58-літня пані Цзюй Чумінь (Ju ChuMin) була пенсіонеркою з Текстильної компанії Буфан (Pufang) у місті Чибі (Chibi), провінції Хубей. Вона почала практикувати Фалуньгун в 1996 році. Після того, як почалося переслідування, і через триваючі погрози й втручання урядовців «Офісу 610» і місцевої поліції з підрозділу Цзинцюань (Jingquan) поліцейського бюро Буфан у неї пропала можливість продовжувати вільно практикувати. В результаті цього, у другій половині 2004 року, вона серйозно занедужала й померла 17 серпня 2005 року.

Учениці Дафа Сючзі було 66 років. Вона працювала у відділі лісотехнічної промисловості Вейхе міста Шанцзі провінції Хейлунцзян. У 1997 році вона почала практикувати Дафа. У 2001 році чоловік її дочки (учень Дафа) був незаконно поміщений в трудовий табір. Цей випадок дуже сильно вплинув на неї. Під дією ще ряду інших перешкод вона припинила займатися практикою. У 2002 році вона померла.

Практикуючий пан Лі Баошань (Li Baoshan), якому було 43 роки, жив у селі Шигоу (Shigou), міста Дадянь (Dadian), він був арештований 12 серпня й незаконно утримувався у в'язниці Цзюн’янь (Junan). Вдома були тільки його семирічна дочка й 82-літній батько, який щойно видужав. Його дружина, Цянь Цзиньхуа (Qian Jinhua), була змушена протягом більш ніж двох років ховатися від переслідування.

У березні 2004 пані Хе Чженшу піддалася переслідуванням начальником місцевого відділення поліції Чжао Шилунь (Zhao Shilun) з міста Цифен (Qifeng). Ввечері (у березні 2004 року) він прийшов до неї додому й зажадав, щоб вона віддала всі матеріали, що стосуються Фалуньгун і навіть загрожував їй поліцейським жезлом. Він кричав, що якщо вона не віддасть їх наступного дня, то він поб'є її до смерті. Перебуваючи під величезним психологічним тиском надмірних погроз, вона раптово померла на другий день.

Приблизно опівдні в березні 2002 року я обідав зі своєю родиною, коли кілька людей увірвалися в мій будинок. Вони стверджували, що працювали в "Офісі 610" графства Яньцин (Yanqing) міста Пекіна. Вони потягли мене в клас “промивання мозку” Яньцина, де я переніс безжалісні психологічні катування. Я був змушений дивитися телевізійні програми й слухати записи, які порочили Дафа та Учителя. Вони також змушували нас лаяти Дафа й Учителя та топтати фотографію Учителя ногами. Я відмовився це зробити. В результаті мене двічі били доти, поки я знепритомнів, рани покривали все моє тіло, і я не міг спати вночі.

Двадцять три практикуючих, що перебувають у Центрі ув'язнення, особисто піддалися переслідуванням цієї спеціальної “робочої групи”. Шестеро практикуючих не підкорилися переслідувачам під час найжорстокіших допитів. Переслідувачі не могли завершити їхньої справи, тому вони знову почали процес збору "доказів", використовуючи насильство проти цих практикуючих. Літню практикуючу, пані Лю (Liu), знову піддали катуванню “Велике підвішування". Їй на руки, які заводяться за спину, були одягнені наручники, її три рази підвішували так, що тільки пальці її ніг торкалися підлоги

25 серпня 2003 року, коли Ши Шен Ін готувала обід для Тяньцзяо, у будинок раптом увірвалися кілька людей з "Офісу 610". Вони схопили Ши Шен Ін так несподівано, що вона навіть не встигла виключити газ. Таким чином, Ши Шен Ін знову була арештована й відправлена в групу "промивання мозку" Трудового табору Чжанши (Zhang Shі). Через кілька днів її чоловіка Люй Цинчай також посадили в цей табір. Бідна Тяньцзяо знову стала сиротою.

Одного разу рано вранці, декілька ув’язнених, тримаючи знаряддя тортур, почали бити декількох практикуючих Фалунь Дафа. Зокрема, вони побили практикуючу пані Ван Айхуа (Wang Aihua) настільки жахливо, що її обличчя було спотворене. Під час побиття практикуючих, ув’язнені допитували їх, чи підпишуть вони заяву відмови від практики. Пані Чжоу Чуньчжі (Zhou Chunzhi) була другою практикуючою, яку побили. Після побиття, пані Чжоу втратила здатність рухатися.

