пані Лі Хуншу, також було засуджено до 3-х років примусових робіт у 1999 році й ув'язнено в трудовому таборі Масаньцзя (Masanjia). На початку 2002 року їй знову винесли вирок – 10 років позбавлення волі в жіночій в'язниці Дабей у місті Шеньян. Вона пережила жорстокі катування та психологічні приниження. Коли тітка Го намагалася зустрітися з дочкою, тюремний персонал відхилив її прохання про побачення.

20 листопада 2007 року вона приїхала відвідати дочку, але тюремні охоронці сказали їй: "Пані Лі Хуншу перебуває під суворим наглядом. Їй заборонено бачитися з рідними, тому що вона читала й поширювала матеріали Фалунь Дафа. Приходьте через 2 місяці". І знову тітка Го повернулася додому вкрай засмучена з повними зліз очима. Прийшовши додому, вона відчула, ніби ніж пронизав її серце. Пані Го навіть не була впевнена в тому, чи жива, чи мертва її дочка. Все, що вона знала, це те, що багато практикуючих загинуло у в'язниці.

Тітка Го тривожно дочекалася призначеного терміну й 9 січня 2008 року знову вирушила до в’язниці, сподіваючись побачитися з донечкою. Коли це сталося, вона була вражена. Все обличчя пані Лі було спотворене. Права його сторона жахливо розпухла, замість очей від забитих місць видно було тільки щілини. Ліва сторона була настільки худою, що залишилася тільки шкіра й кістки. Пані Лі так схудла, що їй було дуже важко ходити. Навіть зупинитися або присісти було для неї складно. Коли тітка Го побачила стан своєї дочки, то розридалася. Вона запитала у двох охоронців, що стояли поруч із дочкою: "Як могло це статися, чому вона така побита?" Начальник охорони Лю (Liu) сказав: "Вона перебувала під суворим контролем протягом 2-х місяців, тому вона була під впливом. Зараз уже кілька днів на неї не впливають". Тоді тітка Го запитала: "Чому вона була під строгим контролем?" Лю відповів, що це пов'язано із практикою Фалунь Дафа. Тітка Го, плачучи, знову запитала: "Чому вона така худа, хіба її не годують?" Охоронці відповіли: "Як же ми можемо не годувати, тільки та їжа відрізняється від нормальної їжі". Подивившись на свою дочку, тітка Го запитала: "У неї що, покалічено ноги? Хунши, встань і дай матері подивитися". Але пані Хунши не змогла підвестися. Зі слізьми на очах тітка Го звернулася до охоронців: "Зробіть добру справу. Не поводьтеся так більше з моєю дочкою. Ми всі добрі люди, дозвольте їй вийти звідси живою". Охоронці відповіли, що все в порядку, і вони тільки чинили на неї невеликий тиск. Вони вказали на невеликий контейнер вагою 1500 грам для їжі й додали: "Слухайте, вона навіть у змозі нести цю річ, значить із нею все добре". Далі вони додали: "Ми не хотіли дозволяти вам побачитися з дочкою взагалі, боялися, що ви будете плакати й шуміти, коли побачите її". Протягом 10-хвилинного побачення, незалежно від того, що казала мати, пані Лі не сказала ні слова, а тільки плакала. Охоронці сказали: "Зазвичай, як би жорстоко ми з нею не поводилися, вона ніколи не плакала". Коротке побачення минуло швидко. Пані Лі Хуншу через силу встала і зі сльозами на очах сказала: "Мамо, бережи себе". Після цих слів вона важко повернулася й повільно пішла крок за кроком під уважним поглядом двох охоронців.

Тітка Го пильно дивилася на змучене тіло дочки, яка повільно віддалялося. Вона просто боялася подумати про те, якою побачить дочку наступного разу. Мати Лі Хуншу вийшла з в'язниці; її очі дивилися байдуже, а серце беззвучно ридало: "Хто врятує мою дочку? Де небесне правосуддя? Де гуманність?"

