У березні 2005 року хтось повідомив владу, що пан Жень Сінде (Ren Xingde) і його дружина з Бочжоу (Bozhou), провінції Аньхуей (Anhui) розклеювали матеріали, що роз'ясняють правду про Фалунь Дафа. Офіцери з міського відділення поліції Саньгуань (Sanguan) заарештували їх обох.

На початку березня, колишнім агентом розвідки китайського уряду було розкрито існування секретного концентраційного табору Суцзятунь. Говорилося, що у ньому знаходяться 6000 практикуючих Фалуньгун, і ніхто не виходив з нього живим. У таборі з них видаляють внутрішні органи і продають їх на чорному китайському ринку.

У Китаї (провінція Ляонін) колишня співробітниця однієї з клінік (Thrombosis Hospital of Integrated Chinese and Western Medicine), розповіла у недавньому інтерв'ю газеті Велика Епоха (китайське видання) про страхітливі факти, що відбуваються у концентраційному таборі Суцзятунь.

Цзоу Гуйжун була родом із Синьбінь, м. Фушунь, провінції Ляонін. Вона мала зріст близько 157 см, трохи повненька і виглядала дуже ніжною і милою. У неї були великі очі, які сіяли на її круглому обличчі, і вона увесь час м'яко посміхалася.

До 20 липня 1999 року в районі Пукоу (Pukou) міста Наньцзин (Nanjing) було близько 800 практикуючих Фалуньгун. Після того, як почалося переслідування, багато практикуючих відмовилися залишити свою віру, за що були неоднаразово ув'язнені.

Багато «помічників реформування» говорили мені: «Ми не хочемо бити вас, але ми не можемо не робити цього, якщо охоронець наказав нам. Якщо ми не битимемо вас, вони битимуть нас і продовжать термін нашого ув’язнення». Охоронці підбурюють «помічників реформування» скоювати злочини. Один «помічник реформування», який також був частим ув'язненим трудового табору, сказав: «Насильство в трудовому таборі знищує добру сторону в людях».

24-го жовтня 2005 року, будучи п'яним, охоронець Гао Цзиньлі (Gao Jіnlі), взутий у шкіряні черевики, пхав практикуючого Ван Чжуна (Wang Zhong) з графства Куаньчен (Kuancheng) і бив його по обличчю, наніс йому страшні побиття. 2-го грудня охоронець Сін Яньшен (Xіng Yansheng) знову вражав практикуючого Ляньбіна (Lіanbіng) електричним кийком і безліч разів бив його по обличчю...

Після приїзду додому Бао Ліцзюнь стало краще. Але в результаті сильного переслідування в групі промивання мозку її здоров'я було дуже ушкоджено. Згодом стан травної системи організму Бао погіршився, свідомість час від часу ставала неясною, її слух також погіршився, потім з'явився стан серцевої хвороби й т. п. Через тиждень після того, як її поклали в лікарню, 20 серпня 2005 року вона вмерла.

Багатьох практикуючих Дафа з міста Тяньцзінь (Tianjin) безжалісно переслідували за їхню віру в принципи: "Істина, Доброта, Терпіння". Нижче наведені деякі факти переслідувань. Пані Лю Шупін (Liu Shuping), практикуюча Дафа з міста Тяньцзінь, незаконно міститься у в'язниці протягом більше 5-ти років.

Міліція застосувала всі засоби, але не змогла довідатися наші імена й адресу. Тоді вони спробували ідентифікувати нас за допомогою місцевих бюро зв'язку провінцій у Пекіні, але не змогли ідентифікувати жодного з нас. Тоді міліція витягла нас одного за одним. Я чула, як міліціонер злісно сказав: «Я знайду гарне місце для вас. Я не вірю, що коли ви потрапите в підвал, ви продовжуватимете мовчати». Ми з мамою були дуже здивовані, що там було підвальне приміщення, де вони катували практикуючих

Інша практикуюча на ім'я Чжан Веньхун (Zhang Wenhong) брала участь у голодуванні протягом семи днів, охоронці насильно годували її. Вона кричала: "Фалунь Дафа несе добро!" Пізніше ця практикуюча почала їсти. Згодом її викликали на вулицю. Охоронець Се Чендун штовхнув її на землю і почав бити. Ця практикуюча не їла протягом семи діб, але міліціонер продовжував її бити. Коли вона отямилася наступного дня, вона взагалі не могла рухатися.