Пан Ван Сюецзінь (Wang Xuejіn), близько 60-ти років, практикуючий з Тіпобяня (Tіpobіan), селища Сінчжоу (Xіnzhou), міста Цзіньши (Jіnshі), провінції Хунань (Hunan), поїхав у Пекін в 1999 році для того, щоб захистити Фалунь Дафа. Він був незаконно затриманий, його багато разів катували. В 2003 році, коли він роздавав матеріали з роз'ясненням правди про Дафа в окрузі Лі, влада заарештувала його й ув'язнила у Чанде Лілін (Changde Lіlіng). Йому вводили токсичні ін'єкції, від яких він помер у червні 2005 року.

Божу ясно пам'ятає день після того, як йому здійснилося 10 років. Ще вчора він насолоджувався тортом, спеціально купленим на день народження, був задоволений і заснув тої ночі щасливим і безтурботним сном. Ранком, коли Божу встав, він опинився один. Його батьки зникли й будинок був порожнім. Що трапилося протягом ночі? Божу запитував кожного, кого він міг знайти. Дорослі сказали йому, що його батьки були арештовані опівночі .

Батьки Ван Божу були арештовані в період масових арештів 20 липня 1999 року. Десятилітній Ван Божу залишився на самоті. Фен Сяомінь залишила роботу й взяла Ван Божу, щоб закликати до правосуддя стосовно Фалуньгун і знайти батьків Ван Божу. Вони пішли в суд м. Шицзячжуана, у суд провінції Хебей, де їм сказали, що тільки Верховний суд має повноваження, щоб вирішити цю проблему. Фен Сяомінь і Ван Божу відправилися в Пекін. Поліція по боротьбі з бунтівниками заповнила головні вулиці, щоб перехоплювати практикуючих Фалуньгун, і вони були змушені йти через кукурудзяні поля. Вони зранили ноги, їхній одяг був покритий грудками бруду. Вони були голодними й утомленими.

В 2003 році в районному відділенні поліції Чаоян Лю жорстоко катували, що призвело його кровотечі. Наступного дня , керівник Центру затримання Хао Найфен (Hao Naіfeng) протягом тривалого часу катував Лю електричними палицями. Під час чергової насильницької годівлі, Хао використав бамбукові ціпки, намагаючись відкрити рот Лю й вставити в його горло широку пластикову трубку. Хао протягом декількох годин вводив і виймав цю трубку, щоб підсилити страждання Лю

Практикуючого Фалунь Дафа пана Юе Хуеймінь (Yue Huіmіn) з міста Цицикар (Qіqіhar) області Хейлунцзян (Heіlongjіang) катували протягом двох років у Трудовому таборі Фуюй (Fuyu) доти, поки його життя не виявилося в небезпеці. Він майже втратив зір, і все його тіло страждало від набряків. Він вмер 18 березня 2005 року.

Пані Жень Тінфан (Ren Tingfang) було біля 50-ти років, вона була практикуючої Фалунь Дафа із села Даюйшу (Dayushu), району Гулан (Gulang), міста Вувей (Wuwei), області Ганьсу (Gansu). Вся її родина практикувала Фалунь Дафа. Вона поїхала в Пекін апелювати в захист Фалуньгун у грудні 2000 року і була відправлена місцевою поліцією в Трудовий табір. Вона була звільнена 24 грудня 2001року і вмерла 18 квітня 2002 року.

Учня Дафа У Чуньлуна (Wu Chun Long) з міста Цзямусі (Jia Mu Si) провінції Хейлунцзян (Hei Long Jiang) піддавали катуванням у Трудовому таборі міста Цзямусі настільки, що його життя висіло на волоску. Коли його відправили додому 30 квітня 2005 року, він був повністю виснажений, був не здатний ясно мислити й не міг говорити. Його стан поступово поліпшувався, завдяки турботам членів його родини, але поліція з ділянки Сунлінь (Songlin) продовжувала тримати його під суворим спостереженням. Вони постійно загрожували йому й турбували його, і 20 серпня 2005, у віці всього 30-ти років, він помер.

