Прес-конференція в Європейському парламенті на тему: глобальні питання свободи релігії в Китаї

30 травня 2006 року в Європейському парламенті пройшла прес-конференція на тему: глобальні питання свободи релігії в Китаї. Головою конференції був пан Саймон Ковені (Simon Coveney), спікер з прав людини партійних зборів EEP-ED у Європейському парламенті. Конференція була проведена за підтримкою організацій «Права людини без кордонів», «Друзі Тибету», Всесвітнього конгресу Урумчі, Міжнародного суспільства захисту прав людини (погляд з Гонконгу), Бельгійської Асоціації Фалунь Дафа й ін. Організатори закликали китайський уряд не перешкоджати спеціальному доповідачеві ООН з питань свободи релігії й віри при оцінці ситуації в Китаї в цій сфері й розслідуванні у відношенні трудових примусових таборів, у яких ув’язнені послідовники різних релігій і вірувань.


На прес-конференції практикуючі Фалуньгун, представники уйгурського населення й тибетських ченців Китаю, які піддалися переслідуванню КПК, були запрошені виступити як свідки проти звірств китайського комуністичного режиму й жорстокого переслідування релігійних течій і вірувань, а також прав людини.


Практикуюча Фалуньгун на ім'я Чень Ін піддалася переслідуванню з боку КПК, її помістили в примусовий трудовий табір Китаю. У цей час, проживаючи у Франції, вона розповіла про те, як піддалася репресіям КПК у Китаї, і журналісти, що беруть участь у конференції, були шоковані її історією. Довідавшись про жорстокі катування, які пережила Чень Ін, люди усвідомили, які КПК проводить звірячі репресії, геноцид народу. Чень Ін розповідає: «Мене змушували працювати більше 16 годин на добу щодня, робити іграшки, подарунки й одноразові бамбукові палички на експорт. Якщо я не виконувала вимоги, мені забороняли спати. Крім фізичних мучень, вони катували мене в духовному плані: змушували дивитися телепередачі й читати книги, що засуджують мою віру.

Крім того, мене змушували писати мою думку із приводу побаченого і прочитаного, співати пісні про трудові табори й визнати свою провину. Мені також заборонили розмовляти з будь-ким. Вони позбавили мене людського достоїнства й можливості бути особистістю, піддавали мене «промиванню мозку». Я майже збожеволіла. Жорстокі катування, спрямовані на мій духовний світ, змушували мене почувати себе так, начебто я задихаюся, начебто вмираю. Після довгих страждань я була дуже слабка. «Промивання мозку», проведене китайським комуністичним режимом, було набагато жорстокішим, ніж я могла винести фізично й душевно. Мене змушували зрадити мою віру та йти проти совісті. Жахливі страждання, пережиті під час «промивання мозку» і так званого «перевиховання», неможливо описати словами. Я почувала себе живим трупом».

Саймон Ковені, спікер з прав людини від партії EEP-ED, очолює прес-конференцію

Віце-Президент Європейського парламенту пан Едвард МакМіллан-Скотт брав участь у прес-конференції. Після доповіді практикуючої Фалуньгун Чень Ін, що розповіла про свої випробування, яким вона піддалася в ході репресій Фалуньгун у Китаї, він заявив: Минулого тижня я був у Пекіні й зустрівся із практикуючими Фалуньгун, ув'язненими у тюрму. Я повністю усвідомив, наскільки сильно їх репресують. Вилучення і продаж органів практикуючих Фалуньгун - це дуже серйозна проблема. Європейський парламент повинен провести розслідування цього питання. Зокрема, я думаю, що Олімпійські ігри не можна проводити в країні звірств і насильства».

Вислухавши розповідь про репресії, яким піддалася пані Чень Ін, пан Саймон Ковені сказав, що «Європейський Союз усе більше й більше зв'язує себе з китайським комуністичним режимом через різні канали, особливо бізнес і торгівлю, тому що Китай - найбільший торговельний партнер ЄС. Що стосується історії, яку ми почули тільки що, ми повинні нести за це відповідальність. Це відповідальність Європейського Союзу, і ми не повинні забувати про захист прав і достоїнства людини. Ми постараємося зробити все, щоб поліпшити ситуацію із правами людини в Китаї, це наша відповідальність».