Практикуючих змушують стояти, не дозволяють сидіти; деяких змушують сидіти навпочіпки на плитці, що приблизно розміром в один квадратний фут. Деякі літні практикуючі не могли сісти навпочіпки й відмовилися зробити це. Тоді поліцейські штовхали їх і били. Деяких посадили в одиночні камери, і їм не дозволялося користуватися туалетом.

До 20 липня 1999 року в районі Пукоу (Pukou) міста Наньцзин (Nanjing) було близько 800 практикуючих Фалуньгун. Після того, як почалося переслідування, багато практикуючих відмовилися залишити свою віру, за що були неоднаразово ув'язнені. Їх оселі періодично обшукувалися, а їх самих постійно турбували.

Наприкінці 2001-го року практикуючий Дафа Ляо Шикай (Liao Shikai) був заарештований поліцейськими передмістя Тайпін (Taiping). На наступний день він був замучений до смерті.

26-го листопада 2005 року, щойно після 20:00, близько 20-ти міліціонерів прибули на місце проведення конференції по обміну досвідом і заарештували 19 практикуючих Дафа. Їх помістили у чотирьох міліцейський ділянках. Серед міліціонерів, які брали в цьому участь, були Ма Цзунтао (Ma Zongtao), з «Офісу 610», і Чень Сінь (Chen Xin).

Я відчув сум у серці й подумав: «Як ці дві безневинні селянки виносять такі страждання через фізичні знущання над ними й величезний психологічний тиск і травму, яка, можливо, ніколи не буде вилікувана. На додаток до цього, як вони зможуть винести репресії злісної КПК, які були розпочаті за те, що вони викрили її злочини?»

Практикуючій пані Ван Сяобін (Wang Xiaoping ) шістдесят п'ять років. Вона працювала вчителькою початкової школи Цзиньлін (Jinling). Пані Ван живе в житловому будинку Банку сільського господарства міста Баоцзи. Близько 18:00 14-го жовтня 2005 року поліцейські раптово увірвалися в будинок пані Ван і забрали її. Зараз членам її родини заборонено її відвідувати.

Практикуючий пан Сюй Шилінь (Xu Shilin) також мешкав у другому селі Дасі, біля фабрики Ванцзян, у місті Чунцін. У нього був рак носової порожнини, і лікарі в лікарні сказали, що він проживе близько шести місяців. Після того, як він почав практикувати Фалунь Дафа в 1996 році, він повністю відновив своє здоров'я. Однак, після того, як зла КПК почала переслідувати Фалунь Дафа 20 липня 1999 року, він втратив середовище для виконання вправ. Пан Сюй Шилінь помер в 2001 році.

У центрі «промивання мозку» практикуючі стерли наклепницькі гасла на стіні й замінили їх словами: "Цзян Цземінь створив злий культ". Начальник «Офісу 610» викликав поліцію для обшуку всіх камер і практикуючих, щоб знайти, хто написав ці слова. Вони наказали кожному практикуючому написати кілька слів, щоб в такий спосіб вони могли зрівняти їхній почерк зі словами на стіні.

В 2005 році на вебсайті Мінхуей (Прозріла Мудрість) були офіційно опубліковані більш, ніж 1 640 повідомлень про смерті практикуючих Фалуньгун, які загинули від катувань у Китаї. Повідомлення були з 29 провінцій, міст і декількох "автономних областей". Цзян Цземінь (Jiang Zemin), його режим і КПК переслідують практикуючих Фалуньгун, починаючи з 20 липня 1999 року

У травні 2001 року в трудовому таборі все-таки помітили, що Лю Суцзюнь вагітна. Після чого представники Трудового табору й «Офісу 610» повіту Луаньнань привезли її в лікарню, де визначили, що пані Лю перебуває на сьомому місяці вагітності, і насильно зробили їй аборт, фактично зробивши вбивство її дитини.