Практикуюча пані Чжан Xун (Zhang Hong) працювала фармацевтом у лікарні номер чотири міста Харбіна (Harbin). Вона жила біля Ботанічного саду Харбіна в районі Дунлі (Dongli). У липні 2004, через її непохитну наполегливість у практиці Фалунь Дафа, вона була повторно поміщена у Ваньцзянський (Wanjia) примусовий трудовий табір міста Харбіна. 31 липня 2004 року охоронці трудового табору замучили пані Чжан до смерті. Їй був усього лише 31 рік.

У середині листопада 2004 року жінки-поліцейські Ву Мінхуей (Wu Minghui), Лі Ся (Li Xia), Юе Сюцюн (Yue Xiuqiong) і Лі (Li) прив'язали практикуючу із графства Шифан (Shifang) області Сичуань (Sichuan), пані Ян Чженжу (Yang Zhengru) ) у розпластаному положенні наручниками й кайданами до металевого підйомника. Жінки-Поліцейські жорстоко били пані Ян електричними кийками, що перебувають під струмом високої напруги, від чого вона знепритомніла. Потім, щоб привести її в свідомість, вони наказали злочинцеві на ім'я Чень Ци (Chen Qi), що перебуває в ув’язненні, зробити голкою прокол над губою пані Ян Чженжу. Коли пані Ян отямилася, вони зажадали, щоб вона сказала, що вона знепритомніла без усякої причини. Якби вона відмовилася, Чень повинен був продовжувати бити її. Через часті побиття пані Ян тепер дуже слабка і виснажена.

Використовуючи катування «приборкування орла», центр також використовував метод залякування й спокуси, просячи, щоб батько Чжан Ляна, його бабуся й тітка переконали його відректися від його віри. Центр навіть змусив 80-літню бабусю Чжана стати на коліна, щоб благати його про це. Чжан втратив особисту волю без усякого суду й слідства. «Офіс 610» і «Юридичний Навчальний центр освіти», ті самі люди, які відірвали його від родини, намагалися переконати Чжана Ляна відректися від його віри під приводом «сімейного боргу». Вони використовували «ягня» і «чисту воду», щоб випробувати його, і сказали йому, що, якщо він напише так звані «покаянну заяву» і «матеріали, що викривають і засуджують», то він буде звільнений раніше строку, возз'єднаний з його родиною й одержить так необхідний йому сон.

Цзян Ліїн (Jiang Liying) була практикуючою з району Фужун (Furong) міста Чанша (Changsha) області Хунань (Hunan). Цзян катували в жіночому примусовому Трудовому таборі Баймалун (Baimalong), і вона була на грані смерті. Після звільнення вона продовжувала перебувати під безперервним спостереженням влади. У вересні 2002 року пані Цзян померла.

Після того, практикуючий з Дацина (Daqing) пан Сюй Цзишань (Xu Jishan) був замучений до смерті, міська в'язниця Дацина спробувала приховати правду про його вбивство. Спочатку тюремні чиновники говорили, що Сюй Цзишань помер від серцевого нападу. Щоб підтвердити цю брехню, вони сказали, що пан Сюй попросив допомоги, коли приймав ванну. Тоді, щоб змусити його замовчати, наглядачі всунули йому в рот водний шланг, що привело його до смерті.

На початку вересня 2002 року поліція незаконно заарештувала 13 практикуючих Фалунь Дафа. Слідуючи жорстокій політиці колишнього керівника партії Цзян Цземіня (Jiang Zemin) щодо вбивств практикуючих Фалунь Дафа ("не буде злочином, якщо ви поб'єте їх до смерті, їх обвинуватять у тім, що вони зробили самогубство"), поліція жорстоко мучила практикуючих.

Більше 30-ти практикуючих Фалунь Дафа в цей час усе ще перебувають в ув’язненні у тюрмі міста Баодін (Baoding), у трудовому таборі Гаоян (Gaoyang). Чиновники табору приймають ув'язнених, які є невиліковно хворими, і відмовляються звільнити навіть тих, хто не в змозі сам піклуватися про свої щоденні потреби.

