Обоє практикуючих Фалунь Дафа з м. Гуанчжоу, Жао Чжуоянь та його дружина Лін Цянь, були медичними працівниками. Він був відмінним інспектором з продовольства в міському центрі охорони здоров'я Гуанчжоу, вона - працювала в гуандунській лікарні, що спеціалізується на хворобах ротової порожнини. Вони почали практикувати Фалунь Дафа всією сім'єю в грудні 1994 року.

Практикуючий Фалунь Дафа, пан Лу Юнчан (Lu Yongchang), 70-ти років, жив у комуні №4, села Даюань (Dayuan) передмістя Вейцзигоу (Weizigou) міста Цзютай (Jiutai) провінції Цзилінь (Jilin). У результаті катувань у Центрі ув'язнення в нього розвинулася хвороба печінки. Він був звільнений за станом здоров'я, і помер у серпні, чи вересні 2005 року.

Керівництво жіночого трудового табору Хоххот змушувало практикуючих Фалуньгун працювати понад 18 годин на день, починаючи з 5:30 ранку до півночі. У перервах між роботою, прямо на своїх робочих місцях, де стояли машини для виготовлення рукавичок, вони були змушені їсти. Машинне масло, мікроскопічні нитки й пил - усе доводилося заковтувати разом з їжею. Практикуючих, які виконували цю важку, рабську працю щоденно ображали.

Центр «промивання мозку» розташований в лікарні для робочих, в Сіані. Практикуючих, затриманих поліцією в місті Сіань, спочатку посилають в лікарню для робочих, в якій «промивають їм мозок». По суті справи це неофіційний центр ув‘язнення. Позбавлення волі може мати необмежений термін, і може бути винесено без будь-яких юридичних процедур.

До 14 червня 2006 року його рідні не мали з ним ніякого зв'язку. Коли вони подзвонили в розподільний Центр і запитали про Лін Шусеня, один зі співробітників сказав їм, що нічого не знає про цю людину. Однак відповідальний чиновник із в'язниці Сичен був упевнений, що Лін Шусень перебував у розподільному Центрі. Розподільний Центр впродовж п'яти днів після прибуття зобов'язаний повідомити родину ув'язненого. На даний момент минуло вже більше двох тижнів із того часу, як родина Лін Шусеня востаннє одержувала про нього звістку.

У липні 2000 року багато практикуючих Фалунь Дафа було арештовано й відправлене в табір. Практикуючі сортували квасолю, заробляючи гроші для табору. Щодня кожна практикуюча повинна була виконати свою норму - відсортувати більше десяти мішків квасолі. Іноді додавалося кілька дюжин мішків квасолі, які потрібно було перебрати пізніше протягом дня. Керівництво табору безупинно збільшувало обсяг роботи практикуючих. Їм не дозволялося спати, поки вони не виконували свою норму. Практикуючі безупинно працювали й не спали навіть 3 або 4 години впродовж декількох днів. Багато хто з них засипали під час сортування.

Мене також протягом чотирьох днів обмежували на моїй роботі. Мене утримували там і не дозволяли піти додому. У результаті мій син був змушений залишатися будинку один, і нікому було подбати про нього. Нікому було приготувати йому їжу або забрати його зі школи. Мій чоловік працює на поїздах. Після того, як він вертався додому, нікому було приготувати йому їжу. Більше того, начальники моєї роботи постійно загрожували йому.

15-ого червня в Празі, Чехія, практикуючі Фалуньгун провели акцію, щоб дозволити людям довідатися про переслідування проти Фалуньгун у Китаї. Вони викрили те, що Комуністична партія Китаю (КПК) вилучає органи в ще живих практикуючих Фалуньгун і продає органи заради одержання прибутку.

Пані Вей Ліпін (Wei Liping) бив по обличчю заступник директора держдепартаменту безпеки міського відділення поліції Хайліня, після чого вона не могла чути на одне вухо впродовж року. Оскільки вона протестувала проти переслідувань, її насильницьким методом годували супом із зерна з великою кількістю солі, що викликало важкий кашель з кривавими виділеннями, і це продовжувалося декілька місяців. Оскільки Харбінська в'язниця не могла прийняти її, пані Вей посадили в міську в'язницю Хайліня і закували в кандали.

