Як КПК почала вилучати органи у живих практикуючих Фалуньгун у Китаї?

12 грудня 2009 року Всесвітня організація із розслідування переслідувань щодо Фалуньгун (ВОРПФ) опублікувала показання свідка примусового вилучення органів у живих практикуючих Фалуньгун. Свідок у той час працював у системі громадської безпеки провінції Ляонін на північному сході Китаю. 9 квітня 2002 року він служив озброєним охоронцем в операційній палаті Генерального госпіталю військового регіону Шеньян, і став свідком всього процесу, під час якого два військові хірурга вирізали органи у живих практикуючих Фалуньгун.

Ці показання є першим прямим доказом, які підтверджують численні непрямі докази, які були виявлені з 2006 року, включаючи свідчення колишньої дружини військового хірурга, репортера, який здійснив розслідування, і військового лікаря з міста Шеньян провінції Ляонін.

Прямі докази вирізання органів у живих людей можуть бути надані тими людьми, які особисто були присутні на місці цих подій.

Очевидно, що практикуючі Фалуньгун, у яких були вилучені органи, були вбиті в цьому процесі. Ті, хто отримують органи не присутні під час вилучення органів, а хірурги, які вчиняють ці дії, не будуть добровільно видавати себе. Цей свідок розповів, що під час операції анестезія не застосовувалася, і що два хірурга не користувалися послугами медсестер під час всієї процедури. Сам цей охоронець був співробітником системи громадської безпеки, а не службовцем збройних сил.

Скільки потрібно було чекати, щоб отримати орган?

Цей випадок стався 9 квітня 2002 року. Приблизно в цей час комуністична партія Китаю (КПК) почала нову хвилю переслідування практикуючих Фалуньгун. В кінці 2001 року різні рівні КПК та офіційні особи уряду видавали накази, що з початку 2002 року буде задіяний план «подальшого посилення придушення Фалуньгун». 9 лютого 2002 року режим Цзян Цземіня почав координовану компанію переслідування практикуючих Фалуньгун в Китаї. Ця компанія повинна була тривати два-три місяці.

Ці інструкції були видані Міністерством громадської безпеки Китаю і передані в бюро громадської безпеки всіх міст і далі до всіх місцевих відділень поліції. Вони були видані під назвою «Термінове повідомлення щодо конкретного посилення придушення і запобігання заходів культу». Ця кампанія координувалася Міністерством громадської безпеки, провінційними бюро громадської безпеки та «Офісу 610» при комітетах партії кожного міста. Офіцери поліції брали участь в рейдах на орендовані квартири, готелі та Інтернет-кафе. Поліція також встановлювала в різних місцях контрольні пости. Контролюючі департаменти і департаменти служб безпеки також планували спостереження за трафіком мережі Інтернет, щоб посилити переслідування.

5 березня 2002 року відбулося підключення до сигналів восьми кабельних телевізійних каналів міста Чанчунь провінції Цзілінь, під час якого транслювалися програми Фалуньгун. Ці програми тривали 40-50 хвилин і включали такі фільми як «Поширення Фалуньгун по всьому світу» і «Самоспалення або обман?» Після цієї події Цзян Цземінь віддав наказ «вбивати без жалю». У провінціях Цзілінь і Хейлунцзян сталися широкомасштабні арешти. Кілька тисяч практикуючих були арештовані, і багато хто був таємно вбитий. Інформаційний центр Фалунь Дафа підтвердив і повідомляв про інші накази, які надходили в різні регіони Китаю.

Ло Гань, керівник національного «Офісу 610», протягом трьох місяців (квітня, травня і червня) особисто наказав заарештувати 6000 практикуючих Фалуньгун тільки в одній провінції Хейлунцзян.

У квітні, з метою ескалації переслідування Фалуньгун був сформований «Спеціалізований комітет боротьби з Фалуньгун».