Після 20 липня 1999 р., через те, що вона й дочка самовдосконалювалися по Дафа, службовці з управління повіту, волості й села багато разів залякували їх. У листопаді 1999 року її дочка виїхала до свекрухи додому, щоб доглядати за нею. Один раз біля 9-ти годин вечора начальник міліції волості Наньсяован з іншими міліціонерами ввірвалися до бабусі в будинок, намагаючись схопити її дочку, але Лю Юйфан одна була будинку. Тоді міліціонери зірвали свою злість на бідній бабусі.

Перед смертю 56-річна пані Пан Фенчжи (Pang Fengzhi) була пенсіонеркою-викладачем середньої школи номер 3, Хайлар (Hailar), Внутрішня Монголія. Вона почала займатися Фалуньгун у 1997р. У лютому 2000р. і лютому 2001р. пані Пан поїхала до Пекіна, щоб апелювати на захист Фалунь Дафа. Під час другої апеляції вона була заарештована в Пекіні і вислана назад для утримування більш ніж на місяць у місцевій в'язниці. 15-го березня 2001р. пані Пан перевели в табір "промивання мозку", що проводив місцевий "Офіс 610", і приблизно 19-го липня була арештована знову під час облави арештів того року, тому що владні структури знайшли плакат Фалунь Дафа у неї вдома. Потім пані Пан посадили у в'язницю на 3 місяці, де вона і захворіла раком стравоходу.

Пану Ван Чженьхуа (Wang Zhenhua) було 65 років. Він почав практикувати Фалуньгун після відходу на пенсію й у результаті став зовсім здоровим. 3-го листопада 2004 р. охоронці міського тюремного центра Фушань (Fushan) району Вейчен (Weicheng), міста Вейфан (Weifang) провінції Шаньдун (Shandong) своєю жорстокістю довели його до смерті.

65-літня пані Чжао Чжаоцюань (Zhao Zhaoquan) - колишня вчителька, що живе в районі Матань (Matan) міста Лучжоу (Luzhou), провінції Сичуань (Sichuan). Вона почала практикувати Фалуньгун у травні 1996 року. Після 20 липня 1999 року, коли почалося переслідування, пані Чжао була чотири рази незаконно затримана, три рази ув’язнена у тюрму, двічі відправлена в наркологічний центр, один раз пройшла "курс промивання мозку", один раз була піддана домашньому арешту, і протягом двох років перебувала в примусовому трудовому таборі. Чжао була оштрафована в загальній сумі на 15 800 юанів і 295 юанів були в неї украдені.

20 липня 1999 року режим Цзяна почав відкрито переслідувати тих, хто практикував Дафа. Одного разу поліцейські з міського відділяння поліції Чифен увірвалися до неї в дім і закричали: "З цього часу вам не дозволяється практикувати Фалунь Дафа. Інакше ми заарештуємо вас." Під таким тиском, пані Ши Сюфан була вимушена залишити практику. Менш ніж через півроку після того, як її почали переслідувати, її колишні хвороби повернулися, і вона померла в жовтні 2004 року.

Чжоу Цзяньхуа (Zhou Jianhua) та інші поліцейські офіцери в міській в'язниці Хоххот (Hohhot) катують і вбивають тих, що займається Фалунь Дафа. Нижче ми наводимо декілька прикладів:
4-го липня 2003 р. пані Чжоу Цайся (Zhou Caixia) незаконно помістили в міську в'язницю Хоххот. Її перевозили до в'язниці більше 20-ти годин, а через те, що вона оголосила голодовку в центрі ув'язнення, вона вже була дуже ослаблена.

Щоб визначити причину смерті Го Шицзюня, місцеві практикуючі, одержавши дозвіл його родини, зробили експертизу його тіла, коли вони замінили його одяг. На всьому тілі були знайдені численні рани, без єдиного живого місця. Його били кийками з високою електричною напругою й били черевиками. Навіть його задній прохід і статеві органи були поранені й стали чорними. Які жахливі та болісні страждання було йому заподіяно!

Директор Комітету Освіти графства Мохе (Mohe) області Хейлунцзян, Чи пані Юйшу (Li Yushu) п’ятдесяти п'яти років, була затримана, присуджена й переслідується в жіночій в'язниці Харбін (Harbin), тому що вона твердо практикувала по Фалунь Дафа. Пані Лі продовжує голодування протягом 10-ти місяців, і її життя в небезпеці. Щодня її руки зв’язують мотузкою, і її рот заліплюють ізоляційною стрічкою.