Під злою маскою так званої "освітньої реформи порятунку", влада міського Трудового табору Цзисі (Jixi) в провінції Хейлунцзян (Heilongjiang) постійно використовує свої способи "освітньої реформи", щоб продовжувати катувати практикуючих Фалунь Дафа. Їхні улюблені інструменти - поліцейські кийки й так звані "невеликі білі дракони", які вони використовують, щоб жорстоко бити практикуючих Дафа доти, поки їхня шкіра вже починає розриватися і оголюється м'язова тканина.

Раніше, у другому жіночому відділенні примусового Трудового табору Масянцзя ніколи не було чоловіків охоронців. Незадовго до святкування 2005 Нового року, ув’язнені практикуючі Фалунь Дафа, голосно закричали: "Фалунь Дафа несе добро!", і це розлютило переслідувачів. Після цього випадку в друге жіноче відділення перевели групу чоловіків-охоронців. Влада табору використовує чоловіків, щоб переслідувати жінок-практикуючих.

Я - практикуюча Фалуньгун із провінції Шаньдун (Shandong). Через те, що я була стійка у своїй вірі в принципи «Істина-Доброта-Терпіння», я була незаконно ув’язнена в жіночому Трудовому таборі №1 провінції Шаньдун (трудовий табір Цзяншуюцюань (Jiangshuiquan) у місті Цзинань (Jinan)), і піддавалася жорстоким катуванням з боку охоронців.

Коли людина змушена сидіти, як статуя, такий тривалий час, це викликає неймовірну фізичну й розумову напругу. У всіх практикуючих Фалуньгун, які перенесли це катування, залишилися шрами на сідницях. Була одна практикуюча, котру піддавали цьому катуванню протягом цілих 6 місяців. Вона втратила чутливість ніг і не може пересуватися без допомоги людей. Вона також майже осліпла.

Спочатку переслідувачі притискають практикуючого Дафа до ліжка. Руки практикуючого прив'язують до рами ліжка. Одна нога прикріплюється, а до щиколотки іншої ноги прив'язують мотузку. Одна людина стає біля голови жертви й спочатку тягне мотузку до лівої сторони від голови практикуючого, а потім до правої, і повторює це багато разів. Часто людина, яку катують, почуває такий біль, що непритомніє.

Близько 20.00, 24 листопада 2005 року, чотири міліціонери у формі прийшли в мій будинок, озброєні електричними кийками. Я запитала: «Навіщо ви прийшли сюди?» Високий міліціонер сказав: «Не твоя справа!» Я сказала: «Ви ввірвалися в приватний будинок!» Я попросила їх показати свої документи. Високий міліціонер сказав: «Хіба ти не знаєш, навіщо ми прийшли сюди, раз ми вже тут? Нам не потрібно ніяких документів, коли ми маємо справу з такими людьми, як ти!»

1 березня 2002 року Чжан Ічао заборонили продовжувати відвідувати заняття в школі через те, що її батьки практикують Фалуньгун. Після втручання організації, де працювали її батьки, школа погодилася залишити її, але Мен Сяньмінь (Meng Xianmin), секретар шкільного партійного комітету, розмовляла з нею щотижня, змушуючи її щораз писати заяву про "відмову" від Дафа та її батьків.

Протягом 14 днів пан Чжан був прикутий спиною до спинки ліжка в положенні настільки незручному, що він не міг ані сісти навпочіпки, ані встати. Тому він разом із іншим практикуючим, Лі Веньмінем (Li Wenming), оголосили голодовку. Двічі їх відводили в лікарню для насильницької годівлі. 2 жовтня 2001 року охоронець Чжен Цзихуа звинуватив пана Чжана в невиконанні інструкцій. Він бив пана Чжана по обличчю більше дванадцяти разів...

Центр «промивання мозку» Вілли Луотай (Luota Villa) у місті Фушунь (Fushun), також відомий як "Центр любові й турботи провінції Ляонін (Liaoning)", розташований у Віллі Луотай міста Фушунь, провінції Ляонін. Будівля "Центру любові й турботи" оточена метровими металевими ґратами. На вхідних дверях, які також замкнені зсередини, висить великий замок...