Практикуюча Фалуньгун Чень Лі (Chen Li) з міста Чжаньцзян (Zhanjiang) провінції Гуандун була студенткою 4-го курсу факультету образотворчих мистецтв університету Шаньтоу (Shantou) у провінції Гуандун. З листопада 1999 року її тричі незаконно відправляли в примусовий трудовий табір, де з нею досить жорстоко поводилися, тому що вона продовжувала практикувати Фалуньгун. Недавно її знову заарештували співробітники "Офісу 610" міста Чжухай (Zhuhai) і відправили в центр "промивання мозку" міста Чжаньцзян.

У примусовому жіночому трудовому таборі Ванцунь (Wangcun) охоронці піддають звірячим тортурам стійких практикуючих, ув‘язнених в таборі. Вони не дозволяють практикуючим спати, не дозволяють користуватися туалетом. Практикуючі працюють з 5 ранку до 10 вечора з єдиною перервою на обід, вони щодня змушені працювати понад норми.

Посадовці в'язниці Яань (Ya'an), яку називають "фабрика No.172" або "завод автомобільного устаткування Яань" незаконно утримують і піддають переслідуванню практикуючих Дафа з кінця 2001 року. Перш ніж помістити у себе практикуючих Дафа, керівництво цієї в'язниці послало декілька поліцейських у в'язницю Деян (Deyang) для того, щоб вивчити методи переслідування і набратися "досвіду." В'язниця Деян є першим, і до того ж, найжахливішим примусовим трудовим табором з переслідування практикуючих Дафа.

Учень Дафа Тань Сюєлі з у‘їзду Пенсі міста Суйнін провінції Сичуань 24 липня 2005 року був схоплений злобними міліціонерами, його жорстоко мучили. Через 9 днів він не міг говорити через пошкодження гортані. Пізніше він був засуджений і відправлений до в'язниці Юнчуань міста Чунцін, через 6 днів його замучили до смерті. Його груди і спина були в синцях і ранах.

30 грудня 1999 року біля семи годин вечора наглядач передмістя Ердао на прізвище Лю (Liu), помічник наглядача Ма Чуньде (Ma Chunde) та інші (загалом більше десяти чоловік) увірвалися в будинок Лю Сюлі й запитали її, чи продовжує вона практикувати Фалуньгун. Вона відповіла, що продовжує. Вони незаконно заарештували її й відправили в центр ув’язнення Цзилінь. У цей день до весілля дочки пані Лю залишалося всього вісім днів.

Я був вражений, коли почув про вилучення органів у живих практикуючих Фалуньгун у трудових таборах, в'язницях, концентраційних таборах і лікарнях. Ці новини змусили мене знову задуматися про обставини смерті моєї дружини. Хе Сюлін була замучена до смерті о 7:30 11-го березня 2004 року Глава «Офісу 610» в окрузі Чжифу, Лі Венюань, подзвонив мені й повідомив це. Я прийшов у лікарню приблизно близько 9:00, але я не бачив її тіло. Я пішов у кімнату, де вона перебувала, але поліцейські не дозволили мені ввійти туди.

Ранком 18 травня 2006 року Лі виїхала з будинку. Вона поїхала в Центр ув'язнення Таоцзялін у районі Ханьян, щоб відвідати свого батька. Вона більше не повернулася додому. Її мати поїхала в Центр Таоцзялін, щоб шукати її. Керівники Центра зі скандалом заперечували, що бачили Лі, або затримали Цзяньго. Тепер троє членів родини Tан відсутні, і найімовірніше вони перебувають у небезпеці.

Пані Ян Гуйчжень (Yang Guizhen) була 73-літньою жителькою м. Чанчунь (Changchun), області Цзілінь (Jilin). До практики по Фалуньгун у неї було багато різних захворювань. З того моменту (1998 р.), як вона почала практикувати Фалуньгун, її хвороби пройшли. Дочка пані Ян була також практикуючою. Після початку репресій у липні 1999 року дочка пані Ян була незаконно арештована. У результаті стресу пані Гуйчжень померла.

Ряд дивних подій, які не повинні були б трапитися в жодному з госпіталів, недавно відбулися в госпіталі №205 Народної визвольної армії.