Щоб уникнути переслідування, пані Лю була вимушена обходитися без притулку протягом приблизно п'яти років, вона перенесла багато страждань. Оскільки її сини не розуміли її, вона вимушена була жити Чи з своєю дочкою Сюїн (Li Xiuying), яка теж була такою, що практикує Фалунь Дафа. У Чи вересні 2004 року Сюїн була арештована і пані Лю залишилася без допомоги. Одного разу вона впала на землю, знепритомнівши. Медичні тести показали, що у неї був перелом кістки і остання стадія раку легенів. Після цього пані Лю була в критичному стані і не вставала з ліжка. 22-го грудня 2004 року пані Лю померла.

Учень Дафа, що був підданий примусовому годуванню у відділенні затримання міста Дацин, демонструє, як щодня його мучили 4-5 злісних міліціонерів.

Близько 9 години ранку 24 вересня 2003 року Цзян Вей, Лі Мінчао та пан Дон, усі з міліцейського відділення Пейін, забрали з дому Лі Шухуа. Менш ніж через пів-місяця після її затримання, вона була закатована на смерть. Ян Чжанцзю, батька Ян Кай та Ян Хан, забрали та засудили на 7 років ув’язнення у квітні 2004 р. його утримують у в’язниці Шипін провінції Цзілінь.

12 листопада 2002 р. у наркологічному центрі почали, так званий, «рух по зміні стійких». У ньому примусили брати участь більше 80-ти учнів Дафа із двох команд. Злісні люди на зборах поводилися дуже підло. У той час Ван Юйлянь (Wang Yu Lian) з міста Муданьцзян (Mu Dan Jiang) хотіла прямо все висловити, але злісні міліціонери побачили це, і виштовхнули її із приміщення. Говорили, що «зверху дали команду», «змушують змінювати стійких» і підсилити переслідування.

Протягом останніх шести років поліція міста Люшоу (Liushou) в області Фунін (Funing), провінції Хебей (Hebei) робила все можливе, не жаліючи зусиль по переслідуванню Фалуньгун. У відділенні поліції області Фунін відбувалися часті, великомасштабні, незаконні арешти практикуючих. Багато практикуючих були на краю життя й смерті після звірячих катувань.

Пані Ван Сюмей (Wang Xiumei) було 25 років, вона жила в містечку Вудан (Wudan), району Вэннюте (Wengniute), міста Чифен (Chifeng), Внутрішньої Монголії. В 1998 р. у неї була невиліковна хвороба - злоякісна анемія, також називаний, "рак крові." Лікар сказав родині приготуватися до її смерті. У лютому 1999 р. однокласник познайомив її з Фалуньгун.

Свідки говорять, що звірячі катування Чжао Юхун зробили її інвалідом. Якщо вона лягала, вона не могла говорити, пити і їсти. Для того, щоб їсти або говорити, їй треба було ходити нестійкими кроками. Все-таки, вона наполягала на виконанні вправ Фалуньгун. Охоронці проінструктували злочинців, що перебувають у камері, стежити за пані Чжао, катувати її словесно й психологічно.

Пані Сюй Цин (Xu Qing ) - практикуюча з району Тунчжоу (Tongzhou), міста Дачжоу (Dazhou), області Сичуань, у грудні 2000 року була арештована під час спроби подати апеляцію в захист Дафа в Пекіні й поміщена в міську в'язницю, де в результаті поганого обходження в неї порушилася психіка.

Три охоронці в психіатричній лікарні в Пекіні щодня ґвалтували 9-річну дівчинку, зі слів жінки, яка поїхала до Пекіна, щоб звернутися з апеляцію, і за три дні опинилася в такій же лікарні.

Влада насильно відправила мене в міністерство планування родини в місті Цзенчен (Zengcheng), області Гуандун. Там мене піддали ультразвуковому дослідженню й після цього відправили в операційну кімнату. Я зрозуміла, що вони хочуть зробити мені аборт. Приблизно шість чоловік силоміць поклали й тримали мене на операційному столі. Я була дуже перелякана.