Ми не знаємо, як довго тітка Го має ходити цим шляхом, і ми не знаємо, скільки може протриматися її 33-літня дочка. Вона вже протягом 9 років перебуває у в'язниці й зазнала всіляких катувань тільки тому, що твердо вірить у Фалуньгун.

Під час цих новорічних свят тітка Го пересувається на своїх утомлених ногах, які підтримують її маленьку, худу, згорблену постать. Вона несе одяг на новий сезон своєму чоловікові й дочці, йде, похитуючись дорогою, на побачення до них у в'язницю. Від літа до зими можна бачити, як вона йде, ніде не зупиняючись. У людей, що знають її, на очах виступають сльози, коли вони бачать, як вона проходить мимо.

Зараз у тітки Го праве око помутніло й погано бачить, її скривлені слабкі руки до пізньої ночі в'яжуть вовняний светр для дочки на новорічне свято у в'язницю. Біля в'язанні вона часто зупиняється, витягає обидві руки й каже: "Якби тільки мої руки так не боліли від ревматизму і я б могла їх випрямити, то в'язала б трохи швидше".

Я, автор статті, дивлюся на цю пригнічену горем матір, ліве око якої осліпло від сліз, зуби випали від горя, – вона так страждає. Я не можу стриматися від гірких сліз. Я запитую: "Хто винен у цьому нещасті? Хто відповість за це?" Я не маю дар красномовства, але закінчую цю статтю зі щирими слізьми. Добрі люди всіх країн світу, будь ласка, допоможіть урятувати десятки тисяч таких, як пані Лі, ув'язнених у тюрмах Китаю! Протестуймо разом проти цих переслідувань, поки вони остаточно не припиняться.

Телефонні номери причетних до цієї справи:

Шеньян, друга муніципальна в'язниця (провінція Ляонін, жіноча в'язниця, Дабей):
Начальник Ван Бінь (Wang Bin, стать невідома: 89-29-65-01 (офіс), 86-133-90-11-51-88 (стільниковий).
Дабей, жіноча в'язниця, місто Шеньян: 86-24-88-90-50-55.
Шу Ши, стать невідома: 86-24-89-29-65-16 (офіс), 86-133-90-11-50-55 (стільниковий).
Політичний комісар Хань Тяньго (Han Tianguo), стать невідома: 86-24- 89-29-65-03 (офіс), 86-133-90-11-50-28 (стільниковий).
Шосте відділення: 86-24-89-29-27-49, 86-24-89-29-27-04, 86-24-89-29-27-28.
Начальник Цзін Тао (Jing Tao), стать невідома, начальник Лю Бінь (Liu Bin), стать невідома. Директор приймального кабінету Мен Яньнін (Meng Yanning), стать невідома: 86-24-89-29-29-18.
Населений пункт Сиделі (Sideli), район Дадун (Dadong), місто Шеньян (Shenyang):
Лю Чжимін (Liu Zhiming), стать невідома: 86-24- 88-09-35-44.
Директор Ван Синь (Wang Xin), стать невідома: 86-24- 89-81-31-58.
Заступник директора, Чжао Тєфен (Zhao Tiefeng), стать невідома: 86-24-89-81-30-89. Адреса другої в'язниці Шеньяна: провінція Ляонін (Liaoning), місто Шеньян (Shenyang), район Дадун (Dadong), вулиця Сіньшен (Xinsheng), 1, поштовий індекс 110044.
12-е відділення: 86-24-88-09-24-74.
Директор Сунь Хуейфу (Sun Huifu), стать невідома.
Начальник Лі Цзяньго (Li Jianguo), чоловік: 86-24-23-21-78-56 (домашній).
Політичний інструктор Лі Сяндун (Li Xiangdong).
Чиновники, стать невідома: Лі Чжен (Li Zheng), Ван Шихай (Wang Shihai), Чжан Лей (Zhang Lei).
Чиновники: Чжоу (Zhou), Тун (Tong), Гао (Gao), Чжан (Zhang).

Джерело

Ви можете роздруковувати та використовувати всі статті, що опубліковані на сайті Clearharmony, але будь-ласка вказуйте джерело.