Вони були видані місцевим спеціальним агентом Жао Цін (Rao Qing), котрий відігравав роль практикуючого Фалуньгун і повідомив міліцію про те, що вони поширювали Дев'ять Коментарів про комуністичну партію й закликали людей вийти з комуністичної партії Китаю (КПК).

Переслідування стало причиною тривалої втрати пам'яті, вона не могла розмовляти. Великі пальці на її руках перестали діяти, і вона не могла доглядати за собою без сторонньої допомоги. Навіть у такому стані її знову незаконно присудили до чотирьох років позбавлення волі

Пані Су Баолань була практикуючою Фалуньгун, 37-ми років, з міста Аньцю, провінції Шаньдун. В середині жовтня 2001 року посадовці з міського відділу поліції Шидуй, агенти «Офісу 610» міста Аньцю і співробітники поліцейського відділу міста Аньцю увірвалися в її будинок і незаконно заарештували її. Вони забрали її в клас «промивання мозку» міста Аньцю, органызований «Офісом 610». Переслідувачі з «Офісу 610» міста Аньцю вимагали у сім'ї пані Су 1 000 юанів.

Примусовий трудовий табір Саньшуй був дуже ефективний відносно ізоляції практикуючих один від одного. Іноді протягом дуже довгого часу я навіть не знала, хто знаходиться в сусідній камері. Крім того, практикуючі Дафа, які були арештовані в попередні роки, були вже переведені в інші бригади.

10 березня 2006 року на зборах у в'язниці Циньдуанькоу, на яких засуджували Фалуньгун, затримані практикуючі Фалунь Дафа пан Фен Чжень і пан Чжоу Цзянан кричали «Фалунь Дафа несе добро», намагаючись зупинити переслідування злом і отруєння брехнею живих істот. Охоронець Цинь наказав іншим в’язням по-звірячому бити пана Фен Чженя і пана Чжоу Цзянана. Згодом вони були кинуті до одиночних камер. Пан Чжоу Цзянан був побитий майже до смерті.

Я підготував цю додаткову інформацію щодо смерті практикуючого Дафа пана Лю Чжижуна, сподіваючись, що я зможу виявити головних злочинців, для Коаліції Розслідування Переслідування Фалуньгун у Китаї. Тим часом, я також думаю, що це попередить тих, хто продовжує переслідувати практикуючих Дафа: зло породжує кару злом, тому негайно зупиніть переслідування практикуючих Дафа.

У травні 2005 року її катували на "ложі смерті", коли у в'язниці стали здійснювати переслідування, спрямовані на "перевиховання" практикуючих Фалуньгун. З тих пір її ноги втратили чутливість, вони залишаються холодними цілодобово, а кістки правої руки сильно болять. Вона навіть не може писати, тому що руки сильно трясуться. Свідомість перебуває в стані заціпеніння й не може функціонувати нормально, в області легень вона відчуває сильний біль. Туберкульоз легенів швидко прогресує. Дворічні катування довели пані Сун до сильного виснаження.

З серпня 2005 року в примусовому трудовому таборі Туаньхе (Tuanhe) міста Пекіна переслідування практикуючих Дафа стало ще більш жорстоким. Практикуючого Гуо Чжене (Guo Zhenge) катували доти, поки він не втратив розум. Практикуючі Гао Чанцзе (Gao Changze), Чжан Ціншань (Zhang Qingshan) і Ван Цзипін (Wang Jiping) були жорстоко побиті. Охоронці навіть підмішували в їжу практикуючих наркотики для того, щоб їх "перевиховати".

Мені 47 років, я раніше працювала на заводі автоматичних інструментів Чжаоюань (Zhaoyuan), місто Чжаоюань, провінція Шаньдун (Shandong). Нижче я хочу розповісти про переслідування, яким піддалися я і моя сім'я. Я надаю цю інформацію як свідчення свідків для розслідування.

Мене заарештовували кілька разів, коли я апелював у захист Фалуньгун у Пекіні. Щоразу міліція відбирала всі гроші, які в мене були при собі. Потім вони дзвонили в мою компанію, щоб мене забрали. Мої товариші по службі завжди користувалися цим шансом, щоб гарно провести час у Пекіні й витрачали багато грошей у поїздці. Я був змушений оплачувати всі їхні витрати. Цюй Яньбо, посадова особа компанії, взяв у мене 1700 юанів, а партійний керівник компанії - 4000 юанів.