Система громадської безпеки провінції Ляонін провела зустрічі в квітні, щоб розробити заходи для подальшого переслідування Фалуньгун, включаючи накази офіцерам поліції заарештовувати практикуючих без проходження процедур і без пред'явлення причин.

На початку травня 2002 року до іноземних ЗМІ потрапив секретний документ КПК. Він включав накази, в яких говорилося, що «будь-яка особа, яка займається Фалуньгун, повинна бути негайно заарештована, а необхідна паперова робота може бути виконана пізніше». В наказі особливо підкреслювалося, що співробітники поліції мають таку владу до кінця 2007 року.

Перед китайським Новим 2002 роком Лю Цзин, начальник національного «Офісу 610», організував нараду в готелі Наньху в місті Чанчунь, щоб розробити подальші заходи по переслідуванню Фалуньгун. Лю наказав, щоб офіційні особи цієї системи «знищили всіх». На цій зустрічі поліцейським було дано дозвіл «відкрито стріляти і вбивати» практикуючих Фалуньгун.

В результаті, департамент поліції міста Чанчунь проводив широкомасштабну компанію арештів практикуючих Фалуньгун протягом кількох ночей поспіль. Був отриманий наказ, що, якщо хтось помітить, як практикуючі Фалуньгун розклеюють або розвішують плакати, поліція може відкривати вогонь.

16 лютого 2002 року, на п'ятий день китайського Нового року, поліцейські з міста Аньшань провінції Ляонін стріляли з пістолетів під час переслідування трьох практикуючих Фалуньгун. Один вистрілив чотири рази і потрапив в ногу практикуючому. Офіцер поліції Ду Юншань з міста Мішань провінції Хейлунцзян відкрив вогонь по Цзян Хунлі і потрапив йому в ногу. Це сталося близько 2:00 ранку 12 лютого 2002 року, коли Цзян розклеював листівки Фалуньгун.

Свідок вилучення органів у живих людей розповів: «Ван Ліцзюнь, який зараз займає посаду начальника бюро громадської безпеки Чунцина, тоді (у 2002 році) віддав наказ, що ми «повинні всіх їх (практикуючих Фалуньгун) викорінити і вбити»».

Ці події тісно пов'язані із загальною ситуацією переслідування на той час. Ван Ліцзюнь на даний момент є начальником бюро громадської безпеки міста Чунцин. Кооперуючи з Бо Сілаєм, секретарем комітету КПК міста Чунцин, Ван посилював переслідування Фалуньгун під приводом боротьби з організованою злочинністю. Бо став заступником губернатора провінції Ляонін в 2001 році. Потім, у лютому 2001 року він став губернатором провінції Цзілінь. У жовтні 2002 року він став членом постійного комітету і заступником секретаря комітету КПК провінції Ляонін. У січні 2003 року розпочався його другий термін на посаді губернатора провінції Ляонін. У 2002 році, коли почалося вилучення органів у живих практикуючих, Бо був губернатором провінції Ляонін. Бо і Ван Ліцзюнь мали такі ж тісні зв'язки, як і тоді, на північному сході Китаю. (Прим. перекл.: На момент перекладу цієї статті Ван Ліцзюнь і Бо Сілай в результаті внутрішньопартійної боротьби були звільнені зі своїх посад).

Починаючи з 2001 року в концентраційному таборі Суцзятунь, розташованому в місті Шеньян, почали проводитися операції з вилучення органів. Ця діяльність досягла свого піку в 2002 році. Відділення трансплантації органів №1 госпіталю міста Шеньян провінції Ляонін, який є філією Медичного університету Китаю, несподівано стало Дослідницьким інститутом трансплантації органів. Цей інститут був акредитований як Технічний дослідницький центр пересадки органів міста Шеньян, а також як головна лабораторія трансплантації органів провінції Ляонін. На веб-сайті Міжнародного центру трансплантації органів Китаю японською, китайською та англійською мовами була розміщена реклама, в якій говорилося: «Період очікування нирки для пересадки становить від одного тижня до одного місяця. Період очікування печінки для пересадки не перевищує двох місяців». Цей центр трансплантації розташований прямо в Відділенні трансплантації органів №1 госпіталю міста Шеньян провінції Ляонін, що є філією Медичного університету Китаю.

