«Учитель піде з тобою»

Я почав практикувати Фалуньгун у серпні 1997 р. Однак з початком переслідування, охоплений сильною пристрастю до страху, я не зміг вийти й роз'ясняти правду про Фалуньгун людям. Завдяки підтримці практикуючих, я, нарешті, починаючи з літа 2007 року, вийшов поширювати матеріали, що містять важливу інформацію про Фалуньгун. У свою першу спробу я фактично не поширював ніяких матеріалів, а просто йшов поруч із другом-практикуючим, який активно поширював матеріали. Однак мій другий досвід був незабутній.

Один раз перш, ніж приступитися до обіду, я подумав про себе: «Я вивчаю Закон, виконую вправи Фалуньгун і відправляю праведні думки. Єдина річ, яку я не роблю - це роз'яснення людям правди про Фалуньгун». Як тільки прийшла думка про роз'яснення правди, практикуюча запросила мене приєднатися до неї й після обіду поширювати матеріали з роз'ясненням правди на вулицях. Я відразу ж прийняв її запрошення. Як тільки я повісив слухавку, то почав нервувати. Я спробував відправляти праведні думки, але це не допомагало. Я погано пообідав. Залишалося п'ять хвилин до нашої зустрічі, і я знав, що не повинен змушувати чекати, але, тільки-но вставши, я знову сідав. У ту ж хвилину я почув дуже доброзичливий голос: «Учитель піде з тобою». Я відразу припинив хвилюватися. Добре! Учитель піде із мною. Я відчув себе в безпеці. Не замислюючись, я спокійно вийшов з будинку. Протягом всієї поїздки я продовжував відправляти праведні думки з метою знищити всіх злих істот в інших просторах, які могли б перешкодити нашій роботі з роз'яснення правди. У мене була думка про те, що ця поїздка повинна пройти гладко, і що кожний буклет обов'язково прочитають добросерді люди. Я зовсім не боявся, але я звертав увагу на безпеку, тому що із мною були двоє практикуючих.

Заспокоївшись, я міркував над поїздкою. Страх охоплював мене, коли я був один вдома. Я впевнений, що не придумав, що голос мені сказав: «Учитель піде з тобою». Але коли я згадував його, то бачив усміхнене обличчя Вчителя. Це було начебто доросла людина дивився на свою улюблену дитину. Я почував таке велике милосердя, терпіння й спокій у цьому голосі. Словами це не описати. Щораз, коли згадую це, я почуваю, що за мною спостерігають усміхнені очі Вчителя. Я усунув більшу частину моєї пристрасті до страху.

Шановний Учитель, я ніколи не зустрічав Вас особисто, але після цього випадку я впевнений, що Ви поруч із мною, поки я зберігаю Закон у своєму серці. Хоча в мене усе ще є деяка пристрасть до страху, я відмовляюся визнавати, що це - частина мене. У мене дійсно стійка віра у Вчителя й Закон. Я ніколи не сумнівався в Законі. Страх - злий елемент у моєму полі. «Страх» дійсно існує, тому що я вивчаю праведний Закон, і він боїться бути знищеним. Я повинен усунути мою пристрасть до страху, що залишилася, продовжуючи роз'ясняти правду про Фалуньгун. Я усуну мої людські думки й знайду своє справжнє «Я». Роз'ясняю я правду або працюю щодня, завжди є можливості усунути свої пристрасті й підтверджувати Закон.

Ви можете роздруковувати та використовувати всі статті, що опубліковані на сайті Clearharmony, але будь-ласка вказуйте джерело.