За минулі роки Сюн Сюлянь три рази саджали у в'язницю й жорстоко катували. Її ображали, а «Офіс 610» піддавав нападкам її характер і її чесність. Перший раз вона просиділа у в'язниці місяць; другий раз - десять місяців. Поліцейські били її сталевими батогами, кулаками, ногами й надягали на неї наручники. Одного разу вісім поліцейських штовхнули її й прикували наручниками до залізного візка.

П'ятниця, 5-е березня 2004, був найжахливішим днем у моєму житті, який я ніколи не зможу забути. Я став свідком найжахливішої трагедії в людському світі. Жорстокі катування й смерть практикуючих Фалуньгун від рук міліціонерів у Центрі ув'язнення міста Шуанчжен залишили незгладиме враження в глибині моєї свідомості. Щоразу, коли згадую ці надзвичайно жорстокі сцени, я починаю безконтрольно тремтіти, і біль у серці досягає межі витривалості.

Після 20 липня 1999 року пан Сунь й троє членів його родини виїхали з будинку, щоб уникнути переслідування. Вони жили у вигнанні. Його дружина, Ван Сюся (Wang Xiuxia), 47-ми років, неодноразово зазнвала переслідувань . 29-го травня 2003 року чиновники відділення міліції №1 і місцевого відділку міліції заарештували й катували її. Через 16 днів вона померла від катувань. Їхньому молодшому синові Сунь Фену (Sun Feng) у той час було біля восьми років.

1-го травня 2006 мати Ю пішла в табір, щоб відвідати її. Інчжу розповіла їй, що влада табору підбурювала декількох наркоманів придавлювати її до підлоги і змушувати підписуати «Заяву розкаяння». Охорона, що знаходиться поблизу, перервавши бесіду, відвела пані Ю, таким чином обмеживши відвідини.

Практикуючий Фалунь Дафа пан На Чженьсянь (Na Zhenxian) з села Чжіе (Zhiye) селища Сіле (Xile) міста Шуанчен (Shuangcheng) провінції Хейлунцзян (Heilongjiang) був замучений до смерті у примусовому трудовому таборі Чанліньцзи (Changlinzi), розташованому у місті Харбін (Harbin).

Ми випадково виявили цей лист 11 травня 2006 р., і після того, як ми закінчили читати, всі практикуючі плакали. Кожний з нас висловив одну й ту саму думку: "Нам було б соромно зустрітися віч-на-віч з практикуючими, які перебувають у в'язницях! Ми - єдине тіло, і все робимо три справи. Але ми не робимо їх досить добре. Те, що ми робимо, не відповідає стандартам періоду Виправлення Законом.

Пані Цю Сючжень (Qiu Xiuzhen), практикуюча Дафа з міста Ченду (Chengdu) провінції Сичуань (Sichuan) була арештована й узята під варту поліцією КПК (комуністичної партії Китаю) 15 серпня 2003 року. Її незаконно ув'язнили на 8 років. Її чоловік, Гань Маоюн (Gan Maoyong), був змушений бродяжити, щоб уникнути переслідувань, і в результаті цього вмер в 2004 році.

КПК робить все можливе, щоб уникнути відповіді за свої криваві злочини. За словами третього свідка - військового лікаря у відставці, у Китаї існує принаймні 36 місць, подібних до концентраційного табору Суцзятунь. Тут я привожу факти по цій справі з мого особистого досвіду.

Я відчув надзвичайну гіркоту й обурення після того, як недавно почув жахливу новину про те, що трудові табори, в'язниці й секретні концентраційні табори в Китаї беруть участь у вилученні органів у живих практикуючих Фалуньгун. Жахаючі злочини в примусовому трудовому таборі Масаньцзя (Masanjia) і примусовому трудовому таборі Ваньцзя (Wanjia) неприпустимі. Як можна уявити, що є такі жахаючі місця повсюди в Китаї?

В 1999 році злісна комуністична партія Китаю й режим Цзян Цземіня почали переслідувати ні в чому не винних практикуючих Фалуньгун. Люди, яким закон не писаний, часто навідувалися додому до Чень Шучжи, турбували її, погрожували, переслідували, обшукували її будинок і конфіскували її майно. Чень Шучжи страждала фізично й морально від величезного тиску й померла 22 грудня 2002 року.

