Шен Яньцін і його родичі піддаються переслідуванню

Ім'я: Шен Яньцінь
Стать: чоловіча
Вік: близько 40 років
Адреса: «8.1» ферма міста Аньда провінція Хейлунцзян
Заняття: не відомо
Дата останнього арешту: 16 грудня 2009
Місце останнього затримання: центр ув'язнення міста Аньда
Місто: Аньда
Провінція: Хейлунцзян

Методи переслідування: затримання, побиття, примусові роботи, незаконний обшук будинку, здирництво, тортури, підвішування в наручниках, стеження.

Шен Яньцінь - практикуючий Фалуньгун з міста Аньда провінції Хейлунцзян. З початку переслідування в липні 1999 року його неодноразово турбували і піддавали переслідуванню.

16 грудня 2009, коли пан Шен відправився в містечко Цінкеньпао, щоб поширювати там роз'яснюючи правду матеріали, його незаконно заарештували, побили і затримали в центрі ув'язнення міста Аньда. Вдома у нього залишався 80-річний батько, про якого не було кому подбати. Пізніше батько всюди справлявся про свого сина, але в підсумку у центрі ув'язнення старій людині відмовили в побаченні з ним. Весь цей час він сильно переживав про сина і не міг спати, і такий стан мало не привів його до нервового зриву.

У 2001 році пан Шен Яньцінь і його брат пан Шен Яньцзюнь відправилися в Пекін, щоб апелювати на захист Фалуньгун. Вони розповіли чиновнику про те, яку користь отримали від практики Фалуньгун, як у фізичному, так і психологічному плані. Проте у результаті їх обох засудили до виправних робіт строком на один рік і відправили в центр ув'язнення міста Аньда. Тим часом керівник політико-законодавчого комітету містечка Фу Гуйчунь (зараз у відставці) і начальник відділення поліції Чжень Ваньцзінь (в даний час працює в іншому місці) приїхали додому до пана Шен і зробили там незаконний обшук, намагаючись знайти «докази» для подальшого переслідування. Фу Гуйчунь зажадав від старого батька 10 000 юанів, на що той відповів, що в нього немає таких грошей. Тоді вони сказали: «Раз в тебе немає грошей, ми заберемо твою корову», і вони забрали корову, не виписавши ніякої квитанції. Раніше таким же способом ці корумповані чиновники забрали у родичів 1 000 юанів.

Після закінчення свого терміну ув'язнення обидва брати повернулися додому, але поліцейські продовжували приходити до них додому і турбувати їх. Вони знаходилися під наглядом, що серйозно заважав їх нормальному життю і тримав в страху і напрузі всіх їхніх родичів.

У 2004 році за те, що пан Шен Яньцінь роз'яснював правду про Фалуньгун, він був засуджений до трьох років тюремного ув'язнення у виправно-трудовому таборі міста Суйхуа за сфабрикованим звинуваченням. Щоб змусити його відмовитися від своєї віри, охоронці табору жорстоко били його, а також його підвішували в наручниках, і зневажали. До нього застосовували тортури «лава тигра».
Знаходячись під великим тиском, його дружина не змогла впоратися з ситуацією і розлучилася з ним.

Через три роки після його звільнення поліцейські також продовжували приходити до нього додому і турбувати його. Дуже часто до нього приходив Ши Вей, співробітник місцевої поліцейської дільниці.

Щоб якось звести кінці з кінцями, пан Шен Яньцінь змушений був виїхати з рідного містечка на заробітки. У той час місцева поліція продовжувала турбувати його родичів, намагаючись перешкодити йому заробити собі засоби для існування. 26 вересня 2009 керівник політико-законодавчого комітету містечка Юй Ляньпань і його заступник Данина Юй, а також кілька інших поліцейських вирушили до нього додому і стали з'ясовувати, де він знаходиться. Його батько сказав їм, що він працює в Шуаняшань. Тоді чиновники веліли батькові привезти свого сина назад. 80-річний старий просив їх поїхати разом з ним, але в підсумку вони змусили його їхати одного. Причина цієї вимоги була абсурдна: КПК готувалася до святкування своєї 60-річної річниці.

15 грудня 2009 двоє поліцейських, один з яких Ши Вей прибули в будинок пана Шен і запитали його батька: «Де твій син»? Батько відповів: «Він вийшов». Тоді поліцейські без будь-якого ордера на обшук почали незаконно обшукувати будинок. Вони виявили і забрали дві книги Фалуньгун і новий мобільний телефон. Старий сказав їм, що цей телефон належить йому, на що Ши Вей відповів: «Так як телефон лежав поруч з книгами то, ми повинні забрати і його». Вони поїхали, не залишивши жодного документа з переліком вилученого майна.

Джерело

Ви можете роздруковувати та використовувати всі статті, що опубліковані на сайті Clearharmony, але будь-ласка вказуйте джерело.