Тибетська черниця Амдол Ламо була присуджена китайським комуністичним режимом до 12 років ув’язнення за культурну й релігійну діяльність у Тибеті. Вона стала тибетською черницею, послідовником Далай Лами в 1989 році. З 1990 року вона брала участь у поширенні культурних і релігійних поглядів Тибету. В 1992 році вона була ув’язнена на 6 років у тюрму. Через 6 років вона вийшла на свободу й знову була посаджена у в'язницю на 6 років. Під час ув’язнення вона піддалася жорстоким катуванням. Серед тибетських ченців і черниць, ув’язнених у тюрму, деякі були замучені (катуваннями) до смерті. Але китайський комуністичний режим сказав, що це були випадки самогубства, і навіть не дозволив їхнім родинам забрати тіла загиблих. Вона додала: «У цей час я живу вільно за кордоном, але у жителів Тибету немає абсолютно ніякої релігійної свободи. У минулому в храмах Тибету було багато ченців і черниць, а тепер - близько 20 або навіть менше.

Черниця з Тибету Амдол Ламо розповідає про репресії, яким вона піддалася в Китаї

Представник уйгурського населення пан Еркін Альпекін у своїй доповіді сказав: З тих пір, як КПК взяла під свій контроль уйгурський Сінцзян в 1949 році, уйгурське населення змусили жити на маленькій території, і їм заборонили мати власну релігію. Уйгурських дітей змушували вчитися по марксистській освітній системі. 54 тисячі осіб духівництва були незаконно ув’язнені в трудових таборах для «перевиховання». Були закриті 29 тисяч церков. При тоталітарній політиці КПК вони не можуть мати свою релігію; ця політика поширюється на інші країни, наприклад, Афганістан.

На прес-конференції деякі люди запитували, як після нелюдських репресій у Китаї тибетські ченці й практикуючі Фалуньгун приїжджають за кордон. Пані Чень Ін відповіла, що ціль ув’язнення практикуючих Фалунь Дафа в трудових таборах китайського комуністичного режиму - змусити їх відмовитися від своїх переконань і піти проти совісті. Щоб досягти цієї диявольської мети, китайський режим використовував всі мислимі й немислимі методи найжорстокіших катувань, щоб мучити практикуючих у фізичному й духовному плані, які продовжують твердо дотримуватися своїх принципів. Людині з настільки твердими переконаннями важко вийти на свободу.

Вона сказала так: «Я дуже засмучена. Катування, яким я піддалася в трудових таборах, були страшніше того, що я могла витримати. Будучи обманутою брехливими обіцянками компартії, я пішла проти своїх переконань, проти своєї совісті й за наказом компартії написала заяву про відмову від Дафа. Поки я писала заяву, я думала, чи знають ті, хто живе за кордоном, про те, яку біль переносять практикуючі Фалуньгун, коли їм доводиться зраджувати власну віру і йти проти своєї совісті. Я була в розпачі. Йдучи проти совісті, я фізично була звільнена, мене випустили з в'язниці, але моя душа перебувала в кроці від смерті, тому що я зрадила себе».

Вона продовжила: «У Китаї мій колишній чоловік під тиском влади наполіг на розлученні із мною. Тому що всі його колеги також умовляли його розвестися із мною, я розуміла, що не можу довго залишатися в Китаї. Так як я раніше жила у Франції, коли мій колишній чоловік працював у Департаменті освіти китайського посольства у Франції в 1998 році, я поїхала у Францію як учений. У Франції мені вдалося побачити фотографії, що розкривають те, як Фалуньгун переслідується компартією Китаю. Це нагадало мені про всі ті катування, що я пережила в китайському трудовому таборі. Мені схотілося використовувати цей випадок, щоб допомогти людям довідатися про те, що в трудовому й секретному концентраційному таборах Китаю без права на власні переконання й віру люди перебувають під загрозою смерті щохвилини, тому що китайський режим, його політика геноциду проти Фалуньгун, спрямовані на те, щоб змусити людей відмовитися від своїх переконань і піти проти своєї совісті, щоб врятувати своє життя, але в дійсності їхні душі після цього гинуть».