Через тиск районного офісу її колишній чоловік намагався вигнати її із квартири. Коли вона відмовилася йти, він жорстоко побив її. Нарешті, вона була змушена виселитися, але поліцейський Чжу (Zhu) і «співробітник» Луо Сянюнь (Luo Xiangyun) усе ще часто відвідували її.

Три рази її затримували й жорстоко переслідували в примусовому трудовому таборі Ваньцзя. Охоронці в трудовому таборі жорстоко били її кийками, поки ті не погнулися. Її змушували виконувати понаднормову роботу, і вона була виснажена морально й фізично. Її не звільняли для лікування доти, доки не стало занадто пізно.

Практикуючих Цзя Ючжень (Jia Yuzhen), Ма Юеін (Ma Yueying), Лі Жуньфан (Li Runfang) і Цзінь Цзін (Jin Jing) переслідували й позбавляли сну протягом одного-двох місяців, тому що вони були стійкими в удосконалюванні по Фалунь Дафа. Якщо поліцейські бачили, що один з них закрив очі на роботі, то вони карали в'язнів, які контролювали їх.

Нещодавно поліція міста Сишуй (Xishui), провінції Хубей (Hubei), таємно змовившись з деякими місцевими хуліганами, незаконно заарештувала багато практикуючих. Місцезнаходження декількох практикуючих Фалуньгун й нині невідомо.

У камері ув'язнення пана Чжана Аньпу жорстоко били охоронці, через що все його тіло так набрякло, що в нього стався серцевий напад. Представники комуністичної партії Китаю (КПК) забрали у його родини 4 тисячі юанів і звільнили його 29 квітня 2006 року об 11 ранку. Через сильні пошкодження пан Чжан Аньпу помер 30 квітня близько 10 ранку

Пані Дю Цзюань (Du Juan ) працювала лікарем в клініці для службовців Родовища нафти Шапін (Shaping) міста Чунцина (Chongqing). Після чотирьох з половиною років тортур, яких вона зазнала в трудовому таборі, її легені та печінка були дуже пошкоджені. Ду Цзюань померла 14 квітня 2006 року, коли їй було 29 років.

Шень Цзяньлі, практикуюча Дафа з міста Чанчунь, викладала в Цзілінському університеті. У кінці квітня 2002 року міліція необачно дала інформацію про її загибель внаслідок переслідувань. Проте дотепер ніхто не бачив її тіла. Закликаємо провести розслідування і з'ясувати цю справу.

Практикуючий Фалуньгун пан Лі Баохуа, 30-ти років, з міста Цитайхе, був незаконно засуджений до трьох з половиною років й ув'язнений у в'язниці Муданьцзянь провінції Хейлунцзян. У вересні 2003 р. його перевели в команду інтенсивного навчання в'язниці Муданьцзянь, де йому не дозволяли мити руки й обличчя та прати одяг.

Відповідно до повідомлень із надійних джерел, Перша центральна лікарня міста Тяньцзінь (також відома як Східний центр пересадження органів) наприкінці березня 2006 року різко збільшила кількість операцій з пересадження печінки й нирок. Операції завжди проводилися в нічний час.

Починаючи свій захист, Пань Цзицзюнь сказав: "Фалунь Дафа поширився майже у вісімдесяти країнах і на території усього світу, крім користі, Фалунь Дафа не зробив ніяких ефектів на які-небудь нації або суспільство. Практикуючи "Істину, Доброту, Терпіння", люди природно йдуть до більш високих рівнів моралі. Усі отримують користь як для тіла, так і для свідомості".

Пан Лю Шань, викладач японської мови Університету Іноземних мов у місті Далянь, був поміщений у школу "перетворення" міста Далянь наприкінці 2001 р. для "промивання мозків". Із грудня місяця він перебував у складі бригади №2, однак, оскільки він не став співробітничати з пособниками зла, його перевели в інше місце. Відтоді про нього нічого невідомо.

18 січня 2002 року, коли я поширювала матеріали з роз'ясненням правди, мене незаконно заарештували поліцейські. У ту ж саму ніч мене відправили в Центр ув'язнення, який розташований в графстві Цзі (Ji), де мене допитували одночасно співробітники місцевого й районного відділення поліції. Оскільки я відмовилася відповідати на їхні питання, вони мене безжалісно побили й помістили в камеру.