Багато випадків переслідування показують, що насильницька годівля практикуючих Фалуньгун у примусових трудових таборах здійснюється не з почуття гуманності, а скоріше є одним із найбільш звірячих методів катування для тих, хто оголошує голодовку. Це широко використовується комуністичною партією Китаю (КПК) у примусових трудових таборах і лікарнях по всьому Китаю.

Після того, як вони прибули туди, де знаходилися його останки, родичі зробили кілька фотографій шрамів і забитих місць на тілі пана На. Хоча поліцейські намагалися заважати їм робити знімки, родичі підняли одяг на його тілі й швидко зробили знімки. Фотографії були видані на вебсайті Мінхуей

Коли злочинці притягли Лі Єцюаня, члени його родини побачили, що він дуже схуд, його обличчя було жовтим, а колір шкіри тіла став смаглявим. Він був вкрай ослаблений, зовсім без сил, а його голова увесь час безпомічно звисала. Видно було, що в нього не було сил навіть на те, щоб підняти свої очі. Члени родини близько нахилилися до нього, щоб почути його голос, але все-таки не змогли почути його. Їм було гірко й дуже важко бачити Лі Єцюаня в такому стані.

52-літня пані Чжен Гуйчжень (Zheng Guizhen) була практикуючою Дафа з міста Чжuншань (Zhongshan) провінції Гуандун (Guangdong). У лютому 2000-го року її було заарештовано й засуджено на річний термін примусових робіт за поширення матеріалів, що роз'ясняють правду про Фалуньгун. Вона була звільнена до закінчення строку ув'язнення, через хворобу, однак місцева міліція продовжувала спостерігати за нею й турбувати її...

Hезаконно ув'язнена учениця Фалуньгун Хуан Сінь була роздягнена й кинута в чоловічу камеру, де її зґвалтували злочинці, засуджені до смертного покарання. Інша практикуюча Гу Чанцинь (Gu Chang Qin) в знак протесту незаконному ув'язненню почала голодування, після чого злісні міліціонери, використовуючи жорстокі методи катувань, сильні пошкодили її шлунок й голосові зв'язки. Тепер вона не може говорити й приймати їжу.

Ма Чжиган оголосив голодування й був підданий примусовій годівлі. Коли примусова годівля не йшла так, як планували негідники, вони наказували, щоб злочинець бив пана Ма по роті дерев'яними ціпками, поки не з'явилися рани. Ма Чжиган сказав злочинцю: "Ви повинні нести юридичну відповідальність за це". Тоді злісний негідник прикував наручниками до вікна його руки й ноги.

Нещодавно прийшло повідомлення, що в другому відділенні ув'язнення міста Хеган одного учня Дафа замучили до смерті. Це відбулося приблизно на початку жовтня. Говорять, що труп зараз перебуває в морзі другого відділення ув'язнення, подробиці не відомі. Сподіваємося, що особи, які володіють ситуацією, нададуть докладну інформацію.

У травні 2003 мене заарештували за те, що я роз'яснювала людям факти переслідування Фалуньгун. Я була змушена провести два роки в примусовому трудовому таборі Mаcаньцзя (Masanjіa). Я на власні очі бачила й випробувала на собі жорстоке "промивання мозків" і нелюдські катування, з боку охоронців й управління табору Mаcаньцзя.

У кожному із чотирьох підрозділів Центру ув’язнення є шістнадцять камер. Майже в кожній камері перебувають ув'язнені практикуючі. Кожного практикуючого зазвичай тримають там протягом одного або двох місяців перш, ніж відправити їх у трудові табори. Ніякої юридичної процедури для цього не існує. Дуже часто охоронці Центра ув’язнення просто повідомляють, що практикуючих відправляють у примусові трудові табори.

...Через дві години практикуючий, якому приблизно двадцять років, увійшов у відділення поліції. Він також відмовився назвати своє ім'я й адресу. Чотири поліцейські прив'язали його до лави обличчям донизу. Інший поліцейський тяжко вдарив практикуючого прикладом. Його били більше десяти разів по голові й сідницях. Приклад гвинтівки розламався на двоє, а голова практикуючого сильно кровоточила...