Після конференції один з організаторів, Ніколас, президент Бельгійської Асоціації Фалунь Дафа, сказав нашому репортерові: «Ми хотіли б використовувати цю можливість, щоб виразити наше занепокоєння й участь щодо питання релігійної свободи в Китаї».

Він додав: «Це просто жарт з боку китайського комуністичного режиму - заявляти про те, що в Китаї існує релігійна свобода. Насправді репресії проти Фалунь Дафа говорять про те, що китайська компартія не дає волю, а лише залякує. Те, на що покладався китайський комуністичний режим, щоб проіснувати в останні кілька десятиліть, - це жахаюче придушення людини. Багато з людей мовчать про ситуацію із захистом прав людини в Китаї, щоб дотримувати власні економічні інтереси, але були викриті жахливі факти існування в Китаї концентраційних таборів. Ця доповідь була написана й розкрита людьми, які працювали в медичній і військовій установах Китаю. У цих концентраційних таборах внутрішні органи вилучаються у практикуючих Фалуньгун, поки вони ще живі.

Трансплантація органів у Китаї - вигідний бізнес. Після того, як органи вилучені з живої людини, її тіло спалюється в крематорії, щоб знищити докази. Практикуючі Фалуньгун вважаються класовими ворогами в Китаї. У них немає прав і їх навіть не вважають за людей. Їхнім родинам не дозволяють забрати їхні тіла; отже, вони ідеальне джерело органів, причому з живих людей. Це дійсно диявольське зло. Тим часом, компартія Китаю заявляє про існування якихось релігійних свобод. Чи не смішно це? Я сподівався, що за допомогою цієї прес-конференції буде створений фундамент для того, щоб Європейський Союз і міжнародне співтовариство змогли почати хоч якісь міри, щоб зупинити злісні дії КПК».

Даючи інтерв'ю після конференції, голова організації «Права людини без кордонів», пан Уіллі Фотр (Willy Fautre), сказав: «Я займаюся питаннями релігійної свободи у комуністичних країнах уже 30 років, з 1970 року. Торік під час мого візиту в Китай я зустрівся з людьми, які ходять у домашні церкви, і з дисидентами. Я познайомився також із практикуючими Фалуньгун у західноєвропейських країнах. Зважаючи на те, що завтра Далай Лама приїжджає в Бельгію, зокрема, його візит у Європейський парламент, а також Олімпійські гри, які будуть проведені в Китаї через два роки, я думаю, що це буде гарний шанс для впливових людей Європи й світової громадськості довідатися про ті репресії, які китайський комуністичний режим проводить проти різних релігій - християнства, Фалуньгун, тибетських ченців і так далі». Він додав: «В умовах таких страшних подій, як вилучення органів у живих людей, я думаю, ми повинні викрити підлість компартії Китаю по всьому світу. Якщо влада Китаю не дозволяє журналістам ООН приїхати в Китай, це свідчить про те, що вона хоче щось сховати»

Андре Байсе (Andre Buyse), віце-президент бельгійської філії Французької Асоціації журналістів дає інтерв'ю журналістам

Після прес-конференції ми взяли інтерв'ю в пана Андре Байсе, віце-президента бельгійської філії Французької Асоціації журналістів, що був у Китаї 16 разів. Що стосується ситуації із правами людини в Китаї, він висловив співчуття на цей рахунок. Після показань свідка, що піддався переслідуванням у Китаї, він заявив: «У Китаї є люди, що не мають реальної свободи. Це сумно, що недавно китайська компартія посвятила в єпископи двох католиків без дозволу католицької церкви й придушує практикуючих Фалуньгун і послідовників різних релігійних течій. Я сподівався, що ЗМІ зможуть викрити ці факти».

Версія китайською мовою: http://www.yuanming.net/articles/200606/52665.html

Ви можете роздруковувати та використовувати всі статті, що опубліковані на сайті Clearharmony, але будь-ласка вказуйте джерело.