Скільки тривала операція із вирізання органів?

Процедура вилучення органів розпочалася 9 квітня 2002 року о 17:00 і тривала 3 години. Зазвичай зміна медсестер зранку відбувається між 7:30 і 8:00 годиною, а ввечері - між 16:30 і 17:00. Вилучення органів у живої людини було призначено після того, як закінчилася одна із змін медсестер. Нікому з персоналу інших відділень не дозволяли входити в кімнату. Крім звичайних охоронців безпеки біля дверей операційної палати, де проводилося вилучення органів, були розміщені додаткові озброєні охоронці.

Свідок зазначив, що «анатомування почалось о 17:00 9 квітня 2002 року, і тривало 3 години». Фахівцю кардіологу необхідно приблизно 15-20 хвилин, щоб вирізати серце Зазвичай, хірургу, що спеціалізується на трансплантації органів, необхідно менше 20 хвилин, щоб вирізати нирку нелапароскопічним методом. Навіть якщо через відсутність асистентів час подвоюється, це не повинно займати 3 години. Причина, чому це зайняло 3 години, полягає в тому, що проводилося «анатомування». Ця операція була навчанням. Досвідчений військовий хірург вчив молодого хірурга послідовному вилученню різних органів у живої людини.

У листопаді 2002 року, в 11-му номері (випуск 3) китайського медичного журналу була опублікована стаття Фу Шаоцзе і Юй Лісін, двох хірургів з відділення пересадки нирок Південного госпіталю, який є філією Військового медичного університету №1 Гуанчжоу. Стаття називалася «Навчання студентів-випускників під час клінічної роботи з пересадки нирок». У ній стверджується, що ключ до поліпшення роботи молодих хірургів лежить в «відточуванні операційної майстерності діагностики та лікування».

У статті автори стверджують: «На початку викладач-інструктор вчить виконувати операції. Під кінець практики студент-випускник повинен проводити операцію по інструкціям викладача, який буде діяти як асистент. Техніка вилучення нирки є ключовим кроком в пересадці нирки. Вона вимагає розуміння рівнів анатомії. Лікар повинен оперувати швидко, щоб зменшити час теплової ішемії і гарантувати, що нирка донора не буде пошкоджена під час вилучення органу, в якому б складному середовищі це не відбувалося. Це пред'являє вкрай суворі вимоги до хірурга, який оперує. Спочатку ці стажисти повинні спостерігати за операцією і виконувати завдання в межах їх здібностей. Перед кожною операцією викладач-інструктор пояснює ключові моменти операції. Після операції, викладач-інструктор показує, як вирішуються практичні питання, які виникають під час операції. Зі збільшенням участі студентів-випускників у вирізанні нирок, їм буде надаватися більше можливостей брати участь в операціях. В залежності від майстерності і технічних навичок людини на останніх етапах практичної підготовки деякі можуть виконувати роль першого асистента, щоб допомагати викладачу-інструктору завершити вилучення нирки. Що стосується пересадки органів донорам, то процес залучення студента-випускника в конкретних операціях має бути поступовим. Вони можуть поступово розвиватися і намагатися відточувати майстерність після завершення освіти». Не важко собі уявити, про яке «складне середовище» могла йти мова. Якщо говорити про військовий госпіталь, то там глибока секретність виключає знаходження в операційній медсестер і анестезіологів або будь-яких інших асистентів.

Джерело

Ви можете роздруковувати та використовувати всі статті, що опубліковані на сайті Clearharmony, але будь-ласка вказуйте джерело.