28 грудня 2001 р. о 8 годині вечора Цуй Яньін (Cui Yaning) з міста Цзиньчжоу (Jinzhou) провінції Ляонін (Liaoning) була викрадена п’ятьма міліціонерами і відвезена у міліцейський відділ Лінань (Ling'an) міста Цзиньчжоу. Декілька міліціонерів міцно утримували її на підлозі обличчям вниз. Величезний міліціонер, що мав зріст більше ніж 1,8 метри та вагу приблизно 120 кг, встав їй на спину і почав розлючено топтати її ногами. (малюнок)

У в'язниці Фаньцзятай Ляо Юаньхуа був підданий майже 30 різним видам звірячих катувань, включаючи опіки гарячими цеглинами (1), тривале перебування в положенні "літак, що летить,", удари ручкою швабри, удари вішалкою по голові, зав'язування рота рушником, забрудненим в екскрементах, підвішування за чотири кінцівки "висячи як гойдалка", побиття по обличчю і по вухах взуттям, посипання очей перцем, удари головою об стіну, вливання медичного спирту в ніс і рот, одиночне ув'язнення та багато інших.

15 березня Ге Чуан’ї вилив на шию пана Вана пляшку киплячої води, що стало причиною страшного опіку спини та залишило на тілі безліч пузирів розміром з куряче яйце.

27-го січня 2003 року Ван Цинчжоу знову був схоплений і відправлений у клас по "промиванню мозку". Його охороняли два чоловіки навіть тоді, коли він йшов у туалет. Йому не давали спати, йому надягли наручники, завівши руки за спину й прив'язали до стільця за руки й ноги. Вони приклеїли його вії так, щоб він не міг закрити очі й заснути. На шостий день, коли його били, навіть у сусідній кімнаті можна було чути його крик.

У трудовому таборі Луншань міста Шеньян міліціонери майже 7 годин били 36-ти літню практикуючу Фалуньгун Гао Жунжун, від чого її обличчя було сильно спотворено. Зараз вона знаходиться в першій лікарні при китайському медичному університеті міста Шеньян на п’ятому поверсі у другому остеологічному відділенні в палаті № 0533. До цього двох практикуючих Фалуньгун - Ван Сюйюань та Ван Хун – у цьому ж трудовому таборі катували до такого стану, що їх життя висіло на волосинці, а через декілька днів після звільнення вони померли.

В центрі затримання міста Далянь використовувався інструмент катування, котрий називався «біг». Він являє собою металічну квадратну форму, розміром приблизно 1 х 1 футів з 4-ма наручниками по чотирьох кутах, зроблених з важкої сталі. Два використовуються для заковування рук, інші два – для ніг. Якщо один з кайданів зрушиться з місця, це скручує та затискує зап’ястя та гомілки практикуючого, що спричинює нестерпний біль. Під час ходіння практикуючі змушені нагинатися вниз, згинаючись на 90 градусів, піднявши стегна та опустивши голову. Вони можуть дивитися лише на підлогу під ногами. Кожний зроблений крок дорівнює лише 3-м дюймам, хоча це надзвичайно болісно

У лікарні практикуючому зробили ін’єкцію невідомого препарату. Через приблизно двадцять хвилин після цього в нього почали боліти кістки. Він відчув сильну депресію, хотілося кричати, але звуки не виходили з горла. Він знаходився в агонії та відчував як, ніби його кололи голками та обпалювали вогнем все тіло. Він не міг контролювати своє тіло, здригаючись від судом.

Бі Веньмін загинув від катувань; багато практикуючих Фалунь Дафа почали голодування проти незаконних дій у в'язниці Дінсі

28.07.2004 р. практикуючий Фалуньгун Сє Чжаомін (Xie Zhaoming) з міста Цзянцзинь (Jiangjin), області Чунцін (Chongqing) загинув у результаті переслідувань у в'язниці Юнчуань (Yongchuan)

Практикуюча Фалуньгун Се Гуйін (Xie Guiying) була замучена до смерті в жовтні 2000 році. Її мати Сінь Гунхуа (Xin Gonghua), переживши величезне горе починає розповідати усім, кого б вона не зістрічала про це. Нижче приводиться розповідь про трагічну загибель її дочки.