В'язниця Дабей - справжнє "пекло на землі". У цьому зловісному місці до послідовників Фалуньгун застосовуються жорстокі способи переслідування, використовуються різноманітні тортури. Лиходії для тортур і катувань стали частіше застосовувати особливу зброю - залізні палиці, вкриті шаром гуми. Після такого катування на поверхні людини не видно ран, але всі її внутрішні органи піддаються сильному пошкодженню.

Одного разу її змусили стояти під сонцем протягом 20-ти днів. Після цього катування Ван закрили в брудному й темному туалеті, де її змушували стояти або сидіти навпочіпках з 4:30 ранку до першої години ночі, сидіти на підлозі дозволяли тільки під час приймання їжі, при цьому охоронці й міліціонери в будь-який час відвідували туалет для своїх потреб.

Методи переслідування, які застосовувалися в жіночій в'язниці міста Харбін, були найпоширенішими й підлими. Тюремна методика дозволяє ув'язненим відкрито переслідувати практикуючих Дафа й контролювати їх. Практикуючим також забороняють розмовляти один з одним, і вони перебувають під спостереженням ув'язнених навіть тоді, коли вони користуються туалетом.

Протягом дня перші помічники навчання змушували кожного практикуючого носити "картку з ім'ям" і не давали їм можливості вийти назовні, щоб займатися вправами. Перші помічники працювали до 1:30 ночі. Опівночі була перевірка. Як не дивно, перші помічники часто не мали можливості вийти з центру “промивання мозку”. Їхня свобода була тісно пов'язана зі мірою "перевиховання" практикуючих. Тому вони були ставилися до них дуже вороже.

...Його часто били, ображали, піддавали тілесним покаранням, зв'язували мотузками і били електричними палицями. Міліція змушувала його спати на мокрій землі й обмежувала час його сну. У спекотливий час влітку його змушували цілими днями носити каску і зимовий жакет. Його руки були скуті, навіть коли він їв чи спав. Його змушували тривалий час стояти чи бігати під спекотним сонцем.

Вона била мої руки, ноги, шию і груди двома електричними палицями, доки шкіра не покрилася пухирями. Червоні пухирі стали жовтими і потім, перед тим, як почали заживати, стали чорними. Вона часто била мене, штовхала ногами і виривала в мене волосся. Прагнучи мене "перевиховати", вона також примушувала мене сідати навпочіпки або стояти протягом тривалого часу.

Ху Сінюй ув’язнювали 7 разів, в цілому вона провела у відділеннях ув'язнення Мі І повних 5 років. В 2000 році пані Ху посадили на один рік і вісім місяців, це був найтриваліший термін, який її примусили витримати. Взимку в сувору погоду негідники роздягнули Ху Сінюй і знову використовували для своїх нелюдських дій дві лінії вентиляції, жорстоко обдуваючи ними тіло пані Ху. Коли вона терпіла ці знущання, вона перебувала в підвішеному положенні.

Клас з «промивання мозку» розташований на п'ятому поверсі. Практикуюча Лю Юньцзе, яку відправили у в'язницю у квітні, відмовилася "перевиховатися" і була відправлена до класу для «промивання мозку». Під час її перебування там, я щодня чула несамовиті крики, що лунали з четвертого поверху. Скільки практикуючих катувалось на п'ятому поверсі? Правда обов'язково відкриється, і злочинці цих злодіянь будуть покарані.

Злісні люди, які ввійшли в групу «промивання мозку», зняли для себе ряд номерів у готелі вищої категорії, і щодня для своїх потреб витрачали більше тисячі юанів. Робота групи «промивання мозку» тривала цілий місяць. За цей час лиходії витратили кілька десятків тисяч юанів тільки для того, щоб «перевиховати» дитину 15-ти із зайвим років.

Практикуюча пані Сюй Шуцинь (Xu Shuqin) була повністю здоровою доти, поки її не витягли з камери для того, щоб вона відмовилася від своєї віри у Фалуньгун. Пізніше, після декількох днів катувань, їй завдали численних поранень. Вона не могла прямо стояти і їй важко було ходити. Її тіло було спалене й знівечене через безперервні удари електричними жезлами. Навіть за таких обставин її змусили виконувати роботу ув'язнених і щоденну роботу в трудовому таборі.